Засновник Couchsurfing: «Ми як підприємці хочемо створювати щось надзвичайне та поділяти наш запал зі світом»
Кейсі Фентон – про шерингову економіку, Couchsurfing та інші сервіси гостинності
Коли Кейсі Фентону було 25 років, він зламав внутрішню мережу Університету Ісландії, щоб поспілкуватися зі студентами та попроситися в них переночувати. Із 1500 ісландців своє житло йому запропонували близько 100.
Повертаючись додому до Бостону, він вирішив створити сервіс гостинності під назвою Couchsurfing, яким майже 20 років потому користується понад 12 млн людей по всьому світу. Під час фестивалю Connect Ukraine Mind вдалося поспілкувався з Кейсі Фентоном та дізнатися в нього більше про Couchsurfing та інші проекти, пов’язані з шеринговою економікою, якими він займається.
– Якими були ваші очікування, коли ви вперше запустили веб-сайт Couchsurfing?
– Спочатку я подумав: «От би було чудово, якби я міг мандрувати та спілкуватися з місцевими», бо коли я це робив, ставалися дійсно надзвичайні речі. Але тоді я сказав: «Знаєте, що було б ще крутіше? Якби усі могли це робити». Тоді я почав розмірковувати, як може працювати Couchsurfing – може, як соціальна мережа з профілями, в яких відображатиметься репутація та рекомендації? Але я не був впевнений, що інші люди знайдуть цю ідею такою ж цікавою, як я.
Минуло пару років, і тоді я нарешті сказав: «Досить, потрібно це з’ясувати раз і назавжди». Таким чином, я полишив усі інші проекти і почав програмувати на всю силу. Це було у 2003 році. Коли я запустив Couchsurfing, у перший рік зареєструвалося 6000 осіб, наступного року – ще 20 000, кожен наступний рік кількість користувачів потроювалася.
– Чи розуміли ви з самого початку, як зможете комерціалізувати цей проект та зробити його прибутковим?
– Я більше переймався тим, як втримати його на плаву. Я думав не з точки зору прибутку, а скоріше, з точки зору стабільності. Я подумав, що це має бути неприбуткова організація – це ж наче ідея для громади. Тоді я дуже мало знав про неприбуткові організації та наскільки важко їм існувати в США, особливо у тому штаті, звідки я родом. Врешті решт нам сказали: «Ви ж наче технологічна компанія, а технологічні компанії не можуть бути неприбутковими».
Мабуть, можна сказати, що ми стабільно розвивалися від самого початку. Наш прибуток генерується платою за верифікацію, приблизно $25 з людини, і компанія завжди росла рівно настільки, наскільки у нас вистачало грошей. Ми вийшли на річний дохід в $2,5 млн у 2010 році, цього вистачає на заробітну плату співробітникам, але не дуже високу, на жаль. Ми розробляємо технологічно дуже складний сайт, а для цього потрібні справжні професіонали. Постійно намагаємося втриматися попри всі труднощі. Проект приносить прибуток, але він ніколи не був фантастичним.
Кейсі Фентон
– Скільки разів ви змінювали бізнес-модель Couchsurfing?
– Не дуже багато. Наша початкова бізнес-модель – «Знайомся, ділися житлом, подорожуй». Потім з’явилася функція зустрічей чи місцевих зборів. Та й усе. Бізнес-модель не змінювалася від самого початку, ми розширюємо функціональність, але основна ідея та сама.
– Couchsurfing – це чудовий приклад шерингової економіки. Чи працювали ви ще над якимись проектами цього типу?
– Так, звісно. Зараз я працюю над проектом, який називається Mastly. Його можна вважати шеринговим, адже він допомагає людям ділитися своїми компаніями з іншими. Зазвичай передача частки компанії – це дуже важкий процес: потрібен адвокат, декілька тисяч доларів, люди підписують юридичні й технічні документи, яких навіть не розуміють. Ми як підприємці хочемо створювати щось надзвичайне, поділяти наш запал зі світом, та щоб люди працювали разом з нами над цим проектом.
Останнє дуже важко зробити, якщо ви не уклали правильних угод. Потрібно бути винятковим лідером та мати довіру багатьох людей, щоб побудувати бізнес на рукостисканні чи угоді на серветці. Спочатку вам кажуть: «Я обіцяю, що ти отримаєш 30% компанії», а потім усе летить шкереберть, бо деталі співпраці були не повністю узгоджені.
Кейсі Фентон полюбляє фотографуватись на дивані
Тому ціль Mastly – надати кожному підприємцю у світі план розподілу акцій компанії, що дійсно працює. Щоб пояснити трохи детальніше... Уявіть, що ви хочете розподілити між співробітниками 10% компанії, що складає, скажімо, один мільйон акцій. Ми беремо потрібну кількість працівників та створюємо для них спільний фонд. Тепер вони працюють, реєструють свої робочі години, дні чи тижні і бачать розмір своєї власності у реальному часі – у графіках, діаграмах чи простою мовою. За бажання вони можуть прочитати і юридичні документи, але це не обов’язково, бо все візуалізовано, і це велика перевага, адже не всі мають юридичну освіту.
Багато компаній з Fortune 1000 працюють за цим принципом останні 20 років. Вони називають це Performance Equity. Це означає отримувати частку компанії залежно від того, як багато ви на неї працюєте, а не за принципом фіксованих інвестицій.
– Повертаючись до Couchsurfing, як ви ставитеся до інших сервісів, що допомагають вирішити питання житла під час подорожей, на кшталт Airbnb?
– Я думаю, чим більше компаній, що допомагають людям відкривати навколишній світ та пізнавати себе та інших людей, тим краще. Такі компанії, як Airbnb, на мій погляд, ставлять зручності на перше місце: чи є там телевізор, фен або пральна машина? Тоді як для Couchsurfing найголовніший пріоритет – люди: чи хочу я зустрітися з тією або іншою людиною? І лише коли ви відповіли на це питання, то вже можете спитати, яке у них житло.
Звісно, це залежить від ваших туристичних вподобань та від того, чи хочете ви спілкуватися з місцевими жителями під час подорожі. Але Couchsurfing – це спочатку люди, потім зручності, а Airbnb – це спочатку зручності, а потім люди (або ж без них взагалі). Вони частково збігаються, й іноді можуть замінювати один одного, але вони мають дві різні цілі: один – щоб пізнавати світ та людей, а інший більше схожий на готель.
– А де ви зупинилися під час цієї подорожі в Київ?
– У будинку вашого колишнього президента (резиденція Віктора Ющенка – Mind). Організатори проекту Connect Ukraine Fest влаштували нам там житло. Я живу у літньому будиночку.
– Ви майже закаучсерфили колишнього президента України! А чи подорожували ви за допомогою свого сервісу коли-небудь?
– Коли я вперше запустив Couchsurfing, іронія полягала в тому, що мені довелося так багато працювати над серверами, що я не міг подорожувати. Тепер я з задоволенням роблю декілька тижневих каучсерфінгових поїздок на рік. Нещодавно я був на острові Пасхи. Навіть там є аж 52 каучсерфери.
Ще я їздив на північ Чилі, а два роки тому був у Барроу, це найпівнічніша точка Аляски та відповідно США. Там переважно живуть ескімоси та білі ведмеді. Ще я каучсерфив у Інсбруку, Мюнхені, Осло. Це завжди дуже весело!
Кейсі Фентон