Щороку, з серпня по вересень, трейдери стикаються з проблемами поставки зернових до Одеського морського порту – переробна спроможність портових терміналів майже вдвічі перевищує пропускну здатність залізничної станції Одеса-Порт. В «Укрзалізниці» (УЗ) вже давно ведуть розмови про необхідність модернізації станції і збільшення пропускної спроможності на під'їзних шляхах до цього порту. Але це не єдине вузьке місце залізниці. Проблем, пов'язаних із застарілою інфраструктурою, у неї дуже багато. Зараз від цього найсильніше програє бізнес, але вже через кілька років заручником власних інфраструктурних проблем може опинитися сама УЗ.
Старі мережі. Офіційно зараз найпроблемніші – Одеська та Придніпровська залізниці. Їхня інфраструктура відчуває на собі найбільшу інтенсивність руху вантажних поїздів. Ними йдуть вантажі до/з морських портів України. Будь-яка зміна логістики та обсягів перевезень ставить інфраструктуру залізниці на межу колапсу. Як це, наприклад, сталося після початку бойових дій в зоні АТО і збільшення навантажень на ділянку Комиш-Зоря – Волноваха. Тоді УЗ довелося в екстреному порядку модернізувати цю ділянку залізничної колії. Але після її реконструкції з'явилася нова проблемна ділянка, Магедово – Комиш-Зоря. «Поки перегоном іде поїзд з/на Комиш-Зорю, ні з Магедово, ні з Комиш-Зорі не надсилається жоден потяг. Для того щоб подолати таку відстань, а це 27 км, поїзду потрібно близько години», – розповіли Mind в одній з компаній, яка займається вантажоперевезеннями.
Але справа не лише у пропускній здатності залізниці, а ще й у її загальному технічному стані, стані станцій, тягових підстанцій, колійної техніки тощо – у всіх об'єктів інфраструктури УЗ високий рівень зносу.
У якому стані інфраструктура УЗ?
27% магістральних мереж з простроченим капітальним ремонтом
78% колійної техніки з понаднормативним терміном служби
67% тягових підстанцій зношені
55% контактної мережі зношені
У чому проблема? УЗ – одна з найбільших залізниць на європейському континенті: протяжність колій складає понад 20 000 км, але в її модернізацію і розвиток протягом 30 років майже не вкладали грошей. До проривних ініціатив можна віднести електрифікацію шляхів – за останні два десятиліття протяжність електрифікованих колій збільшилася майже на 25%. Зараз в «Укрзалізниці» електрифіковано трохи менше половини полотна, ним транспортується до 90% усіх вантажів.
«Уся інфраструктура, якою наразі користується УЗ, створювалася під значно більші обсяги вантажів. За останні 10 років обсяги перевезень скоротилися втричі, а протяжність шляхів на 8%», – говорить Андрій Рязанцев, фінансовий директор УЗ. Крім цього, змінилася і логістика вантажів, що призвело до відчутно нерівномірного розподілу навантаження на залізничну інфраструктуру. Наприкінці 1980-х «Укрзалізниця» перевозила понад 800 млн тонн вантажів на рік, за підсумками 2017 року – близько 340 млн тонн.
Зараз близько 50% станцій УЗ вантажать до п'яти вагонів на добу – це менше 3% вантажних робіт, виконуваних на УЗ, а на 8% станцій (84 станції) припадає 70% вантажної роботи дороги. Лише 25% шляхів УЗ – рентабельні. Минулого року на 100 ділянок (це 15% протяжності колії) припало більше 80% всієї роботи в тонно-кілометрах.
