Agile в дії: чи для кожної компанії це стане у пригоді?

І чи варто всім менеджерам впроваджувати популярні зараз Agile-принципи у своїх командах

Agile в дії: чи для кожної компанії це стане у пригоді?
Фото Shutterstock

На сучасному етапі розвитку інноваційних технологій та менеджменту дедалі популярнішими стають питання, які знаходяться на перехресті цих двох галузей. Зокрема, ті, що стосуються реорганізації структури всередині компанії, підвищення продуктивності, менш проблемного пристосування компанії до зовнішніх змін. А також – створення гнучкого типу команди, де зміни та переорієнтація робочого процесу проходитимуть безболісно. Методологія Agile допомагає знайти відповіді на усі ці запитання. Та чи доречною буде така модель для всіх галузей виробництва і розмірів компаній – від малого та середнього бізнесу до міжнародних холдингів і корпорацій?

Що таке Agile? У перекладі з англійської Аgile – «гнучкий, спритний, швидкий». Але це не методи управління проектами, як багато хто звик думати, а саме набір цілей та принципів того, як необхідно реалізовувати ці самі проекти. Це гнучка розробка програмного забезпечення, яка на сучасних етапах поступово виходить за рамки IT-індустрії.

12 принципів і чотири цінності цієї системи було сформовано у Agile-маніфесті, який у 2001 році підписали 17 незалежних експертів у різних практиках програмування у штаті Юта, США. Компанії, які успадковують принципи та розділяють цінності Agile, вважаються більш гнучкими та конкурентноздатними. Саме тому зараз майже кожен прагне бути «еджайльним». Та чи варто йти на ці кроки кожному, ми розглянемо далі.

Звідки пішов Agile? При попередньому використанні Agile виключно у сфері створення програмного забезпечення (ПЗ), його визначення звучало як «процес реорганізації та становлення цільової культури для вдалого створення ПЗ». Поступово Agile почав виходити за ці рамки та розповсюджуватися на всі галузі виробництва. Становлення переходу Agile від використання лише в IT до широко вжитку у будь-яких галузях та бізнесах активно припало на останні 5 років. Але у декого цей підхід і досі асоціюється з IT.

Яким чином пройшла адаптація до всіх галузей виробництва? «Якщо в ІТ ще років 20-30 тому швидкість змін та ціна помилки була вищою, ніж в інших галузях, то зараз інші галузі наздогнали ІТ. Момент розбивки задачі великого плану на коротші терміни – це зараз підходить більшості бізнесів. Керівники підходять до м’якіших, гнучкіших способів управління. Це все основа Agile-філософії. Тому, безумовно, вона дає результати і в інших сферах також», – наголошує Юрій Козій, Agile-коуч, викладач програми «Управління проектами для творчих команд. Agile в дії» Києво-Могилянської бізнес-школи.

Досвід використання Agile у роботі світових технологічних гігантів. У ході дослідження компаній, які займають перші сходинки на ринку інновацій у певних сегментах, науковці дійшли висновку, що у кожній з них був реалізований командно-орієнтований підхід. Серед цих компаній слід виділити Xerox, Honda, Canon.

У Google, Toyota, Amazon також користуються методологією Scrum. Цей підхід дозволяє прискорювати випуск продукту, при цьому не завжди зберігаючи якість, але обмежуючи принципи бюрократії та жорсткого контролю.

Деякі цінності Agile можна застосовувати і в індивідуальній роботі. Зокрема, забезпечити регулярність виконання проектів, оцінку поставлених на майбутнє задач, аналіз якості виконаної роботи. Але проголошення Agile-маніфесту лише систематизувало та дало назву усім цим логічним та послідовним діям, які очевидні і для ефективної команди, і для продуктивної людини.

Якими є вади Agile? Поруч із схваленням та регулярними спогадами у пресі існує чимало критики на адресу Agile-методології. Зокрема, одним з головних її принципів є відсутність «дорожньої мапи» – ніхто з безпосередніх учасників проекту не має чіткої інформації щодо кінцевого продукту. Усі члени команди працюють на короткі дистанції (спринти) та тісно співпрацюють із замовниками. Останні, у свою чергу, можуть у процесі створення кінцевого продукту змінювати стратегію частково або повністю. Часто такі дії призводять до повної трансформації вже існуючого продукту. І якщо для розробки ПЗ таке ведення бізнесу та побудови роботи всередині ще є прийнятним, то, наприклад, для галузей важкої промисловості , літако-, судно-  або автобудування наслідування таких принципів може призвести до великих матеріальних збитків.

Іще одним суттєвим недоліком системи є вирішення всіх проблем «тут і зараз» за принципом якомога швидшого виправлення існуючих вад. І якщо поступове накопичення маленьких помилок у написанні коду може виправити у відносно короткі строки група програмістів, то будь-яка неточність на промисловості відгукнеться ланцюговою реакцією, яку буде вкрай тяжко зупинити.

