Нещодавно телеком-регулятор повідомив, що перший 4G-тендер відбудеться наприкінці січня 2018 року. На торги виставлять смуги спектра 2,6 ГГц. Тоді як найбільш зручний для впровадження зв'язку четвертого покоління по всій країні інший діапазон – 1,8 ГГц. Чому його смуги держава має намір продавати пізніше, у кращому разі, в лютому 2018-го? Чому у «високому» діапазоні розгортати мережу довше і дорожче? Що отримають абоненти від впровадження 4G у спектрі 2,6 ГГц? На ці та інші питання спробував відповісти Mind.
Хто братиме участь у конкурсі? Регулятор почне приймати заявки від потенційних претендентів на ліцензії з 13 листопада по 22 грудня. Представники «Київстар», «Vodafone Україна» і lifecell офіційно підтвердили Mind свою готовність подати їх на перший тендер. Крім «великої трійки», поборотися за ліцензії, ймовірно, захочуть «Датагруп», «Інтертелеком», Intellecom (ТМ Giraffe) і «Перший інвестиційний союз». «Представники цих компаній були учасниками нашої робочої групи по 4G. Можливо, і вони прийдуть на тендер. Подивимося, поки це інтрига», – повідомив Mind голова НКРЗІ Олександр Животовський.
Які умови тендера? Це ще одна інтрига. Кількість конкурсних лотів, ціновий «крок» на торгах з голосу, детальні вимоги щодо термінів покриття населених пунктів країни та інші умови будуть офіційно оголошені 10 листопада на сайті регулятора. Згідно з офіційною версією, поки документ тримається у секреті навіть від мобільних операторів.
Скільки заробить держбюджет на першому тендері? Мінімум 2,3 млрд грн. Олександр Животовський сподівається, що конкурсанти не зупиняться на стартовій ціні. Мобільні оператори поки не розкривають, до якої «планки» готові торгуватися, і чи будуть це робити.
Чи потрібен 2,6 ГГц «великій трійці»? Раніше мобільні оператори недвозначно натякали, що високий діапазон (2,6 ГГц) вкрай невигідний для розвитку 4G, і просили уряд виставити на торги смуги частот у 1,8 ГГц. «Якщо ми спробуємо покрити всю країну на діапазоні 2,6 ГГц – отримаємо найдорожчу мережу в світі. Треба буде вкласти сотні мільйонів доларів. Але навіть за такого обсягу інвестицій зможемо покрити мережею тільки частину країни. Економічно вигідніше використання низьких діапазонів. Наприклад, для покриття однієї й тієї самої зони у 2,6 ГГц потрібна 1000 базових станцій, а в 1,8 ГГц можна використовувати менше 500», – раніше в інтерв'ю Mind підкреслював головний виконавчий директор lifecell Ісмет Язиджи. Президент «Київстар» Петро Чернишов нещодавно відбувся жартами, відповідаючи на питання видання: «Я майже переконав себе, що 2,6 ГГц нам потрібен».
Чому ж оператори йдуть на торги? «Це політичний компроміс, аби догодити Ахметову», – неофіційно повідомили нашому виданню декілька експертів. Мобільні оператори відмовляються коментувати це «слизьке» питання.
До чого тут Ахметов? У далекому 2006 році телеком-регулятор видав компанії «ММДС-Україна», що входить до складу СКМ, декілька ексклюзивних ліцензій на частоти у діапазоні 2,5–2,7 ГГц. «ММДС» заявляла, що планує побудувати мережу швидкісного інтернету на базі стандарту WiMAX. У 2011 році уряд своєю постановою дозволив розвивати в діапазоні й 4G-зв'язок.
«Однак «ММДС» практично не вкладала в мережу. Аби створити враження виконання ліцензійних умов, вона поставила у кожному регіоні по базовій станції. По суті, монополізовані частоти весь цей час були «заморожені». Мабуть, ліцензії утримувалися для перепродажу бізнесу. Відомо, що раніше СКМ намагалася продати «ММДС» російському WiMAX-оператору «Скартел», – вважає експерт, що побажав залишитися неназваним. У телеком-групі Vega, якій нещодавно передали активи «ММДС», поки не відповіли на уточнюючі питання видання.
У середині 2015 року президент своїм указом доручив НКРЗІ підготувати частоти для 4G-конкурсу. У список можливих для продажу потрапили і смуги 2,6 ГГц. Спочатку регулятор спробував розчистити спектр, анулювавши ліцензії «ММДС» за невиконання їхніх умов. Довгу судову тяганину виграла компанія Ахметова. Далі НКРЗІ спробувала «викурити» «ММДС», ініціювавши ухвалення законопроекту, яким пропонувалося підвищити рентну плату в діапазоні майже в 500 разів – до 20 000 грн за 1 МГц на місяць. Документ не пройшов. Третьою і успішною спробою стала пропозиція компромісу: 25% від мінімальної вартості 4G-ліцензій у разі добровільного звільнення частини спектра.
У результаті домовилися, що «ММДС» поверне державі 80 МГц, отримавши 575 млн грн компенсації. Офіційно це називається конверсія. Оплатять її переможці тендера. «Блискуча схема: взяти у держави обмежений ресурс, понад 10 років «сидіти» на ньому за безцінь (за користування 1 МГц «ММДС» в останні роки платить близько 40 грн на місяць, раз в 500 менше, ніж «велика трійка» за 2G- і 3G-частоти), а потім змусити мобільних операторів додатково віддати понад півмільярда гривень за «потрібні» їм частоти», – резюмує анонімний експерт.
