Повноваження підтверджено: які завдання та виклики стоять перед головою НБУ Яковом Смолієм

15 березня цього року Яків Смолій нарешті позбувся префікса «в. о.» перед назвою своєї посади. Верховна Рада 247 голосами затвердила його як голову Національного банку України. Фактично Смолій вже 10 місяців керує регулятором – відколи Валерія Гонтарева пішла у затяжну відпустку. Але лише зараз парламентарі підтвердили остаточність цього статусу. Одразу після появи Якова Смолія в кріслі очільника НБУ Mind аналізував ті виклики, з якими доведеться мати справу йому та керованій ним установі. Тоді багато хто з опитаних банкірів дотримувався думки, що це призначення має суто тимчасовий характер, і невдовзі «постійним» головою Нацбанку буде оголошено іншу людину. Проте Якову Смолію вдалося затриматися на цій посаді. Тепер ми вирішили знову проаналізувати його головні завдання.

Зауважимо, що говорячи про першочергові кроки – особисті та Нацбанку загалом – з трибуни Верховної Ради, Смолій назвав серед них збереження цінової та фінансової стабільності, сприяння економічному зростанню та інтеграцію української фінансової системи до складу європейської. Також, за його словами, спершу потрібно якнайшвидше відновити кредитування реального сектора економіки. Адже вже зараз банківська система має достатньо коштів, аби запустити повномасштабні кредитні програми. «Загалом понад 80 млрд грн можуть бути спрямовані на відродження економіки країни. Водночас маємо й кілька проблемних питань: це критичний обсяг непрацюючих кредитів у портфелях банків і слабкий захист прав кредиторів. Їх вирішення можливе лише шляхом зміни законодавства», – зазначив Смолій.

Mind надав слово гравцям декількох секторів фінансового ринку країни, аби почути, наскільки це призначення було для них очікуваним, які вони бачать виклики для нового голови НБУ та на які перспективи для держави і бізнесу сподіваються.

Григорій Кукуруза, економіст IMF Group Ukraine:

Призначення голови НБУ передусім свідчить про те, що уряд рішуче налаштований на відновлення діалогу з МВФ і отримання нового траншу в горизонті наступних 2–3 місяців. Попри істотне недовиконання встановлених попереднім меморандумом структурних маяків з економічних реформ (приватизація, вирівнювання тарифів і монетизація субсидій, зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель) – за заявами представників фонду видно, що основний акцент у вимогах вони роблять саме на створенні Антикорупційного суду та інших заходах щодо боротьби з корупцією. Паралельно до траншу від фонду фактично прив'язані й гарантії Світового банку на $800 млн з макрофінансовою допомогою від ЄС (також у формі кредиту) на 1 млрд євро. Очевидно, що уряд зацікавлений в отриманні цих коштів для зміцнення макроекономічної кон'юнктури в Україні до виборів. А підписати новий меморандум від імені НБУ може лише повноцінний голова регулятора.

На мою думку, жодних різких змін у політиці Національного банку виникнути не повинно. По-перше, стратегія монетарної політики приймається Наглядовою радою (а глава НБУ лише виступає керівником її виконання), по-друге – Яків Смолій за останні півроку на практиці показав свою прихильність до продовження політики інфляційного таргетування, валютної лібералізації і зміцнення банківської системи. Це яскраво засвідчили впроваджені в лютому новий норматив ліквідності LCR і вимога до щомісячного розкриття даних про структуру кредитного портфеля за галузями. Втім, варто зазначити, що операційна політика Смолія щодо стримування інфляції більш жорстка, ніж була за часів Валерії Гонтаревої: підвищення облікової ставки з 12,5% у вересні до сьогоднішніх 17% – цього ринок аж ніяк не очікував.

Основний виклик, який припадає на каденцію Якова Смолія – ​​це вибудовування конструктивного діалогу з парламентом, Кабінетом міністрів і президентом, в якому він зможе, зберігаючи незалежність, домагатися ухвалення законів щодо захисту прав кредиторів, підвищення максимальної суми вкладу, що гарантується ФГВФО, нарешті-таки підписання президентом закону про гарантування повної суми вкладів у держбанках, а також дотримання Кабінетом міністрів намірів про приватизацію держбанків впродовж наступних п'яти років і демонополізації банківського ринку з боку держави.

