Мінфін випустив 15-річні папери на суму в $3 млрд. Президент Петро Порошенко побачив у цьому ознаки ефективності проведених у країні реформ, «перемогою» назвали це також і деякі економісти. Водночас багато фінансистів відреагували на повернення України на ринок капіталу досить стримано, оскільки найголовнішим фактором такого повернення стала сприятлива ситуація на ринках позик, де інвестори явно недооцінюють ризики.
Минулого тижня команда Мінфіну та їх радників вирушила в роуд-шоу переконувати міжнародних інвесторів у привабливості українського держборгу, і вже вчора стало відомо, що Україна таки вийде на ринок з 15-річними паперами, прибутковість за якими складе 7,375%.
«Україна розмістила 3 млрд євробондів на 15 років під 7,375%. Тільки закрили транзакцію! Це результат роботи сильної команди над угодою з 5 ранку сьогодні, зустрічей з більш ніж сотнею інвесторів за останній рік і амбітних реформ за останні три роки», – написав вчора у своєму Facebook міністр фінансів Олександр Данилюк.
Умови розміщення. Це розміщення стане першим самостійним (без підтримки Мінфіну США) з 2013 року, коли Україна змогла розмістити бондів на $1,25 млрд із прибутковістю 7,5% річних.
Як повідомило інформагентство «Інтерфакс», під час збору заявок Україні вдалося істотно знизити прибутковість випуску: початковий орієнтир становив 7,75%, потім він був знижений до рівня близько 7,625%, фінальний діапазон склав 7,375–7,5%, розміщення пройде по його нижній межі.
Оскільки обсяг заявок на українські бонди перевищив пропозицію вшестеро, президент України Петро Порошенко побачив у цьому однозначний успіх реформ.
«Сьогодні ми можемо підбити перші підсумки. Україна вийшла на ринок запозичень і залучила $3 млрд. Причому залучила рекордний строк – ніколи до цього Україна не залучала такого обсягу, ніколи – на термін 15 років. Це неймовірно позитивна оцінка інвесторами реформ, що відбуваються в Україні. Це коли кожен інвестор своїм доларом голосує за успіх реформ», – сказав він під час зустрічі з міжнародними інвесторами у Нью-Йорку.
Результат реформ чи сприятливі обставини? Водночас люди, які мають більш прикладне відношення до фінансових ринків, вважають, що Україна розмістилася завдяки сприятливій ситуації на ринку.
Отже, такий рівень прибутковості – це довіра інвесторів до України або просто така ситуація на ринку, що інвестори женуться за прибутковістю? На це питання Володимир Висоцький, член ЕДК, відповідає наступне: «Високі ставки завжди залучали інвесторів. В умовах стабільно низьких ставок на основних ринках капіталу ставки, запропоновані Україною, безсумнівно, є яскравою подією. Істотно доповнив привабливість пропозиції граничний для України термін погашення – 15 років».
«Такий оптимістичний індикатив, який отримала Україна по 15-річному випуску, не має особливого відношення до України як такої, її перспектив тощо, просто зараз дуже сприятлива ситуація на ринку, і ціни на спекулятивні активи надто сильно виросли цього року, і поки продовжують своє зростання. Все дуже високо на ринках, за багатьма класами активів практично немає жодного запасу, який міг би виправдати такі високі оцінки. Тому, швидше, я в таборі тих, хто очікує корекцію, або хоча б не купує такий ринок», – зазначає фінансовий аналітик Іван Угляниця.
Схожа думка – у члена українського суспільства фінансових аналітиків Віталія Шапрана. «7,375% – радіти тут нема чого, це приблизно краще рівня Нігерії на початку року, але тоді умови позик були гірше. А повинні були б тягнутися до Греції – 5–6%. Можна констатувати факт – Україна займає на зовнішніх ринках дорого, але виключно на ринкових умовах. Утім, є й інший факт – розумний Мінфін зняв борговий тягар з найближчих років і фактично відкрив дорогу для подальшого поліпшення суверенного рейтингу України», – вважає Шапран.
Які перспективи? На переконання Володимира Висоцького, ситуацію, коли немає альтернативи зовнішнім запозиченням, не можна назвати сприятливою для України. «За час погашення цього випуску резерви НБУ зменшаться на $ 3,3 млрд виплат на відсотки. А це більше суми позики і більше відсотків за позиками міжнародних фінансових організацій. До цього призводить практика фінансування дефіциту бюджету за рахунок позик в іноземній валюті», – підкреслює Висоцький.
Так, безумовним позитивом у цій ситуації є той факт, що до «важких часів», які настануть у найближчі декілька років у зв'язку з піковими виплатами за зовнішніми боргами, Україна почала готуватися заздалегідь, і якщо ситуація на ринках суттєво не зміниться, країна зможе пройти цей період відносно спокійно.
Однак, нагадує Володимир Висоцький, показником справжньої довіри інвесторів є прямі іноземні інвестиції. «Що стосується боргових паперів, то інвестори чітко усвідомлюють, що, посадивши Україну на боргову голку, вони забезпечують собі довгостроковий процентний дохід, який росте від реструктуризації до реструктуризації», – резюмує Висоцький.