Вперше після падіння гітлерівського режиму до німецького парламенту пройшла праворадикальна партія, впевнено здолавши 5%-й поріг. Незадоволені напливом мігрантів і соціальною нерівністю німці віддали антиіммігрантський та антиісламський «Альтернативі для Німеччини» (АдН) 12,6% голосів, зробивши її третьою за величиною політсилою з 94 місцями в 709-місцевому бундестазі. Цей сенсаційний прорив ультраправих затьмарив 63-річній Ангелі Меркель радість перемоги та підірвав її авторитет.
Ангела Меркель, яка очолювала Німеччину протягом 12 років, забезпечила собі пост канцлера країни на четвертий термін. Обіцяючи громадянам спокій і стабільність, вона привела до перемоги на виборах Блок християнських демократів ХДС/ХСС. Блок Ангели Меркель, за підсумками парламентських виборів, що відбулися 24 вересня, набрав 33% голосів виборців, зберігши за собою статус головної політичної сили в бундестазі.
Однак багато німецьких ЗМІ називають цю перемогу пірровою, бо порівняно з попередніми парламентськими виборами результат ХДС/ХСС погіршився на 8,5 процентного пункту – у 2013 році блок отримав 41,5% голосів. І якщо християнські демократи продовжать втрачати підтримку виборців такими темпами, то вже на наступних парламентських виборах вони можуть перетворитися з лідерів на аутсайдерів.
Ще гірший вигляд має падіння рейтингів партнера ХДС/ХСС по урядовій коаліції – Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Вона змогла набрати лише 20,5% голосів, що стало гіршим результатом з 1945 року. Чотири роки тому соціал-демократи мали підтримку 25,7% виборців, а в 2005-му – 34%.
Засмучений результатами вчорашнього голосування лідер СДПН Мартін Шульц звинуватив Ангелу Меркель у створенні «політичного вакууму», який зайняли праворадикальні націоналісти. Мартін Шульц оголосив про свою відмову брати участь в переговорах щодо створення уряду, вирішивши, що для партії СДПН, яка втрачає підтримку, буде краще очолити опозицію, ніж залишатися другим номером у правлячій коаліції.
На тлі ослаблення двох основних політсил Німеччини – ХДС/ХСС і СДПН – прорив націоналістичної «Альтернативи для Німеччини» має вигляд революційної події. Отримані ультраправою партією 12,6% голосів, що майже втричі вище результату 2013 року (4,7%), коментатори називають «переломним моментом» в історії Німеччини і «політичним землетрусом».
Прохідний бар'єр подолали ще три політсили. До бундестагу проходять антикапіталістична Ліва партія з результатом 9,2%, ліберальна Вільна демократична партія (ВДП) – 10,7%, і блок «Союз-90»/«Зелені» – 8,9%.
Оскільки партія СДПН від вступу до правлячої коаліції відмовилася, а політичні курси АдН і Лівої партії значно розходяться з лінією Ангели Меркель, їй нічого не залишається, окрім як домовлятися про партнерство з ВДП і «Зеленими». Обидві ці партії повідомили про готовність розпочати переговори щодо формування уряду.
Ця ймовірна трипартійна коаліція в пресі отримала назву «Ямайський альянс», оскільки кольори німецьких політсил (чорний – у ХДС/ХСС, жовтий – у ВДП і зелений – у «Зелених») складаються в прапор Ямайки.
Однак, на відміну від острова Ямайка, що викликає асоціації з ромом, танцями та пляжами, формування однойменного альянсу в бундестазі обіцяє стати не веселощами, а обтяжливим випробуванням. У ВДП і «Зелених» є серйозні розбіжності з питань захисту навколишнього середовища, забезпечення соціального захисту, імміграції та освіти. Аналітики вважають, що правляча коаліція з перших днів свого створення може стати некерованою й конфліктною.
За словами Джексона Джейнса, президента Американського інституту сучасних німецьких досліджень, результат виборів до бундестагу обумовлений «змішанням страху, втоми і розчарування: посилений страх перед іммігрантами, втома після 12 років правління Меркель і розчарування лідерами політичних партій, які не бачили проблем виборців».
Опитування громадської думки компанії ARD показали, що лише 31% тих, хто проголосував за АдН, зробили це з політичних переконань. За даними соціологів, 60% виборців віддали націоналістам голоси, щоб таким чином висловити своє невдоволення нинішнім політичним істеблішментом Німеччини.
Від 90 до 99% тих, хто проголосував за АдН, повідомили, що «Альтернатива для Німеччини» краще, ніж інші партії, розуміє такі їхні проблеми, як втрачене відчуття безпеки, прагнення зменшити вплив ісламу в Німеччині і бажання обмежити приплив біженців. Багато німців висловили занепокоєння, що Німеччина втрачає свою культуру, і мусульмани можуть змінити уклад їхнього життя.
Примітно, що основний електорат партії АдН сконцентрований у найменш економічно розвинених східних містах країни. «Альтернатива для Німеччини» у всіх регіонах колишньої НДР, крім двох, посіла друге місце в рейтингу партій, а в Саксонії вона виявилася на першому місці з 27% голосів. На думку експертів, голосування за АдН у Східній Німеччині можна вважати вираженням протесту проти соціальної нерівності.
Німеччина вважається однією з найбагатших країн світу за співвідношенням показників середнього доходу на одиницю населення та безробіття (останній – на рівні 5,7%). Проте мільйони працюючих німців не можуть забезпечити собі гідний рівень життя, і набутки економічного зростання на них не поширюються. Як стверджує Німецький інститут економічних досліджень (НДЕІ), ослаблення профспілок, податкові реформи, аутсорсинг і автоматизація виробництв роблять багатих ще багатшими, а бідних – ще біднішими.
У країні 10% найбагатших громадян контролюють 60% активів, тоді як 40% німців не володіють майже нічим, і 16% населення живуть у ризику зануритися в бідність. Двадцять років бідність загрожувала 11% населення. За даними НДЕІ, економіка Німеччини зросла на 22% у період 1991–2014 років, забезпечивши середнє збільшення доходів населення на 12%. Однак поліпшення добробуту відчув лише вищий і середній клас. Реальні доходи 10% найбагатших домогосподарств підскочили на 27%, доходи середнього класу підвищилися на 9%, тоді як доходи найбіднішої прошарку населення Німеччини впали на 8%.