Тарас Кириченко, голова правління Правекс Банку:

Яків Смолій буде хорошим керівником Нацбанку. Він продовжуватиме реформи, і можна очікувати проривів у відновленні кредитування, у напрямку доступності банківських послуг для населення: платежі, перекази.

З основних його завдань – зберігати незалежність НБУ. Не дозволяти проводити в країні якісь популістські заходи, що розхитують систему, контролювати діяльність регулятора та фінринку.

Добре, що у регулятора тепер є очільник. Але це ненормально, що його так довго не було.

Єгор Перелигін, перший заступник голови правління Альпарі Банку:

Призначення Якова Васильовича не являє собою жодного сюрпризу. На ринку Смолій відомий як досвідчений професіонал. Концепція подальшого розвитку НБУ та регуляторна політика не зміняться. Співпраця з МВФ залишиться головним пріоритетом у роботі Нацбанку на 2018 рік.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії:

Ми очікуємо від Національного банку під керівництвом Якова Смолія продовження політики інфляційного таргетування, вільного курсоутворення, впровадження ринкових інструментів, посилення прозорості та надійності банківського сектора.

Водночас одним із пріоритетів політики Національного банку має стати повна лібералізація валютного регулювання і повноцінне виконання угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом у частині приведення регулювання банківської діяльності у відповідність з нормами ЄС.

Не слід забувати, що наступний рік в Україні – рік виборів, а отже популістські настрої зростатимуть. У цих умовах завдання Національного банку – зробити максимум, аби зберегти макроекономічну стабільність.

Важливо, щоб Національний банк і надалі залишався незалежним. Але не менш важливо, щоб співпраця і координація дій між Нацбанком і виконавчою та законодавчою гілками влади посилилася і довела свою спроможність.

Якщо ті завдання, які Яків Смолій публічно назвав своїми пріоритетами під час голосування у Верховній Раді, будуть реально виконані, можна буде говорити про перехід української банківської системи на якісно новий рівень.

Зараз, після черги криз на фінансових ринках у світі, Європі та Україні, головне, щоб регулятори забезпечили системну цілісність ринків та їхню безпеку для клієнтів, а для економіки – відкритий доступ до європейських фінансових ринків. Йдеться і про впровадження Базельських стандартів банківського нагляду, і про обмін інформацією з питань оподаткування, і про подальші кроки щодо приведення у відповідність з директивами Євросоюзу ринку платіжних послуг і електронних грошей.

Андрій Колодюк, голова наглядової ради UVCA (Української асоціації венчурного і приватного капіталу):

Національний банк України безпосередньо не дуже впливає на венчурні та прямі інвестиції. Тому цей ринок продовжить розвиватися. Нагадаю, цього року обсяг інвестицій відповідно до нашого Dealbook of Ukraine збільшився на 231%.
 
Але робота українських компаній, в які, власне, інвестують міжнародні та локальні інвестори, залежить від Національного банку. У першу чергу, через регуляцію роботи з валютою (введення і виведення з України). Тому дуже важливо, щоб НБУ створив такі умови ведення бізнесу, які б не змушували підприємців їхати за кордон. Глобальні компанії мають будуватися з України.

Також дуже сподіваюся, що НБУ збереже свою позицію і не буде регулювати і контролювати майнінг і трейдинг криптовалют. Завдяки розвитку цього ринку Україна може не лише зміцнити позицію на криптокарті світу, але і стане об'єктом, а не суб'єктом світової економіки.

Олександр Кубраков, виконавчий директор Асоціації «ІТ України»:

Асоціація «ІТ України» щиро вітає офіційне призначення Якова Смолія главою Національного банку України. Ми вважаємо, що НБУ, будучи незалежним регулятором, повинен мати керівника без приставки «в. о.».

