Як юристи відреагували на судову реформу

Законопроект № 6232 був у Верховній Раді протягом декількох місяців, але його «найспекотніші» обговорення проходили далеко від очей громадськості. До ухвалення змін до процесуальних кодексів безпосередньо народними депутатами, законопроект тривалий час обговорювався серед фахівців, багато правок та напрацювань яких знайшли своє відображення в фінальному тексті. Все ж таки 3 жовтня депутати проголосували за нову редакцію ГПК України, Кодексу адміністративного судочинства України, ЦПК України, а також внесли зміни в ряд інших кодексів і законів, що забезпечують судочинство, а також в ряд інших законів судової реформи. Що на себе звертає увагу – запропонована редакція суттєво відрізняє звичні судові процесі за чинною редакцією законів.

За словами юристів, основним завданням даного законопроекту є реалізація переходу від чотирьох- до триланкової системи загальних судів та запровадження процесуальної можливості функціонування нового Верховного Суду, формування якого знаходиться на фінальній стадії.

«Найголовніше – це все ж таки врегулювання питання триланкової системи судів та те, що справа має розглядатися один раз. Більше не буде передачі справи на новий розгляд до суду першої  або апеляційної інстанції», – коментує адвокат Ольга Додух. Також змінюється підхід до порядку подання та оцінки доказів судом. Наприклад, вводиться поняття «електронний доказ».

Одне з найбільш рушійних для судової реформи – визначення єдності судової практики. «Законопроект заклав фундамент того, що судове рішення у подібних справах має застосовуватись не тільки судами при здійснені судочинства, а й державними службовцями», – звертає увагу Ольга Додух.

При цьому виписаний й порядок перегляду справи, якщо у певних випадках судді дійдуть висновку про необхідність відходу від прийнятої практики Верховного суду. Тепер адвокатам та юристам доведеться постійно відслідковувати конкретні прецеденти для захисту інтересів своїх клієнтів у суді. Це має зробити більш прогнозованим та зрозумілим результат потенційної судової справи. «Щоправда кілька перших років ми будемо створювати таку практику», – зауважує Додух.

Проте це не єдине, що зобов’яже адвокатів працювати більш ретельно. Планується запровадити Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Через цю систему планується здійснювати судочинство. Вона не скасовує традиційного суду у реальному форматі. Однак вона повністю змінює підхід до певних судових процедур. Наприклад, вже не суд, а учасники судового провадження повинні будуть відслідковувати отримання документів та повідомлень суду. Виконавчий документ суду має обов’язково реєструватись у системі. Система автоматизованого арешту коштів також буде складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що має полегшити виконання судових рішень.

«Конкретизовано поняття термінів початку досудового слідства з прив'язкою до тяжкості вчиненого діяння: від 2 місяці за кримінальний проступок – до 6 місяців за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Більш того, днем початку досудового слідства встановлено день внесення даних в ЄДР», – коментує адвокат, партнер практики безпеки бізнесу Juscutum Денис Овчаров.

Норми законопроекту  наділяють суддів широкими повноваженнями визначити порушення порядку, що заважає процесу, або зловживання учасниками процесу своїми правами із застосуванням заходів впливу, аж до видалення з зали судового засідання та накладення штрафу. А це в свою чергу має стримувати тих, хто штучно намагається затягти розгляд справи.

На думку Дениса Овчарова, найважливіші зміни відбулися в порядку проведення обшуку. «У разі відмови слідчим суддею в задоволенні клопотання прокурора або слідчого на обшук, останні не мають права звертатися повторно з подібним клопотанням до ставлення того ж об'єкта, якщо не виникнуть нові підстави», – каже адвокат.

Також незалежно від стадії обшуку особа, що проводить обшук, зобов'язана допустити на місце його проведення захисника або адвоката. Слідчий або прокурор зобов'язані допустити адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення. Неявка адвоката чи представника для участі в обшуку протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку. Особа, в присутності якої проводиться обшук, має право робити заяви, які вносяться в протокол обшуку. Також обшук житла чи іншого володіння на підставі ухвали слідчого судді в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозаписи.

«Ми розцінюємо зазначені зміни особливо в частині проведення обшуків як надзвичайно позитивні, актуальність яких вже давно продиктована практикою. Якщо текст залишиться без змін, то такі положення значно полегшать роботу адвоката на обшук і сприятимуть ефективному захисту прав обшукуваних осіб», – акцентує Овчаров.

У цілому, юристи позитивно оцінили зміни до процесуального законодавства та вважають їх необхідними. На їхню думку, ці зміни здатні забезпечити всіх учасників судового процесу необхідними механізмами для належної реалізації своїх прав.

«Насправді не було такої нагальної необхідності викладати все в новій редакції. Чинні кодекси мають не лише вади, але й сильні сторони, що вже пройшли загартування практикою. Слід було доповнити кодекси тенденціями електронного судочинства та системи виконання рішень, визначити процедури з урахуванням триланкової судової системи, єдності судової практики та низки інших моментів, які необхідні для прозорої та зрозумілої судової системи. Але, ми знов пішли своїм шляхом», – каже адвокат Ольга Додух.

Процеси в окремих галузях доповнюються новими процедурами, що не притаманні зараз. За логікою це має розвантажити суди та пришвидшити розгляд справ. Проте є суттєві недоліки ухвалених законопроектів та нових процедур, що можуть ускладнити доступ до правосуддя широкому колу осіб.