Чому ж першими на торги виставили ліцензії у 2,6 ГГц? «Тому що «ММДС Україна» першою звернулася до нас із пропозицією звільнити частину спектра», – повідомив Mind офіційну версію голова НКРЗІ (для проведення тендера в 1,8 ГГц мобільні оператори також подають заяви про звільнення частини діапазону).
Що отримають абоненти від впровадження 4G у 2,6 ГГц? Цей діапазон підходить для розвитку зв'язку четвертого покоління тільки в густонаселених місцях. «Тому після двох тендерів оператори, швидше за все, спочатку будуть розвивати 1,8 ГГц, а 2,6 ГГц відкладуть на перспективу – для збільшення ємності у великих містах», – пояснив виданню експерт, який побажав залишитися неназваним.
Побічно підтвердили цю версію і оператори. «Київстар» та інші учасники ринку не раз наполягали в своїх зверненнях до НКРЗІ на тому, що ліцензійні умови на 2,6 ГГц не повинні мати жорстких обмежень щодо покриття. Цей діапазон не може забезпечити необхідного покриття всієї країни. Він для швидкості. Простіше кажучи, чим вище частота – тим вище швидкість», – розповів виданню менеджер з регуляторних питань та цифрових технологій «Київстар» Максим Савченко.
«2,6 ГГц забезпечує велику ємність мережі – більше абонентів можуть одночасно користуватися мобільним інтернетом. По суті, розгортати 4G на 2,6 ГГц має сенс у містах-мільйонниках і місцях скупчення великої кількості людей», – пояснили в прес-службі lifecell. Простіше кажучи, 4G у діапазоні 2,6 ГГц, ймовірно, буде доступним тільки для жителів мегаполісів, що володіють смартфонами, які підтримують LTE.
Чому в 2,6 ГГц розгортати мережу довше і дорожче? «На частотах 1,8 ГГц можна забезпечити більше покриття території при менших інвестиціях. Чим вище частота – тим менше радіус покриття базової станції. Саме тому розгортання мережі на 1,8 ГГц вимагає менше вкладень у нове обладнання і дозволяє покрити зв'язком відносно великий простір навколо базової станції як в умовах міста, так і за містом. А діапазон 2,6 ГГц вимагає набагато більшої щільності розташування базових станцій. Значить, процес розгортання 4G у цьому діапазоні буде довше, а вартість – вищою», – вважають в lifecell.
Який обсяг інвестицій треба вкласти операторам у розвиток мережі на 2,6 ГГц? «Точно сказати не можемо, поки не побачимо повної комплексної картини. Вона проясниться після оголошення умов тендера на 1,8 ГГц. Тоді будемо розуміти бізнес-модель, в яких смугах частот і що саме будувати. Дуже сподіваємося, що найближчим часом регулятор затвердить усі необхідні документи і оголосить умови на 1,8 МГц. Тоді вже в грудні можна буде говорити про конкретні плани покриття країни і необхідні обсяги інвестицій», – зазначив Максим Савченко.
У «Vodafone Україна» готові коментувати інвестпитання тільки після того, як дізнаються фінальну ціну, яку їм потрібно буде заплатити за ліцензію і конверсію.
У прес-службі lifecell відзначили, що інвестиції в 4G будуть значними: «Сумарно для 2,6 і 1,8 діапазонів – не менш $150 млн тільки на початковому етапі. І ця сума постійно збільшуватиметься по мірі збільшення покриття мережі. Спільне використання інфраструктури усіма операторами могло б здешевити й прискорити процес розгортання мережі 4G на території України, зробивши технологію доступнішою для ширшого кола користувачів».
Які терміни окупності інвестицій? «Складно спрогнозувати, бо це залежить від безлічі факторів. Від впровадження нової технології потреба в мобільному доступі до інтернету не виросте сама собою. Тому ми будемо зосереджені не тільки на розгортанні 4G, а й на запуску нових цифрових сервісів як основи для зростання споживання мобільного інтернету», – резюмували в прес-службі lifecell.
Коли 4G-мережею покриють усю країну? Відповідь на це питання має бути прописана в умовах тендера на 1,8 ГГц. «Ми всі прекрасно розуміємо, що потрібно усувати цифровий розрив і покривати невеликі населені пункти. Для цього ринок і наполягав на паралельному проведенні тендера в 1,8 ГГц. Даний діапазон і буде призначений для ширшого охоплення території країни. У ліцензійних умовах на 1,8 ГГц, швидше за все, пропишуть жорсткі вимоги покриття за аналогією з 3G і практикою ЄС», – підкреслив менеджер з регуляторних питань та цифрових технологій «Київстар».
Чи буде третій тендер на ліцензії у діапазоні 700 МГц? Цей діапазон перспективний для розвитку 4G і 5G. Але поки «окупований» телеканалами. «Ми дуже хочемо, щоб держава провела тендер і на 700 МГц. Але, на жаль, лобіювання медіагруп таке сильне, що Україна вже давно порушує конвенцію, за якою цей спектр телеканали мали звільнити ще три роки тому. Щороку «подія» відкладається. Є надія, що навесні 2018 року медіагрупи покинуть діапазон. У Європі 700 МГц вже запланований для використання для 5G. Україна також зможе запустити в цьому діапазоні 4G- і 5G-мережі», – резюмував Максим Савченко.