В Україні з'явився ще один незалежний правоохоронний орган – Державне бюро розслідувань. Офіційно розпочати свою роботу ДБР має відсьогодні, а запрацювати на повну потужність – до кінця 2018 року. Конкурсна комісія вже обрала главу нового відомства і його заступників. Але вже зараз стає зрозумілим, що воно вкрай ускладнює і без того надто зарегульовану правоохоронну систему України.
Розібратися в тонкощах повноважень українських правоохоронних відомств стає все складніше. Практично щороку в державі з'являються все нові й нові органи – САП, НАБУ, НАЗК і ось тепер ДБР. При цьому продовжують діяти традиційні правоохоронці – СБУ, ГПУ і МВС. На цьому тлі резонансних кримінальних справ стає дедалі більше, а відсоток їхнього розкриття – все нижче. Крім того, наростає градус протистояння всередині самої системи. Наприкінці минулого тижня розгорілася справжня війна між ГПУ і НАБУ. Органи відкрили кримінальні справи на керівників один одного. НАБУ звинувачує Юрія Луценка в незаконному збагаченні, ГПУ Артема Ситника – у розголошенні державної таємниці. Очевидно, що з появою додаткового суб'єкта внутрішній фронт лише озлобився.
Навіщо і коли придумали ДБР? Ідея створити аналог американського ФБР виникла ще 2015 року в рамках активного реформування правоохоронної системи. Саме тоді «грузинська команда» проводила реформу МВС. Пізніше з'явилося НАБУ і закріпило за собою статус детективів. Але закон про ДБР був проголосований у Верховній Раді ще в листопаді 2015 року. Два роки пішло на підготовку до старту роботи відомства.
Фактично повноваження ДБР можна сформулювати одним реченням – розслідування особливо тяжких злочинів. Але ж чим тоді займається НАБУ й інші спецоргани, департаменти МВС і ГПУ? У цьому якраз і проблема – дублювання функцій стає все більше. Через це у парламенті вже навіть з'явився законопроект про реорганізацію НАБУ та її входження до складу ДБР як департаменту. У світлі скандалу з ГПУ для Артема Ситника – це серйозний сигнал.
Кого обрали керівником? 16 листопада конкурсна комісія обрала керівником ДБР Романа Трубу, львівського прокурора, який працював у команді Олега Махніцького. Його називають компромісною кандидатурою як для Адміністрації президента, так і для «Народного фронту». Вважати його своїм є аргументи і у тих, і в інших. Заступниками Романа Труби стали Ольга Варченко і Олексій Горащенков. Обидва заступники ближчі до БПП, ніж до «Народного фронту». Якщо порівнювати рівень політичної заангажованості НАБУ і ДБР, то вже на старті видно, що ДБР буде куди більш лояльною до еліти. Очевидно, через пару років діяльності Ситника і компанії влада вирішила не повторювати минулих помилок.
Терміни та штат. Формування ДБР має завершитися через рік. За штатним розкладом у цьому органі працюватиме до 1500 осіб.
Чим займатиметься ДБР? Попри неоднозначність повноважень, саме ДБР має стати основою правоохоронної системи. Згідно із законом, воно перетягує на себе повноваження як МВС, так і ГПУ. Але водночас замикає їх на собі, а не ділить з правоохоронцями «нової хвилі». ДБР уповноважене вести справи, пов'язані з тероризмом, діяльністю злочинних організацій, розслідувати особливо тяжкі насильницькі злочини, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі. І, що цікаво, саме під ДБР (а не під НАБУ) свого часу були прописані зміни до нового Кримінально-процесуального кодексу. А це значно підвищує легітимність майбутніх дій ДБР.
Чому ДБР не має відношення до Заходу? Якщо створення НАБУ курирували західні партнери і виписували критерії для відбору, то при створенні ДБР на багато моментів організатори відверто заплющували очі. Зокрема, широко обговорюється інформації про те, що обране керівництво ДБР показало одні з найгірших результатів тесту на благонадійність. Це говорить про те, що між ДБР і НАБУ закладено протиріччя в самому принципі створення. При цьому для Заходу НАБУ залишиться останнім фактором впливу на українську правоохоронну систему, що неодмінно провокуватиме конфлікти.
Чому ситуація загостриться перед виборами? Якщо ДБР запрацює до кінця 2018 року, то воно стане найважливішим учасником президентської і парламентської кампаній. Чому? Бо саме ДБР уповноважене розслідувати злочини, вчинені держслужбовцями, суддями, чиновниками. Що цікаво, порушення, вчинені керівництвом НАБУ, теж розслідуватиме ДБР. Тому через рік тотальна війна всіх проти всіх в українській політиці може досягти свого апогею.
Чи варто чекати якісних змін? Прогнозувати подібний результат складно. Підсумки роботи НАБУ і САП демонструють, що кількість антикорупційних та правоохоронних органів навряд чи корелює з якістю їхньої роботи. Плюс конкуренція всередині системи призводить лише до постійного перетягування повноважень і публічних конфліктів, руйнуючи основи правопорядку. Навряд чи з появою додаткового гравця ситуація зміниться на краще.