Лайкни мене: як провести інтернет у села за 6 млрд грн

В Україні – значний цифровий розрив між містом і селом: мільйони жителів віддалених населених пунктів країни не мають доступу в інтернет. Урядовці на зустрічах із бізнесом натякали, що держава може виділити гроші на скорочення цього розриву в межах прийнятої на початку 2018-го Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки. 

Кому дістанеться фінансування і як воно розподілятиметься – поки що таємниця. На бюджетний шматок пирога претендують мобільні оператори, провайдери супутникового і кабельного інтернету. Один з найбільших гравців ринку фіксованого ШСД (проводовий доступ до мережі. – Mind) – «Укртелеком» – 14 травня на прес-конференції презентував своє бачення ефективного вкладення коштів та вирішення проблеми низького проникнення «дати» в сільську місцевість.

Карта покриття. За даними дослідження «Укртелекому», зараз доступу до проводового інтернету немає у 56% мешканців невеликих населених пунктів (майже 8,3 млн осіб), які проживають у 21 749 селах. Серед них 6900 сіл, де є школи.

Села Вінницької області без доступу до фіксованого ШСД

Найбільший рівень проникнення фіксованого ШСД, що досягає 98%, у великих містах.

Причина цифрового розриву. В Україні майже 4000 провайдерів фіксованого ШСД, які на межі собівартості жорстко конкурують за залучення й утримання кожного абонента. Чому ж вони не йдуть у віддалені села? «Бізнес-кейс не складається. Кількість не покритих інтернетом сіл практично не зменшилася за останні роки. Конкуренція посилюється лише у великих селах, розташованих неподалік від міст і цифрової інфраструктури провайдерів», – пояснив директор із розвитку масового сегмента «Укртелекому» Денис Захаренко.

На його думку, просування у віддалені місця – неприваблива для бізнесу модель. «Провайдеру потрібно вкласти досить великі інвестиції, прокласти кілометри оптики, а платоспроможний попит у цих населених пунктах дуже низький. У таких селах проживають сотні людей, оператор може розраховувати на підключення лише десятків абонентів. Тому серйозні інвестиції можуть окупитися у кращому випадку протягом понад 10 років», – вважає Денис Захаренко.

«Спираючись лише на ринкові механізми, цифровий розрив не можна подолати», – запевняє і директор «Укртелекому» Юрій Курмаз.

Вихід з глухого кута. Щоб бізнес-кейс склався, держава має допомогти з фінансуванням, впевнені в компанії. І наводять приклад Греції, де національному оператору компенсували 80% витрат (161 млн євро) на побудову мережі для 5077 сіл.

У «Укртелекому» – менші дольові запити. Компанія оцінила свій проект у 6 млрд грн і просить державу або міжнародних донорів компенсувати 55% витрат (3,2 млрд грн). Решту – 2,8 млрд грн – готова профінансувати самостійно. Правда, з якої «тумбочки» підприємство дістане власні інвестиції, поки не уточнює. «Це стане нагальною проблемою «Укртелекому», яку ми будемо вирішувати. Наш досвід співпраці з ZTE і China Development Bank показує, що ми можемо знаходити гроші під великі проекти», – запевняє Юрій Курмаз.

За його словами, з фінансовою підтримкою держави компанія розраховує окупити проект протягом п'яти років. Без неї ж реалізувати ідею не зможе.

У що мають намір вкласти гроші? «Укртелеком» хоче підключити до фіксованого ШСД 8000 віддалених сіл із населенням 6 млн осіб. «Це дозволить скоротити цифровий розрив учетверо. 85% сільського населення зможуть користуватися інтернетом», – прогнозує Денис Захаренко. Спершу в компанії розраховують на підключення 660 000 нових абонентів.

За даними компанії, середня довжина оптичних ліній для підключення одного села складе 7,3 км. Загалом потрібно буде побудувати 58 000 км ВОЛЗ (волоконно-оптична лінія зв'язку. – Mind). Підприємство готове реалізувати проект за 2–2,5 року.

Смаколики для держави. Представники «Укртелекому» вважають, що держінвестиції мають повернутися до бюджету сторицею. Щоправда, не у вигляді прямих дивідендів.

Кому дістанеться держфінансування? Поки лише «Укртелеком» озвучив конкретні запити до держави. Не виключено, що на реалізацію проекту зі скорочення цифрового розриву претендуватимуть прямі конкуренти компанії – великі провайдери фіксованого ШСД, а також представники інших технологій – «Датагруп» з супутниковим інтернетом і стільникові оператори – з мобільним.

В «Укртелекомі» запевняють, що проводовий інтернет – найбільш стабільна та якісна технологія.

«Задля задоволення потреб сільських жителів, які в середньому споживають 165 ГБ на місяць на абонента, потрібно використовувати оптику. Рішення у сфері мобільного зв'язку або супутника не підходять. Вони не можуть бути конкурентоспроможними ані за швидкістю, ані за обсягом трафіку. Зараз середнє споживання у мобільних операторів – 1 ГБ на місяць на абонента. А пропозиції від супутникових операторів коливаються в межах 10–60 ГБ на місяць. І ціна послуг останніх вимірюється тисячами гривень», – констатує Захаренко.

На його думку, конкурентні технології програють і в стабільності надання послуг. «Вони нестійкі до погоди. Швидкість послуги залежить від хмарності, дощу, вітру тощо», – підкреслює спікер.

Однак в Україні держфінансування часом ґрунтується на специфічних «розкладах». І у Юрія Курмаза поки що немає відповідей на запитання, хто саме прийматиме рішення про виділення грошей на амбіційний проект, і які чинники враховуватиме.