Км |
Млн, т-км брутто на рік |
10492 |
Від 15 млн |
2840 |
Від 10 до 15 млн |
2644 |
Від 5 до 10 млн |
6997 |
Від 1 до 5 млн |
3490 |
До 1 млн |
2017 |
2016 |
2015 |
2014 |
2013 |
2012 |
2011 |
|
Залізничний |
339,5 |
344,1 |
350,0 |
387,0 |
441,8 |
457,5 |
468,4 |
Автомобільний |
175,6 |
166,9 |
147,3 |
178,4 |
183,5 |
179,0 |
178,3 |
Водний |
5,9 |
6,7 |
6,4 |
6,0 |
6,3 |
7,8 |
9,9 |
Дані: ПАТ Укрзалізниця, Державна служба статистики України
Крім цього, застаріла інфраструктура означає збільшений бюджет на паливо – наприклад, електрифікація напрямку «Долинська – Миколаїв – Колосівка» протяжністю 277 км дозволила б УЗ заощадити 56 000 тонн палива на рік. А за оцінками Євгена Кравцова, в.о керівника ПАТ «Укрзалізниця», рішення найгостріших інфраструктурних проблем зменшило б час перебування вагонів у дорозі як мінімум на чверть.
Що планує УЗ? Протягом найближчих кількох років у відомстві планують скерувати на оновлення інфраструктури близько 10 млрд грн ($360 млн), з яких 2,5 млрд грн – вже цього року. Але поки бюджет не збігається з планами. Наприклад, та ж електрифікація ділянки «Долинська – Миколаїв – Колосівка» – найбільший і найдорожчий проект, який залізниця має намір реалізувати протягом п'яти років – оцінюється приблизно в $350 млн. Крім цього, УЗ в найближчі роки має намір реконструювати близько 300 км шляху, на що їй знадобиться не менше $75 млн. А ще серед завдань на найближче майбутнє залізниця ставить перед собою електрифікацію ділянок «Ковель – Ізов – Держкордон», «Потоки – Золотоноша» і збільшення пропускної здатності напряму Запоріжжя – Комиш-Зоря – Волноваха – Маріуполь.
Але навіть якщо «Укрзалізниці» вдасться реалізувати свої плани, це докорінно не змінить ситуацію. Наприклад, запланований обсяг електрифікації додасть максимум 3% електрифікованих колій, 300 км відремонтованих шляхів у загальній протяжності українських залізниць дадуть 1,5% модернізованого полотна.
Які ризики? До 2023 року УЗ повинна відкрити ринок для приватної тяги – до цього її зобов'язують директиви, підписані в рамках угоди України про асоціацію з ЄС. І це має підштовхнути приватників до динамічнішого нарощування парку власних вантажних вагонів. Зараз у приватному парку не менше 65 000 вантажних вагонів, що лише на 10% менше, ніж у робочому парку УЗ.
Це означає, що в доступному для огляду майбутньому навантаження на інфраструктуру зросте (заборона приватної тяги – один із стримуючих чинників розвитку приватного парку). Крім цього, додатковим навантаженням для УЗ стане і розвиток пасажирського підрозділу. Наприклад, закупівля нових електропоїздів – для швидкісного сполучення будувати окремі шляхи поки не планується. А ось стан інфраструктури суттєво не зміниться.
При цьому сучасні вагони вимагають і сучаснішої інфраструктури. Наприклад, у Російській федерації з липня пускають вагони, здатні витримати навантаження на вісь у 27 т., зараз же основна частина використовуваних там вагонів – з навантаженням на вісь 23 т. І це не межа – на Заході є вагони, що витримують навантаження у 40 т/вісь. Рано чи пізно цих змін зазнає і Україна.
За таких умов залізниця не зможе успішно реалізуватися в реформі, яку вона сама ініціює. Планується, що після реформування УЗ збереже за собою монополію на залізничну інфраструктуру, і саме ця діяльність повинна буде приносити їй основний дохід.
Такої помилки вже припустилися у ВАТ «Російські залізниці» – пустивши приватні вагони і тягу, перевізник не подбав про приведення до ладу інфраструктури. Через неефективність інфраструктури – тривалі терміни поставки і періодичні збої – високоприбуткові вантажі почали йти з мережі РЖД на автомагістралі та річки, а держмонополії дістаються найменш дохідні, а часом і збиткові в плані перевезень вантажі.
Схожий тренд спостерігається останні три роки в структурі перевезень в Україні – кількість вантажів, що перевозяться залізницею, скорочується, а в сегменті автомобільних і водних перевезень – зростає. Вантажовідправники вже шукають менш проблемну альтернативу транспортування своїх товарів.