Узяти на себе управління одним з найбільших в Україні готелів – Fairmont, Єлизаветі Юрушевій довелося не в кращі для готельного бізнесу часи. Після Революції гідності, анексії Криму і початку бойових дій на Донбасі завантаження столичних готелів знизилося на 50%. У результаті іноземні менеджери, що управляли готелем, заявили, що не можуть гарантувати успіх в умовах гіперінфляції та політичної нестабільності, і запропонували взяти кермо влади в свої руки власнику готелю – Леоніду Юрушеву, статки якого в різні роки оцінювалися журналами Forbes і «Фокус» у суму від $600 млн до $1,2 млрд.
Продавши у 2009 році контрольний пакет акцій банку «Форум» німецькому Commerzbank за $600 млн, підприємець вклав виручені кошти в готельний бізнес – будівництво і запуск п'ятизіркових Inter Continental Kiev і Fairmont, а також чотиризіркового Alfavito. На той момент Леоніду Юрушеву вже належав готель Riviera, управляла яким його молодша дочка Єлизавета. І хоча цей готель у 2014 році був закритий на реконструкцію, отриманий досвід і профільна освіта в Швейцарії дозволили їй замінити експатів з Fairmont, вивівши готель з кризи з мінімальними втратами. Про перспективи готельного ринку України і тонкощах ведення цього бізнесу Єлизавета Юрушева розповіла Mind.
– У 2014 році заповнюваність київських готелів рівня 4–5 зірок зменшилася в середньому на 50%. Розкажіть про динаміку відновлення ринку.
– До Революції гідності середнє завантаження п'ятизіркових готелів Києва становило 64%. І це дуже високий показник, бо Україна – не туристична країна. За підсумками 2015 року завантаження знизилося до 31%. Але протягом 2016–2017 років цей показник зростав на 6–7 в. п. на рік і зараз становить 46%. Тобто докризового рівня ми ще не досягли.
Причина такої динаміки проста: до Євромайдану частка гостей з Російської Федерації складала 37%. І цих клієнтів ми втратили практично відразу. З огляду на подальший розвиток конфлікту між двома країнами швидко відшкодувати ці втрати неможливо. Але завдяки тому, що Україна почала рухатися в Європу, у нас росте завантаження як за рахунок урядових делегацій, так і за рахунок туристів, які приїхали у справах або у відрядження. Наша країна стала більш відкритою для іншої частини світу, і це стало відчуватися півтора року тому, коли дуже велика частина завантаження пішла саме за рахунок гостей з Європи, Америки та країн Сходу.
– У 2016 році проживання в київських готелях подорожчало в середньому на 20%. Чи позначилося подальше зростання рівня завантаження на вартості номерів минулого року?
– Вартість зростає пропорційно зростанню попиту. Але в європейській чи американській валюті ми поки не досягли докризового рівня. Якщо до революції ціна стандартного номера у Fairmont становила 410 євро, то зараз – 310 євро. Аналогічна ситуація і в 4-зірковому Alfavito – 100–150 євро зараз проти 210 євро до кризи. Про суттєве підвищення цін поки не йдеться.
– Наскільки зріс попит з боку іноземних туристів: яка їхня частка в загальній структурі продажів українських готелів, з яких країн найчастіше приїжджають?
– Якщо раніше, як я вже говорила, на частку приїжджих з РФ припадало 37% гостей, яких ми і втратили, то зараз 28% вже заповнено за рахунок гостей з інших країн. Найбільше постояльців у наших готелях з Німеччини та скандинавських країн. Також великий відсоток американців. Є гості з країн Близького Сходу.
А ось частка внутрішніх туристів не росте, як і раніше складаючи 15%. Був лише короткочасний сплеск попиту, коли заможні жителі Криму, а пізніше східних регіонів України селилися в готелях, поки шукали собі нове житло і облаштовувалися в столиці.
– Іноземців не лякають повідомлення західних ЗМІ про те, що в Україні йде війна?
– Минулого року наша країна провела Євробачення, куди з'їхалося близько 60 000 іноземних туристів і учасників пісенного конкурсу. Цього року ми приймаємо найпрестижніший клубний футбольний турнір під егідою УЄФА – Лігу чемпіонів – 2018, фінальний матч якого відбудеться на НСК «Олімпійський» 26 травня. На нього приїде весь світ. Для готельєрів такий захід – подарунок небес.
– Футбольні фанати – не найбагатші люди, а готелі, що належать вашій родині, м'яко кажучи, не найдешевші в Києві. Невже є попит?
– На період проведення фінального матчу Ліги чемпіонів – 2018 усі готелі Києва були розкуплені ще в жовтні. На 100%. Незалежно від категорії готелю.
