На порозі змін: як світові виробники смарт-рішень хочуть оцифрувати Україну

«Найкраща можливість передбачити майбутнє – створити той світ, в якому нам хотілося б жити», – підкреслив директор з розвитку бізнесу Huawei Ukraine Олександр Сербін на конференції Huawei Ukraine Enterprise Day, що відбулася цього тижня. У багатьох країнах не майбутнє, а вже теперішнє нерозривно пов'язане із цифровою економікою. За прогнозами IDC, у 2018 році світовий ринок обладнання, програмного забезпечення та послуг, орієнтованих на проекти цифрової трансформації, досягне $1,3 трлн. Точних даних про обіг цього сегмента в Україні немає. За дуже приблизними підрахунками, він становить близько $1 млрд.

Наша країна – ще на початку шляху. Лише нещодавно Кабмін затвердив Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки та схвалив план заходів щодо її реалізації. Документ може стати драйвером для розвитку ринку продажів корпоративного сектора IT-обладнання та рішень, які підвищують ефективність бізнесу за рахунок оптимізації процесів виробництва і адміністрування, зазначили учасники заходу.

Хто стимулює попит на цьому ринку? Які проекти можуть бути реалізовані? Що гальмує розвиток? На ці та інші питання Mind знайшов відповіді у спікерів конференції.

Суть «Цифрової адженди України». Основа документа – зобов'язання держави стимулювати попит на цифрові перетворення і допомогти забезпечити фінансування. «Цифровий розвиток України – у створенні ринкових стимулів, мотивацій, попиту і формування потреб у використанні цифрових технологій, продуктів та послуг серед українських секторів промисловості, сфер життєдіяльності, бізнесу і суспільства», – підкреслив на конференції один з розробників концепції Валерій Фіщук.

За словами спікера, економічний ефект цифрової трансформації в інших країнах величезний, наприклад, ROI досягає 500% у Німеччині, Швеції, Данії, Канаді та ін. «Для України важливо не просто досягати поставлених економічних і соціальних цілей, а також робити це швидше, дешевше та якісніше за допомогою цифрових технологій. Тому в документі зроблено ставку на форсований сценарій цифровізації. Поки затверджена Кабміном цифрова стратегія – лише папір. Ми сподіваємося, що уряд незабаром почне конкретні дії», – заявив Валерій Фіщук.

Оперативність запуску. У плані заходів щодо реалізації концепції – 29 конкретних пунктів із термінами виконання. Наприклад, у І кварталі цього року держоргани зобов'язані були розробити проекти з впровадження базових цифрових послуг у галузі освіти, охорони здоров'я, транспорту, телекомунікацій, туризму, екології тощо. У ІІ кварталі – створити національну програму розвитку «твердих» і «м'яких» цифрових інфраструктур і залучення необхідних інвестицій.

Валерій Фіщук сподівається, що завдяки виконанню «Цифрової адженди» Україна досягне не фрагментарного, а повсюдного використання цифрових технологій. Індикатором реалізації концепції можуть стати прописані у документі амбітні рейтингові цілі. Наприклад, у 2020 році Україна повинна посісти 30-е місце в рейтингу Networked Readiness Index (64-у позицію – у 2016 році), 40-е місце в Global Innovation Index (56-е – у 2016-му), 50-е місце в ICT Development Index (79-е – у 2016-му).

Які проекти можуть бути реалізовані? Представники Huawei продемонстрували на конференції чимало готових рішень для запуску екосистем розумного адміністрування міст, енергетики, банків, транспорту, безпеки та інших сегментів нашого повсякденного життя. Схожі рішення є й у інших світових виробників обладнання та програмного забезпечення.

Директор зі стратегічного розвитку бізнесу компанії Huawei Enterprise Фан Джи навів приклад Нігерії. Після впровадження системи розумної енергетики – інсталяції обладнання та програмного забезпечення в будинки і на промислові об'єкти – витік електроенергії знизився на 31%, точність показань лічильників піднялася до 100%, витрати на облік їхніх даних впали на 90%.

За словами президента корпоративного напрямку Huawei по регіону Центральна Азія і Кавказ Чжао Січу, український ринок дуже привабливий для Huawei. «Україна починає цифрову трансформацію в комунальній, банківській, телекомсферах, автомобілебудуванні тощо. Підприємства інвестуватимуть у цю сферу», – зазначив спікер.

«Не потрібно винаходити велосипед. Державі достатньо лише затвердити відповідні програми. А бізнес вже готовий впроваджувати рішення», – вважає керівник департаменту проектної дистрибуції MTI Сергій Куриленко. Спікер наводить приклад Києва, де встановлено величезну кількість відеокамер, а при КМДА є центр, куди стікаються дані, що надходять з них. Однак цей ресурс використовується вкрай неефективно.

«У багатьох містах світу використовується система «Безпечне місто», що включає різні модулі. Наприклад, програмні рішення для розпізнавання номерів автомобілів застосовуються для пошуку вкрадених машин і виявлення порушників правил дорожнього руху. Софт для розпізнавання облич допомагає затримувати злочинців або знаходити зниклих безвісти людей. Також є модулі, здатні передбачити можливі порушення правопорядку. Наприклад, якщо система бачить, що на площі збирається велика кількість агресивно налаштованих громадян, то в поліцію оперативно передається сигнал про можливі сутички», – розповідає Mind Сергій Куриленко. На його думку, впровадження аналогічного рішення в українських містах дозволило б сторицею окупити інвестиції в проекти. Причому лише за рахунок штрафів за порушення ПДР.

Хто генерує попит? Поки найбільшими замовниками обладнання і програмних продуктів залишаються держструктури. «Обравши західну модель розвитку, Україна зобов'язана відповідати стандартам європейського суспільства: підвищити рівень розвитку інфраструктури, полегшити умови для ведення бізнесу, позбутися паперової бюрократії – перевести дані в хмари, створити відкриті реєстри, запускати ще більше центрів адміністративних послуг тощо», – пояснює керівник департаменту проектної дистрибуції MTI. За його словами, також у пулі великих замовників модернізації – держбанки, енергетичний і транспортний сектори.

Приватний бізнес поки здебільшого придивляється до смарт-рішень, пробує проаналізувати і «приміряти» розумні продукти до своєї справи. «Зараз спостерігається величезний відкладений попит: багатьом підприємствам потрібно модернізувати інфраструктуру, але бюджет не дозволяє. Найчастіше компанії приступають до неї, тільки коли справа доходить до критичної точки: обладнання занадто застаріває», – розповідає Сергій Куриленко.

Головні перешкоди. На думку спікерів, пригальмувати розвиток цифрової економіки, впровадження ІТ-сервісів та платформ можуть дві речі: проблеми з фінансуванням і опір низки структур і окремих чиновників, яким невигідна прозорість і боротьба з корупцією. «Протягом п’яти років цифрова трансформація суспільства могла б кардинально змінити країну. Україна рухається шляхом, який вже пройшли багато західних країн. І ми, керуючись цим досвідом і маючи доступ до найсучасніших технологій і рішень, можемо уникнути більшості «дитячих» помилок і реалізувати повноцінну і ефективну смарт-екосистему», – зазначає керівник департаменту проектної дистрибуції MTI. Питання – лише у грошах. За словами спікерів, поки більшість проектів фінансують донори з Євросоюзу.