Розбір польотів: як розвивається ринок дронів в Україні
І як вплинуть нові правила Державіаслужби на динаміку обороту нової ніші
Ще десять років тому дрони були фантастичною іграшкою. Сьогодні їх уже активно використовують не тільки кіношники, аграрії, силовики, а й представники багатьох інших галузей. Якого обороту встиг досягти український ринок безпілотних літальних апаратів (БПЛА)? Які перспективи цієї нової ніші у нашій країні? На ці та інші питання відповіли на зустрічі з журналістами співвласники компанії Fly Technology, офіційного імпортера DJI в Україні. Mind записав найцікавіші факти і думки.
Стрімкий зліт. За словами співвласника Fly Technology Костянтина Ладуренка, світовий ринок дронів вельми молодий. Він став масово і динамічно розвиватися з 2013 року. Тоді китайська компанія DJI випустила перший Phantom – просте у використанні коробочне рішення ready-to-fly.
За лічені роки ніша зросла до значних масштабів. «У 2018 році оборот світового ринку дронів може досягти $10 млрд. Основним драйвером продажів у цьому році стане комерційне використання БПЛА. Дрони все частіше застосовуються для оцінки інфраструктури, промислового інспектування підвищення енергоефективності тощо», – розповідає співвласник та CEO Fly Technology Ігор Зайцев.
Левову частку – близько 70% ринку – продовжує утримувати DJI. У число великих світових виробників також входять французька Parrot, китайська EHang, американська 3DR, гонконгська Yuneec.
Динаміка українського ринку. За словами Ігоря Зайцева, в останні кілька років ніша щорічно приростає на 50-70%. «За минулий рік в Україні було продано близько 12 000 дронів. Точно оцінити обсяг ринку у грошовому вираженні дуже складно. Можу лише сказати, що щомісячний оборот DJI – близько $1 млн у роздрібних цінах. Частка інших виробників – від $200 000 до $500 000 в місяць. Але це приблизні цифри, оскільки 40-50% ринку – сірий імпорт», – пояснив Mind спікер.
Гравці очікують, що найближчими роками ніша дронів продовжить рости такими ж темпами – не менше 50%. «Динаміка дуже позитивна. Ринок поки ще перебуває в стадії завершення формування», – каже Ігор Зайцев.
Хто й навіщо використовує БПЛА в Україні? «Зараз найбільшим попитом дрони користуються у відеооператорів. Це наша основна цільова аудиторія. Сьогодні вже складно уявити телеканал, блогера, оператора на весіллі – без дрона. Якщо Верховна Рада прийме законопроект, нормами якого кінематографію звільнять від ПДВ, попит у цій ніші зросте. Ще один великий сегмент – агрокомпанії. Як в Україні, так і в Європі цей бізнес зараз займає провідні позиції по впровадженню безпілотних технологій», – зазначає CEO Fly Technology. За його словами, з 2014 року активно стали використовувати БПЛА й силові структури.
Розширення цільової аудиторії. Сфер застосування дронів дуже багато. «Наприклад, до нас приходять лісники і мисливці, яким цікаво знати, де мешкають кабани. Event-агентства за допомогою дронів хочуть розкидати листівки. Представники ЖКГ – виносити сміття. А депутати – запускати в центрі міста безпілотники зі своїми плакатами», – розповідає Ігор Зайцев. Він вважає, що нові технології також дуже перспективні для логістики на промислових підприємствах. І наводить приклад «Хортиці», представники якої цікавилися можливістю переносити проби горілки з одного цеху в інший за допомогою дронів.
Нові правила. Нещодавно Державна авіаційна служба України затвердила «Тимчасовий порядок використання повітряного простору України». Ігор Зайцев називає нові правила, м'яко кажучи, недосконалими. Однак старі норми були набагато жорсткішими. «До 1 червня цього року без відповідних дозволів мали право пілотувати дрони тільки авіамоделісти, і лише в рамках свого клубу. Всі безпілотники прирівнювалися до малої авіації. По суті, ринок був поза законом. Я знаю максимум 10 компаній, які отримували всі дозволи (у прикордонників, ВСУ, Генштабу та т.п.)», – підкреслює речник.
За останній тиждень в ЗМІ було дуже багато критичних статей про «Тимчасовий порядок...». Ігор Зайцев іронізує, що головними джерелами поширення «зради» стали учасники робочої групи по розробці цих норм, які не ходили на засідання. Спікер закликає їх перейти від критики до діла і вшанувати своєю присутністю наступне засідання, яке відбудеться 19 червня. «Хороша новина – в тому, що це тимчасовий порядок. Правила будуть доопрацьовані. Сподіваюся, нам вдасться їх значно спростити», – зазначає Ігор Зайцев, який є учасником робочої групи з розробки правил використання БПЛА і автором альтернативних норм.
Чи вплине «Тимчасовий порядок...» на розвиток ринку? За недотримання обмежень в документі передбачається адміністративна та кримінальна відповідальність (штрафи – від 1020 до 8500 грн, обмеження волі до п'яти років). Разом з тим незрозуміло, як буде контролюватися виконання правил.
«У «Тимчасовому порядку...» вказані дві структури, які можуть «посварити» пілотів – «Украерорух» і ВСУ. Поліцейські ж не мають права забрати пульт управління, щоб перевірити параметри польоту, тому що це приватна власність. Також немає зрозумілих норм, за якими можуть оштрафувати пілотів. Наприклад, неясно, який штраф стягується, якщо дрон піднявся на висоту 51 м (за нормами – дозволено до 50 м), а який – якщо вище 100 м», – розповідає Ігор Зайцев. І таких «білих плям» дуже багато. Тому спікер вважає, що новий порядок не загальмує розвиток ринку.
Разом з тим він підкреслює: важливо чіткіше прописати норми про відповідальність. «Якщо я стаю винуватцем ДТП на своєму авто, повинен за це відповісти. Аналогічна ситуація і з дронами. Пілоти повинні усвідомлювати, що в разі заподіяння шкоди вони погасять збиток. Я не закликаю закручувати гайки, а пропоную створити нормальні правила і реєстр, в який будуть вноситися серійні номери дронів і дані їхніх власників», – резюмує Ігор Зайцев.