Чи слід кожній компанії використовувати Agile? У маніфесті Agile було проголошено такі основні цінності: люди та взаємодія важливіші за процеси і документи; продукт, що працює, важливіший за велику кількість документації по ньому; тісний контакт із замовником важливіший за чітке слідування контракту; пристосовування та здатність до змін важливіша за дотримання початкового плану.

Чи необхідне вам впровадження Agile, можна буде сказати лише після повного аналізу роботи компанії та чіткого розуміння, що це не must do для кожного та не панацея від усіх попередніх невдалих спроб змінити щось всередині команди. Приймаючи рішення наслідувати принципи Agile, слід пам’ятати, що вони головним чином мають на увазі трансформацію корпоративної культури та способу мислення.

Якщо ж зробити спробу трансформації, при цьому не до кінця зрозумівши її наслідки для організації в цілому, то скоріш за все на вас чекатиме невдача. Незалежно від розмірів компанії у методологію закладено принцип невеликих команд у розмірі 3-9 осіб. І тут теж слід розуміти, що невелику IT-компанію буде легше трансформувати, ніж міжнародну корпорацію, та й часу це займе набагато менше.

«Як і будь-яка реформа, Agile-трансформація несе в собі ризик втрати працівників. Буває так, що працівник розуміє: напрямок, в якому тепер активно розвивається організація – не для нього. Це прикро, але це – чесно як по відношенню до компанії, так і до працівника. Тому керівникам, які роблять будь-яку трансформацію, варто розуміти, що не всі з команди можуть захотіти туди йти, не кожен може побачити для себе місце в новій компанії, яку ви намагаєтесь створити», – попереджає Юрій Козій.

Agile та Україна. З огляду на усе вищесказане, очевидним є той факт, що реалізовувати Agile та Scrum в українських реаліях досить важко. По-перше, тому, що цінності та принципи цих методологій суперечать усталеній роками бюрократичній ієрархії, де все контролюється та беззаперечно підпорядковується, де люди не мають можливості елементарно внести зміни до корпоративної культури. Тому спроби впровадження цих гнучких методологій, якщо й матимуть позитивний ефект, то скоріш за все, тимчасового характеру, і жодних кардинальних змін за собою не принесуть.

Треба змінювати традиційну українську культуру, змінювати мислення та руйнувати усталені принципи, сформовані десятиліттями. Ці функції у компаніях виконують Scrum-майстри, зарплатня яких у середньому в Україні становить від 1500 до 3000 доларів. При цьому не слід забувати, що «робити Agile» та «бути Agile» – це абсолютно різні речі. У першому випадку достатньо буде виконувати поради Agile, а ось для другого – необхідно чітко наслідувати усі принципи Agile. 

«Ще років 10 тому українським керівникам часто був притаманний директивний стиль управління command-and-сontrol. Він ефективний для досягнення максимального результату в короткі терміни, однак у забігах на довгу дистанцію є й ефективніші способи управління. Особливо коли є високі очікування до інноваційності та відповідальності команд. Приємно бачити багато компаній, де лідери еволюціонують разом з організацією. Український керівник сьогодні і 10 років тому – це дві різні людини», – каже Юрій Козій.

Agile, як і будь-яка інша методологія, має свої переваги та недоліки, і тільки проаналізувавши співвідношення перших із другими в кожній конкретній ситуації, слід приймати виважене рішення щодо її впровадження.

Для тих, хто бажає поглибити свої знання в Agile, Mind рекомендує ознайомитися з такими книжками:

Джефф Сазерленд «SCRUM. Навчись робити більше за менший час»

Agile в дії: чи для кожної структури це стане у пригоді?

Scrum – це методологія управління проектами, в основі якої лежать  гнучкість та клієнтоорієнтованість. У книзі Джефф Сазерленд ділиться власним баченням проблем проектного менеджменту та показує, яким чином Scrum їх вирішує. Mind вже публікував рецензію на цю книгу, ознайомитися з нею ви можете тут.

Ерік Райз «Стартап без помилок»

Agile в дії: чи для кожної структури це стане у пригоді?

У ХХІ столітті необхідно припинити даремно витрачати час та почати змінювати світ на краще. Прочитавши поради та ознайомившись із концепцією Еріка Райза, ви обов’язково отримаєте чималу дозу натхнення та навчитеся створювати з нуля власний бізнес, який приноситиме вам чималі прибутки.

Генрік Кніберг «Scrum та XP: нотатки з передової»

Agile в дії: чи для кожної структури це стане у пригоді?

Автор у своїй книжці, яку, до речі, можна прочитати за 3-4 години, ранжує всі методики за важливістю; дає конкретні поради Scrum-майстрам та керівникам компаній щодо впровадження Scrum. Після опрацювання та аналізу стану речей всередині компанії, кожен отримає відповіді на свої запитання щодо використання гнучких методів у роботі. Автор одним з перших почав практикуватися у Scrum, тому його авторитет не залишає жодних шансів для сумніву щодо обов’язковості прочитання цієї книги.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS