Чому енергоефективність та альтернативна енергетика приваблюють інвесторів
І як скористатись розвитком енергоринку України
23 травня Mind спільно з агенцією Creative Kitchen провели бізнес-форум SUSTAINABLE BUSINESS 2018. Він став комунікаційною платформою, що об’єднала найпрогресивніших представників бізнесу для розробки ефективних рішень щодо реалізації цілей сталого розвитку.
Локацією для проведення заходу було обрано концептуальний шоу-рум AMG Performance Center – один із трьох найбільших у Європі. За підсумками Automotive Innovations Awards 2017, компанія Mercedes-Benz визнана лідером як виробник найбільш інноваційних та безпечних авто.
Sustainable – це не лише вторинна переробка або зелена енергетика. Принципи Sustainable набагато глибше стосуються бізнесу, соціуму та культури.
Саме тому Mind намагатиметься виконати освітню та пояснювальну функцію у популяризації ідей сталого розвитку – щоб кожен з українських підприємців знайшов для себе ідеї, які можна впроваджувати вже завтра. Сталий бізнес – це просто хороший бізнес.
На форумі, зокрема, йшлося про те, як створити успішну компанію, і яких принципів та правил вона має дотримуватись. Одна із панелей мала назву «Енергоефективність як ключовий фактор сталого розвитку». Спікери говорили про розвиток енергоефективності, про сонячну енергетику в Україні та переваги компаній, які її використовують. Також з'ясовували, що приваблює потенційних інвесторів, чому роль держави у розвитку енергоефективності мінімальна, та про кредитування.
Mind публікує ключові тези спікерів форуму.
Олексій Фелів,
керуючий партнер INTEGRITES
Відповідно до даних Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, у 2017 році споживання електроенергії збільшилось на 0,3%. Найбільше електроенергії в Україні у 2016 та 2017 роках споживали населення та промисловість.
Про сучасні тенденції в Україні. У розвитку енергоефективності активну участь бере Європейський союз із різними програмами. Багато зроблено і на законодавчому рівні. Підвищення енергетичної ефективності та забезпечення енергозбереження є одним із основних напрямів державної політики в нацбезпеці у частині забезпечення енергетичної безпеки країни, також мова про стимулювання розвитку галузі всередині держави.
В енергетиці відбувається те саме, що відбулося з газом. З монопольного ринку переходимо до немонопольного. Ще у 2014 році був прийнятий закон про енергосервісні компанії, які мають колосальний потенціал в Україні, але закон так і не запрацював. Немає масових договорів з енергосервісними компаніями. Навіть в Києві, який має таку компанію. В Барселоні така компанія забрала все освітлення міста, встановила енергозберігаючі лампи та зекономила 30% енергії міста.
У частині переходу до альтернативної енергетики з 2009 до 2013 року цей ринок був локалізований. У 2014 році, після Революції гідності та початку війни, більшість іноземних гравців йдуть з ринку. У 2016–2017 роках ринок відновлюється. На сьогодні в Україні – бум розвитку енергоефективних проектів, завдяки тому, що тарифи зменшились у багатьох державах, а в Україні – залишились досить високими, через довіру інвесторів до держави.
Нова концепція впровадження конкурентних механізмів ціноутворення на електроенергію з відновлюваних джерел енергії, серед іншого, передбачає:
- Щорічні загальноукраїнські та спеціальні квоти; передбачені квоти для окремих ВДЕ в межах загальних.
- Дійсні «зелені» тарифи в якості максимальної ціни торгів на аукціоні.
- Обов'язковість аукціонів для СЕС з потужністю від 10 МВт, і для ВЕС потужністю 20 МВт.
- Право на діючу державну підтримку для інвесторів, що підписали pre-PPA до 1 липня 2019 року при побудові електростанції протягом дії pre-PPA (три роки).
- Зниження «зеленого» тарифу на сонячну енергію на 30%, а на вітер, як передбачено діючим законодавством, – на 10%, починаючи з 1 січня 2020 року.
- Тариф, а пізніше – контракт на різницю (Contract for difference) між тарифом і ціною на ринку як форма підтримки.
- Спрощена процедура для малих установок до 500 кВт.
- Збільшення надбавки за обладнання українського виробництва до 15% при >50% після введення в експлуатацію.
За даними статистичної служби Європейського союзу, Україна потенційно може виробляти не менше 74% енергії у країні, використовуючи альтернативні джерела. Найперспективнішими з джерел є вітрова енергія, виробництво якої є найбільш ефективним у південному та південно-західному регіонах, де швидкість вітру на висоті 80 м перевищує 7,5 м на секунду.
Інна Мєтєлєва,
директор в Україні інвестиційної групи Charterhouse Corporate Partners
Сонячна енергія найцікавіша інвесторам, які є в Україні. Ці проекти з потенціалом здешевлення вхідних ресурсів вже на сьогодні не потребують великої кількості персоналу, не потребують спеціальних зон, як вітер і вода. Від загальної кількості електроенергії, яку виробляють в Україні, на сонце припадає лише 0,5%. Найбільша кількість інвесторів інвестують саме в сонце: ЕБРР та інші компанії.
На вітер припадає 50% енергії, яка генерується в Україні альтернативними джерелами. Це більш об'ємні інвестиції, ріст тут також колосальний. Електроенергію з вітру можна отримати в певних зонах України, але у проектах є географічні обмеження. Також є деякі додаткові витрати, яких немає з сонцем.
Біоенергетика – незважаючи на велику кількість сировини, відходів аграрного виробництва в Україні, є проблема її якості. Є проекти, які через це понесли втрати у вигляді виходу з роботи обладнання. Такі проекти цікаві, якщо вони прив'язані до агрокомпаній. Без прив'язки до сировини такі проекти розглядаємо обережно. Є питання логістики, доставки, лабораторні вивчення сировини.
Щодо води – цікавим може бути проект, який можна мультиплікувати на різні річки та регіони. Кожен такий проект потребує індивідуального підходу, що несе за собою додаткові витрати часу, коштів, отримання дозволів.
Проекти, у яких рішення приймає влада, незалежно від її рівня, не є сприятливими для інвестора. Рішення завжди даються важко. Простіше працювати там, де виключно бізнес або участь держави мінімальна.
Дмитро Меркулов,
комерційний директор Helios Strategia
Що сьогодні являє собою сонячна енергетика України? Розвиток сонячної енергетики в Україні стабільний у тому, що повторює модель розвитку в інших країнах. Маємо підтримку держави, маємо пік розвитку. Наступний крок – зниження загального обсягу потужності, вихід на економічно обґрунтований режим роботи.
У 2016 році було введено в експлуатацію 100 МВт, в 2017-му – 211 МВт, у 2018-му буде більше 300 МВт у рамках «Стратегії розвитку 2020».
«Зелений» тариф – спеціальний тариф, за яким енергоринок купує у підприємств і фізосіб електроенергію, вироблену з відновлювальних джерел енергії. Кроки, які робить держава та регулятор, у межах зниження тарифів не мають ніякої ефективності. Ставка «зеленого» тарифу та фінансова модель СЕС – 0,15 євро/кВт*год і 0,16 євро/кВт*год.
Встановлено СЕС на землі потужністю 1 МВт. Продуктивність: 1268 000 кВт*год. Надходження коштів: 228 240 євро з ПДВ. Окупність СЕС – 48 місяців.
СЕС не мають джерел небезпеки і особливих вимог до земельної ділянки, тобто можемо використовувати землю, відведену під сміттєзвалище.
Що дає СЕС для інвестора? Те, що дає вам власна сонячна електростанція: актив на 25+ років. Обмеження – формальне. Інвестиції – з високим коефіцієнтом доходності на рівні 20–25%. Продукт – з гарантованим ринком збуту, оскільки ділянки вибираються з урахуванням активності споживача, а це значить, що завжди буде ріст промисловості.
А ще це – інструмент рефінансування для масштабування бізнесу. Сьогодні можна отримати сонячну станцію під заставу та використовувати кошти для розвитку різних сфер діяльності. Також є можливість диверсифікації ваших активів. Багато клієнтів, не зовсім пов'язаних з енергетикою, можуть розвиватись за рахунок цього продукту.
Родіон Морозов,
директор екодепартаменту Укргазбанку
Щодо проектів «зеленої» енергетики Укргазбанку (з початку співпраці з IFC). 95 проектів «зеленої» енергетики на 274 млн євро загальною потужністю 491 МВт. Економія газу 323 млн куб. м щорічно. Зменшення викидів СО2 на 674 000 тонн щорічно.
- 7 проектів 10 МВт – біогаз;
- 4 проекти 21 МВт – біомаса;
- 18 проектів 12 МВт – малі ГЕС;
- 4 проекти 96 МВт – ВЕС;
- 62 проекти 352 МВт – СЕС.
А ще – 239 екологічних проектів та проектів з енергоефективності на 132 млн євро. Проекти енергоефективності та екологічного спрямування (з початку співпраці з IFC). Економія газу – 93 млн куб. м щорічно. Зменшення викидів СО2 на 210 000 тонн щорічно.
Шлях до «зеленої» енергетики починається від власного будинку. Укргазбанк першим в Україні запровадив унікальну програму кредитування «домашніх» сонячних електростанцій під ключ. На сьогодні таких профінансовано на 97 млн грн.
Українські підприємства мають величезний потенціал щодо можливої економії енергоресурсів (та, відповідно, власних коштів), який, за оцінками IFC, на 50–70% недооцінюється самими підприємствами. 30 млрд євро – перспективи ринку енергоефективності та альтернативних джерел енергії в Україні за оцінками IFC.
Юрій Кацер,
директор, керівник відділу юридичного консультування KPMG Ukraine
Альтернативна енергетика – найдинамічніша в Україні. Інвестують в основному іноземні інвестори, які раніше інвестували у більш цікаві проекти Європи. Інвестори вкладають гроші у традиційну енергетику, а також інвестують у агрокомпанії. Бум розвитку альтернативної енергетики відбувається через діючий режим комерційно вигідного «зеленого» тарифу. Існує 5/10% надбавка до «зеленого» тарифу за місцеву складову: дедлайн до 31 грудня 2024 року. Що важливо для інвесторів – існує валютна прив’язка: дедлайн до 31 грудня 2024 року. Pre-PPA (концепція попереднього укладення договору. – Mind): з жовтня 2017 року та з березня 2018-го Bankable PPA (договір купівлі-продажу. – Mind).
Наразі все настільки добре, що інвесторів хвилює, що ж буде далі. Ніхто не вірить, що все так позитивно буде і в майбутньому. Такі побоювання мотивують парламент та регулятора діяти: перехід від зеленого тарифу до аукціонів. З 1 січня 2019 року щорічний продаж квот на генерацію з енергії сонця та вітру, зниження «зеленого» тарифу: для сонця – 30%, для вітру – 10%. Обов’язкові аукціони для всіх об’єктів вітрової генерації понад 10 МВт та сонячної генерації більше 5 МВт. Аукціони складніші, бо вимагають великої банківської гарантії – 20% планового річного відпуску електроенергії.
Інвестори ставлять собі питання про гарантії та цікавляться, що робити. Однією з відповідей є складання попереднього договору з купівлі-продажу. За такими проектами є погодження, що вони можуть працювати по «зеленому» тарифу.