– За твердженням менеджерів низки готелів, головним драйвером зростання доходів готелів рівня 4–5 зірок стало проведення конференцій, семінарів, з'їздів та інших заходів, що дозволяють істотно завантажити номерний фонд. Це правда?
– Подібні заходи, дійсно, дозволяють завантажити готель. Наприклад, у березні цього року середнє завантаження наших готелів без подібних заходів склало б 25%, а з ними – 40–45%. Але це – не заробіток у чистому вигляді, а, швидше, покриття операційних витрат. Ось, наприклад, зараз будуть проводити подібний захід фармацевти, які забронювали одразу 150 номерів. Але номери будуть продані не за стандартною ціною, а з істотним дисконтом, бо це оптовий покупець, який може заплатити лише в рамках затвердженого бюджету заходу. Тобто завантаження буде високим, а заробимо обмаль.
Готельний ринок схильний до сезонних спадів. Наприклад, у січні ділова і політична активність падає практично до нуля. Разом з ними зменшується і попит на послуги готелів. Але незалежно від цього нам щомісяця необхідно платити заробітну плату персоналу, оплачувати комунальні послуги та інші поточні витрати. Тільки в Fairmont працює понад 400 осіб, у яких є сім'ї. І ми не можемо сказати їм: «Цього місяця готель заробив мало, тому зарплату не отримаєте». Доводиться весь час шукати можливість заробити хоча б суму, достатню, щоб прогодувати персонал і оплатити всі рахунки. Однією з таких можливостей і є проведення вищевказаних заходів.
– Але ж мінімальний заробіток на здаванні готельних номерів дозволяють перекрити доходи від інших послуг учасникам заходу: оренда конференц-залів, обладнання, ресторанне обслуговування. Наскільки зростає попит на ці послуги?
– Я пережила дві кризи в готельному бізнесі. Перша трапилася у 2008 році, коли «п'ятірки» стали взагалі незатребуваними. Це був шок. Організації масово урізали бюджети і замість «п'ятірок» на відрядження почали селитися в «четвірках» або «трійках». Сталася ситуація «А де ж люди?». Вийти з неї було дуже непросто.
Другу кризу, 2014–2015 років, я вважаю менш збитковою для готельного ринку, хоча курс долара виріс в 3,5 раза. Частково тому, що країна стала відкритішою для решти світу, і не лише бізнес, а й уряд почали проводити на базі готелів масу публічних заходів, чого раніше не було. Приїжджають високопосадовці, оселяються на декілька днів, протягом яких користуються низкою сервісів готелю. Наприкінці замовляють банкети. Попит на такі послуги зростає, і це дійсно приносить непоганий дохід.
– Представники яких галузей найчастіше проводять публічні заходи на базі готелів?
– Дуже багато семінарів і конференцій проводять представники фарміндустрії, а також приватної медицини – зубні лікарі, психологи, пластичні хірурги. Я й гадки не мала, що в Україні настільки розвинена пластична хірургія. Друге місце за кількістю посідають урядові заходи. На третьому – всілякі тренінги, спікери яких проживають у наших готелях, а локальні учасники приносять дохід, крокуючи обідати в наш ресторан. Але деякі форуми, такі як Hospitality 2018, що пройшов у лютому 2018-го, взагалі не приносять прибутку, оскільки проводяться за бартером. Для нас це піар.
– Невже є сенс рекламувати такі відомі бренди, як Fairmont або InterContinental?
– Так, щоб не забували, адже конкуренція зростає. Варто уважити, що недавно відкрилися Aloft (312 номерів) і Park Inn by Radisson (196 номерів). У нас з'явився Hilton (262 номери). Є сильний гравець Hyatt Regency (234 номери). Навіть більше, якщо в Парижі або Лондоні досвідчений клієнт може за рівнем сервісу відрізнити «п'ятірку» від «четвірки», то у нас це часто неможливо зробити, бо всі київські готелі рівня 4–5 зірок тримають сервіс на дуже високому рівні.
– Нинішня конкуренція – далеко не межа. Раніше неодноразово звучали заяви про запуск у 2017–2018 роках готелів Sheraton Kiev Olympiysky (190 номерів), «Санкт-Петербург» (50), Ibis 2 (350), Renaissance Kyiv (173), Azimuth Hotel (235), Indigo (240), Best Western Plus (120). Відкриття навіть частини з них призведе до суттєвого посилення конкуренції та зниження завантаження існуючих готелів. Що ви збираєтеся протиставити цьому явищу?