Індустрія інформаційних технологій, маючи мінімальну імпортну складову, заводить іноземну валюту до країни, а не виводить її за кордон. І саме тому ІТ-компанії не так сильно відчувають вплив політик Нацбанку на свою діяльність, на відміну від двох інших великих експортних галузей – аграрної та металургії, які стикаються з питанням валютних обмежень.

Однак є одне вкрай важливе питання, з яким Асоціація раніше зверталася до НБУ, і на позитивне рішення якого з нетерпінням чекає галузь. Йдеться про право фізосіб-підприємців повноцінно розпоряджатися валютним виторгом.

На жаль, сьогодні підприємці не можуть перевести валюту з рахунку ФОП на особистий рахунок – своїм заробітком від експортної діяльності можна користуватися лише після конвертації його в гривню, що означає втрату деякої частини доходу. Цей механізм було впроваджено у 2016 році роз'яснювальним листом Національного банку, і він більшою мірою стосується фрілансерів і незалежних підприємців, чисельність яких в Україні складає близько 20 000–30 000 осіб, що чимало.

Можливість вільного переказу експортної виручки на особистий рахунок підприємця не лише дозволить відчути реальну валютну лібералізацію десяткам тисяч ІТ-спеціалістів, а й позитивно вплине на подальший розвиток індустрії, загальне сприйняття реформ в Україні.

Гліб Сегіда, керуючий партнер юридичної фірми Pravovest:

Призначення Якова Смолія було прогнозованим. Уже майже рік він був в. о. голови Нацбанку, а з січня 2016 року – першим заступником голови. І саме прогнозованість дуже важлива для ринку. Тому це однозначний позитив.

У своїй політиці Смолій продовжить політику НБУ, яка сформувалася ще з приходом Валерії Гонтаревої (Смолій прийшов до керівництва НБУ також у 2014 році). І його дії за останні місяці, коли він був в. о., це підтвердили. Зокрема, ми побачили досить різке підвищення облікової ставки для боротьби з інфляцією. Цим Нацбанк  зменшив апетити уряду за позиками на внутрішньому ринку з метою покриття дефіциту бюджету. Тобто, особливо в передвиборний рік, Яків Смолій показав свою незалежність від політиків.

Тому ми побачимо все таку ж жорстку монетарну політику, спрямовану на стримання інфляції, але не курсу гривні щодо долара.

Банківська система дісталася Смолію в набагато кращому стані, ніж вона була на початку повноважень Гонтаревої. І тиск на курс гривні зараз набагато менший. Тому, прийнявши на себе основну порцію негативу, Гонтарева «подарувала» Смолію набагато простіший період у плані критики з боку політиків і населення. Я очікую, що Смолій затримається в статусі голови НБУ на декілька років, а може – і на всі сім років, відведені законом.

Головні виклики у НБУ почнуться восени цього року. Якщо програму співпраці з МВФ буде остаточно зірвано, а шансів на це зараз більше, ніж на її продовження, до кінця року є висока ймовірність нового етапу девальвації гривні. Це потягне за собою зростання цін. Особливо в останні місяці перед виборами-2019, коли в уряду буде сильна спокуса підвищувати соціальні виплати.

І в разі погіршення ситуації з курсом гривні та інфляцією, політики, можливо, традиційно робити НБУ «крайнім», винним у всіх негараздах, аби відвести від себе народний гнів. Тому головний ризик для Смолія – ​​це як він пройде період осінь-2018 – осінь 2019 року.

Екс-голова правління банку (на правах анонімності)

Ринок очікує стабільності та лібералізації. Валерія Гонтарева провела «хірургію», аби врятувати банківську систему. На жаль, іноді надмірно використовуючи адміністративно-командні методи регулювання ринків – наприклад, валютного. Яків Смолій зможе, як професійний банкір, провести фізіотерапію та відновлення здоров'я системи. Його робота в НБУ показала, що він більше покладається на ринкові механізми, вільну конкуренцію, а не на адміністративно-командне регулювання. Це дає шанс ринку отримати довгоочікувану і дуже важливу для економіки дерегуляцію.