Під час технологічної конференції Web Summit 2017 відбулися дебати на тему, чи справді залежність від соціальних мереж несе у собі загрозу, або ж це перебільшення? У дебатах брали участь Девід Шнайдер, співзасновник та креативний директор компанії That Lot, а також Брендан Кейн, спеціаліст з розвитку компанії SEAker. Mind пропонує вашій увазі їхні аргументи, ну, а далі вирішуйте самі.
«Соціальні мережі створені для того, щоб об’єднувати людей», – каже Девід Шнайдер.
У його компанії працюють троє співробітників, що одружилися з людьми, з якими познайомилися через Тwitter.
Соціальні мережі створюють відчуття зв’язку зі спільнотою, якого нам іноді бракує у реальному житті. Це має як політичні, так і соціальні наслідки. Наприклад, флешмоби з хештегами на гострі соціальні теми, такі як #metoo (або ж #янебоюсьсказати, який був популярний минулого року в Україні. – Mind). Вони стали чудовим прикладом того, як жінки набиралися сміливості поділитися важкими історіями про сексуальне насилля та відчували, що вони не сам-на-сам із цією проблемою.
Те саме стосується і надзвичайних подій. Чи то пожежа у Британії, чи масове вбивство у Лас-Вегасі – за допомогою соціальних мереж люди дуже швидко організовуються та ,відчуваючи зв’язок із суспільством, прагнуть допомогти один одному.
Онлайн всі люди рівні. Немає значення, чи є у вас фізичні вади, чи ні: інтернет – це нематеріальний світ, де немає фізичних лімітів та упереджень. Ми часто знаємо наших друзів краще через соціальні мережі, ніж у реальності, маємо можливість бути обізнаними, чим саме вони живуть, навіть якщо вони з іншого континенту.
«Соціальні мережі створені для того, щоб викликати у людей залежність», – вважає Брендан Кейн.
Психологи з усього світу досліджували цю тему і дійшли висновку, що інтерфейс соціальних мереж за принципом дії дуже схожий на гральний автомат. Коли ви скролите, свайпите чи перевіряєте сповіщення – це викликає ефект «змінної винагороди», і ви потрапляєте у пастку, перебуваючи у пошуках нового контенту.
Кожна велика соціальна мережа – чи то Facebook, чи Twitter, чи Instagram – мають у своєму штаті поведінкових психологів, які займаються тим, щоб стимулювати користувачів до якомога частішого відвідування відповідних платформ.
Якщо запитати людей, чому вони користуються соціальними мережами, вони, скоріш за все, скажуть, що хочуть спілкуватися з друзями або ж ділитися інформацією зі світом. Проте на підсвідомому рівні люди можуть страждати від самотності або депресії, і поведінкові психологи це знають та цим користуються.
1,1 млрд людей заходять у Facebook кожного дня. Це дає їм короткочасне вгамування психологічної потреби, але потім рівень дофаміну падає, і у людини виникає необхідність знову перевірити свій телефон на наявність нових повідомлень чи постів.
Немає сумніву, що соціальні мережі викликають залежність. Проте, чи це так само небезпечно, як героїн або інші наркотики? Кожна четверта аварія у США трапляється через користування мобільним телефоном за кермом.
Залежність – це повторювати певну дію, навіть знаючи, що вона завдає шкоди. Є дослідження, яке свідчить, що 58% респондентів зізнаються, що користуються мобільним телефоном за кермом. У той же час 98% опитаних погоджуються із тим, що це погано, і знають, що мільйони людей помирають щороку в результаті таких аварій.
Звісно, соціальні мережі відкривають перед людьми надзвичайні можливості, але варто розуміти ризики, які з цим пов’язані, і свідомо навчитися контролювати цю залежність.