– По-перше, я не вірю в те, що вони так швидко відкриються. Запуск InterContinental було відкладено на 1,5 року, бо це дуже важко. Подібні готелі будуються протягом шести років, тому що це дорого і розкішно, це зовсім інший рівень інженерних рішень і оздоблення, ніж будівництво офісного або житлового будинку. Не дивно, що заяви про швидкий запуск деяких готелів лунають вже не один рік, але так і не реалізуються.
По-друге, готелі, побудовані в стилі модерн, не є нашими конкурентами, оскільки людина, що звикла до розкоші класики, не піде в готель у стилі модерн.
– Але колись вони все ж запрацюють. Серед цих готелів будуть і ваші конкуренти. І тоді на ринку виникне серйозний надлишок номерів...
– Надлишок відчувається і зараз, переважно в сегменті чотиризіркових готелів. Тому багато демпінгують, особливо коли йдеться про групові замовлення. У організаторів конференції або семінару немає пріоритетів щодо готелів одного рівня: хто менше ціну дав – туди і пішли. Тому подальше зростання пропозиції знижуватиме вартість номера. Сподіваюся, компанії, які планують відкрити свої готелі в Києві, теж це розуміють.
– Один з іноземних спікерів Hospitality-2018 зазначив, що подобова оренда житла в Україні складає вагому конкуренцію готелям, зокрема й закладам високої цінової категорії. Ви з цим згодні?
– Ні. Для багатьох іноземців дивно, що у нас здаються квартири на 1–2–3 дні. В Європі це не поширене. Крім того, більшість наших клієнтів ніколи не підуть жити в квартиру, якою б шикарною вона не була. Бо їм потрібен ресторан, басейн, щоденне прибирання, можливість провести час у бізнес-центрі, а головне – безпека, чого не дасть жодна квартира.
– Назвіть основні тенденції готельного ринку, які, на ваш погляд, спостерігатимуться в найближчому майбутньому.
– По-перше, це бутик-готелі. І не тому, що я планую запустити після реконструкції Riviera. Просто в світі зараз є попит на такі готелі. По-друге, і надалі зростатиме рівень сервісу, хоча він і так дуже високий, розширюватиметься перелік надаваних готелями послуг, залучатиметься нецільова аудиторія.
Наприклад, я дивлюся на ресторан як на окремий бізнес, бо лише на постояльцях готелю він не проживе, та й не всі постояльці йдуть до нього їсти. Але мене тішить, що туди йдуть жителі Києва, які і збільшують виторг. І ця тенденція набирає обертів. 10 років тому, коли я тільки почала працювати в готельній сфері, люди боялися заходити в готелі, існував певний бар'єр. Зараз же кияни починають купувати абонементи в наші SPA-центри, святкувати дні народження, весілля, користуватися привілеями готелів.
– Як мені відомо, у ваших готелях є гості, які проживають там місяцями. Хто вони?
– У нас дійсно є постійні клієнти, які живуть на дві країни. Наприклад, п'ять днів на тиждень вони працюють у Києві, а вихідні проводять у себе на батьківщині, в Європі. Звичайно, вони отримують зовсім іншу вартість проживання, ніж на стійці. Але таких постояльців небагато.
– Найдорожчий номер у Fairmont коштує 12 000 євро. Чи є на нього попит?
– Так, це королівський с’ют площею 220 кв. м. Попит є, але переважно такі номери не продаються, а надаються безкоштовно першим особам різних країн, які відвідують Київ. Однак іноді його знімають за гроші, аби відсвяткувати день народження, дівич-вечір або просто для того, щоб отримати певні відчуття. Адже в цьому номері особлива не лише ціна, а й обслуговування. І звичайно ж, приїжджі іноземці, передусім з арабських країн, таких як ОАЕ або Саудівська Аравія. Якщо вони звикли жити в шикарних апартаментах у себе на батьківщині, то і в Україні не будуть скупитися. Щоправда, траплялися й курйози, коли перша особа країни відмовилася навіть безкоштовно жити в цьому номері, бо він занадто просторий і розкішний, а виборці цінують скромність.
– З 2012 року в Києві активно розвивається сегмент хостелів. Чому вони набули популярності навіть у заможних туристів з Європи і США?
– Навіть «золота молодь» часто селиться в хостелі, бо це атмосфера, це тусовка, там шумно, цікаво, там хороше місце для нових знайомств. Для багатьох досвідчених туристів це складова цікавої подорожі. Постояльці отримують в хостелах те, що ніколи не отримають в класичних готелях. Ми не можемо надати молодому клієнту тусовку, бо це заважатиме іншим гостям. Тому такі заклади розвиватимуться і далі, ніяк не впливаючи на готельний ринок, бо наші клієнти не перетинаються.