«Тимчасовий адміністратор»: чого чекати від НБУ під керівництвом Якова Смолія

Від сьогодні обов’язки голови Національного банку України виконуватиме перший заступник очільника НБУ Яків Смолій. 10 травня голова регулятора Валерія Гонтарева відпрацювала свій останній робочий день на цій посаді, про що вона оголосила місяць тому під час прес-конференції.

«Валерія Гонтарева повністю залишає професійні справи у Національному банку та йде у вимушену відпустку, доки Верховна Рада України не прийме рішення щодо її відставки», – повідомила прес-служба регулятора.

Також учора відбулася зустріч Валерії Гонтаревої із керівниками найбільших банків.

«Серед success stories Національного банку – перехід до режиму інфляційного таргетування, очищення банківського сектора, проведення внутрішньої організаційної трансформації НБУ та здобуття інституційної незалежності центрального банку. Більше того, нам вдалося досягти макрофінансової стабільності, яка спостерігається в Україні вже більше двох років. Це наше спільне з вами велике досягнення», – сказала Гонтарева, звертаючись до банкірів. Вона закликала і надалі підтримувати партнерський діалог із НБУ та відстоювати його інституційну незалежність.

Самі ж банкіри впевнені, що з приходом Якова Смолія на нову для нього посаду у роботі регулятора кардинальних змін не відбудеться. «Найближчі півроку в політиці НБУ нічого не зміниться взагалі. Також навряд чи ми побачимо якісь радикальні структурні зміни всередині. Яків Смолій різких рухів не робитиме», – зауважив у розмові з Mind голова правління одного з банків на умовах анонімності.

Такої ж думки дотримується і Олег Пендзин, член ЕДК: «Як член команди Гонтаревої, новий виконуючий обов'язки глави НБУ забезпечить повну спадкоємність як в самому Нацбанку, так і в його політиці. Нічого нового нас не чекає і на валютному ринку. Ця людина в ранзі першого заступника погоджувала середньорічний курс 27,2 грн/$, прописаний у Держбюджеті на 2017 рік».

«Він [Смолій] не є публічною фігурою або представником якоїсь політичної сили, тому навряд чи варто очікувати змін у політиці НБУ під впливом будь-яких політичних сил. Отже політика залишиться тією ж. Добре це чи погано, покаже час, але прогнозованість дій нового в.о. нам гарантована», – додав Пендзин.

Утім, деякі експерти стверджують, що робота нового керівництва НБУ позитивно відіб'ється на банківському ринку. «Перше, чого варто чекати, – повернення довіри до банківської системи, припинення банкопаду і більш ефективного онлайн-контролю. Далі буде поетапне скасування обмежень – по валюті, видачі з рахунків, інвестування закордон тощо», – пояснює фінансовий експерт Павло Крапівін.

За його словами, також буде реалізована законодавча ініціатива щодо зниження оподаткування пасивних доходів і дивідендів для стимулювання виходу грошової маси «з-під матраців» і повернення їх у банківську систему. А крім цього, варто чекати збільшення відповідальності позичальників, ефективнішої роботи з банками, що підлягають ліквідації, й узагалі – прозорості та передбачуваності дій регулятора.

Серед подальших наступників Валерії Гонтаревої, але вже на постійних засадах, у ЗМІ останнім часом все активніше обговорюється кандидатура Катерини Рожкової, на сьогоднішній день – заступника голови НБУ.

«Фактично вже довгий час реальним керівництвом, або принаймні керівництвом найважливішими питаннями в НБУ, займається Катерина Рожкова. Вона, при відповідному призначенні, і продовжить керувати Нацбанком та перебере на себе ще більше повноважень, здійснюючи реальний контроль», – пояснює інвестбанкір Іван Угляниця.

За його словами, призначення в.о. на невизначений час – це одна з улюблених тактик керівництва держави для завуальованого призначення необхідних людей. «І попереднє керівництво було сервільним до влади, не маючи і не здійснюючи реально ніякої незалежної монетарної політики, а обслуговуючи інтереси Кабміну і Адміністрації президента, в реальності – приватні інтереси приватних осіб, які паралельно обіймають найвищі державні посади», – впевнений Угляниця.

Експерт підкреслює, що  стиль роботи НБУ останніх років найяскравіше ілюструють приклади таких банків, як Фідобанк, Михайлівський, Платинум, Хрещатик, Діамант тощо. Ці установи утримувалися на плаву силою адмінресурсу; їх не виводили з ринку до останнього, хоча від певного часу вони мали від’ємні капітали та не збиралися проводити докапіталізацію. «При цьому НБУ довгий час робив вигляд, що все нормально, лише збільшуючи при цьому збитки держави і дозволяючи власникам і менеджменту цих банків виводити останні кошти», – резюмує Угляниця.

Раніше Mind робив аналіз найімовірніших наступників Валерії Гонтаревої, сформувавши власний рейтинг вірогідності їхнього призначення.