Підсумки виборів у Німеччині: гірка перемога Меркель

«Вічному канцлеру» тепер доведеться рахуватися з ультраправими націоналістами, які тріумфально увійшли до бундестагу

Фото: shutterstock.com

Вперше після падіння гітлерівського режиму до німецького парламенту пройшла праворадикальна партія, впевнено здолавши 5%-й поріг. Незадоволені напливом мігрантів і соціальною нерівністю німці віддали антиіммігрантський та антиісламський «Альтернативі для Німеччини» (АдН) 12,6% голосів, зробивши її третьою за величиною політсилою з 94 місцями в 709-місцевому бундестазі. Цей сенсаційний прорив ультраправих затьмарив 63-річній Ангелі Меркель радість перемоги та підірвав її авторитет.

Шість парламентських сил

Ангела Меркель, яка очолювала Німеччину протягом 12 років, забезпечила собі пост канцлера країни на четвертий термін. Обіцяючи громадянам спокій і стабільність, вона привела до перемоги на виборах Блок християнських демократів ХДС/ХСС. Блок Ангели Меркель, за підсумками парламентських виборів, що відбулися 24 вересня, набрав 33% голосів виборців, зберігши за собою статус головної політичної сили в бундестазі.

Однак багато німецьких ЗМІ називають цю перемогу пірровою, бо порівняно з попередніми парламентськими виборами результат ХДС/ХСС погіршився на 8,5 процентного пункту – у 2013 році блок отримав 41,5% голосів. І якщо християнські демократи продовжать втрачати підтримку виборців такими темпами, то вже на наступних парламентських виборах вони можуть перетворитися з лідерів на аутсайдерів.

Ще гірший вигляд має падіння рейтингів партнера ХДС/ХСС по урядовій коаліції – Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Вона змогла набрати лише 20,5% голосів, що стало гіршим результатом з 1945 року. Чотири роки тому соціал-демократи мали підтримку 25,7% виборців, а в 2005-му – 34%.

Засмучений результатами вчорашнього голосування лідер СДПН Мартін Шульц звинуватив Ангелу Меркель у створенні «політичного вакууму», який зайняли праворадикальні націоналісти. Мартін Шульц оголосив про свою відмову брати участь в переговорах щодо створення уряду, вирішивши, що для партії СДПН, яка втрачає підтримку, буде краще очолити опозицію, ніж залишатися другим номером у правлячій коаліції.

На тлі ослаблення двох основних політсил Німеччини – ХДС/ХСС і СДПН – прорив націоналістичної «Альтернативи для Німеччини» має вигляд революційної події. Отримані ультраправою партією 12,6% голосів, що майже втричі вище результату 2013 року (4,7%), коментатори називають «переломним моментом» в історії Німеччини і «політичним землетрусом».

Прохідний бар'єр подолали ще три політсили. До бундестагу проходять антикапіталістична Ліва партія з результатом 9,2%, ліберальна Вільна демократична партія (ВДП) – 10,7%, і блок «Союз-90»/«Зелені» – 8,9%.

Ямайський альянс

Оскільки партія СДПН від вступу до правлячої коаліції відмовилася, а політичні курси АдН і Лівої партії значно розходяться з лінією Ангели Меркель, їй нічого не залишається, окрім як домовлятися про партнерство з ВДП і «Зеленими». Обидві ці партії повідомили про готовність розпочати переговори щодо формування уряду.

Ця ймовірна трипартійна коаліція в пресі отримала назву «Ямайський альянс», оскільки кольори німецьких політсил (чорний – у ХДС/ХСС, жовтий – у ВДП і зелений – у «Зелених») складаються в прапор Ямайки.

Однак, на відміну від острова Ямайка, що викликає асоціації з ромом, танцями та пляжами, формування однойменного альянсу в бундестазі обіцяє стати не веселощами, а обтяжливим випробуванням. У ВДП і «Зелених» є серйозні розбіжності з питань захисту навколишнього середовища, забезпечення соціального захисту, імміграції та освіти. Аналітики вважають, що правляча коаліція з перших днів свого створення може стати некерованою й конфліктною.

«Страх, втома і розчарування»

За словами Джексона Джейнса, президента Американського інституту сучасних німецьких досліджень, результат виборів до бундестагу обумовлений «змішанням страху, втоми і розчарування: посилений страх перед іммігрантами, втома після 12 років правління Меркель і розчарування лідерами політичних партій, які не бачили проблем виборців».

Опитування громадської думки компанії ARD показали, що лише 31% тих, хто проголосував за АдН, зробили це з політичних переконань. За даними соціологів, 60% виборців віддали націоналістам голоси, щоб таким чином висловити своє невдоволення нинішнім політичним істеблішментом Німеччини.

Від 90 до 99% тих, хто проголосував за АдН, повідомили, що «Альтернатива для Німеччини» краще, ніж інші партії, розуміє такі їхні проблеми, як втрачене відчуття безпеки, прагнення зменшити вплив ісламу в Німеччині і бажання обмежити приплив біженців. Багато німців висловили занепокоєння, що Німеччина втрачає свою культуру, і мусульмани можуть змінити уклад їхнього життя.

Вибір бідних

Примітно, що основний електорат партії АдН сконцентрований у найменш економічно розвинених східних містах країни. «Альтернатива для Німеччини» у всіх регіонах колишньої НДР, крім двох, посіла друге місце в рейтингу партій, а в Саксонії вона виявилася на першому місці з 27% голосів. На думку експертів, голосування за АдН у Східній Німеччині можна вважати вираженням протесту проти соціальної нерівності.

Німеччина вважається однією з найбагатших країн світу за співвідношенням показників середнього доходу на одиницю населення та безробіття (останній – на рівні 5,7%). Проте мільйони працюючих німців не можуть забезпечити собі гідний рівень життя, і набутки економічного зростання на них не поширюються. Як стверджує Німецький інститут економічних досліджень (НДЕІ), ослаблення профспілок, податкові реформи, аутсорсинг і автоматизація виробництв роблять багатих ще багатшими, а бідних – ще біднішими.

У країні 10% найбагатших громадян контролюють 60% активів, тоді як 40% німців не володіють майже нічим, і 16% населення живуть у ризику зануритися в бідність. Двадцять років бідність загрожувала 11% населення. За даними НДЕІ, економіка Німеччини зросла на 22% у період 1991–2014 років, забезпечивши середнє збільшення доходів населення на 12%. Однак поліпшення добробуту відчув лише вищий і середній клас. Реальні доходи 10% найбагатших домогосподарств підскочили на 27%, доходи середнього класу підвищилися на 9%, тоді як доходи найбіднішої прошарку населення Німеччини впали на 8%.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS