У черговій японській корпорації посипалися скелети з шаф, б'ючи по колись зразковій бізнес-репутації Країни вранішнього сонця. На цьому тижні світ дізнався про нові махінації керівництва Nissan, які розкрилися після несподіваного арешту 64-річного Карлоса Гона, головного боса імперії трьох автогігантів – Renault, Nissan і Mitsubishi. Йому загрожує 10 років в'язниці за привласнення $44 млн корпоративних коштів у період з червня 2011-го по червень 2015 року. Скандальне звільнення боса-європейця з японської корпорації має ознаки «палацового перевороту» і може зруйнувати альянс Nissan з французької Renault.
Карлоса Гона називають суперзіркою світового масштабу серед корпоративних босів. Протягом 16 років, з 2001-го по 2017-й, він обіймав посаду виконавчого директора Nissan, і його вважали «символом відродження» цього японського концерну. У 2005 році він очолив французьку Renault і почав керувати двома автогігантами одночасно. А у 2016-му став головою ради директорів корпорації Mitsubishi Motors після того, як Nissan придбав 34% її акцій і прийняв її до альянсу.
Французько-японське тріо Renault-Nissan-Mitsubishi минулого року випустило 10,6 млн автомобілів, або кожну дев'яту машину в світі. За масштабами виробництва цей альянс у 2017-м поступився лише німецькій групі Volkswagen (10,7 млн авто) і обігнав японську Toyota (10,4 млн) і американську General Motors (9,6 млн). Renault-Nissan-Mitsubishi володіє 122 автопромисловими підприємствами, і на неї працюють близько 450 000 осіб у 200 країнах світу.
Карлос Гон отримав репутацію практичного трудоголіка, що не боїться закривати заводи і вдаватися до масових звільнень. Союз трьох гігантів автоіндустрії став унікальним у своєму роді альянсом і його особистою заслугою. Врятувати від неприємностей японський Nissan і змусити його працювати в зв'язці з європейським Renault було під силу лише такій людині, як Карлос Гон – громадянину Франції, народженому в Бразилії, що виріс в Лівані та зумів швидко адаптуватися до життя в Японії.
Однак його астрономічні зарплати і яскравий стиль життя – такий, що суперечить аскетичній корпоративній культурі Японії – накликали на нього біду. Раніше цього року на Карлоса Гона був написаний донос, і компанія Nissan за кількох місяців провела внутрішню перевірку його фінансових справ, виявивши достатні порушення для звільнення і в'язниці.
Слідчі Токійської прокуратури заарештували Карлоса Гона і члена ради директорів Nissan Грега Келлі в понеділок, 19 листопада, без пред'явлення офіційних звинувачень. Японські закони дозволяють тримати підозрюваних у в'язниці для проведення допитів протягом 23 днів. За твердженням директорів Nissan, їх головному босу будуть пред'явлені звинувачення в підробці фінансових звітів для приховування реального розміру своїх доходів від інвесторів і податкових органів, а також для використання коштів компанії в особистих цілях.
Як пояснив журналістам президент і головний виконавчий директор Nissan Хірото Сайкава, у руках Карлоса Гона довгий час було сконцентровано «занадто багато влади», і, як з'ясувалося, «у ери Гона була темна сторона». Протягом п'яти років глава корпорації отримав як винагороду від Nissan близько 10 млрд ієн (майже $89 млн), проте задекларував для сплати вполовину меншу суму.
Одним з найобурливіших проступків Карлоса Гона було відкриття фінансової артерії, що перетікала з японської корпорації на банківський рахунок його старшої сестри, яка мешкала в Бразилії. Як пише японська газета Asahi Shimbun, посилаючись на джерела в керівництві Nissan, родичка боса у 2002 році отримала в компанії посаду консультанта і відтоді їй виплачували по $100 000 (11,3 млн йен) на рік незважаючи на те, що вона нічого не робила. Загалом старша сестра Карлоса Гона отримала від японського автогіганта $1,7 млн.
За даними видання NHK, Nissan виділяв «величезні суми грошей» на забезпечення Карлоса Гона елітними будинками в Ріо-Де-Жанейро, Бейруті, Парижі та Амстердамі «без будь-якої бізнес-необхідності». Слідство припускає, що у 2010 році Карлос Гон створив венчурну компанію в Нідерландах для фінансування стартапів в інтересах Nissan. Однак жодною інвестиційною діяльністю ця компанія не займалася, а на гроші автогіганта купувала розкішне житло, яким безоплатно користувався Карлос Гон та його родичі.
У четвер рада директорів Nissan на екстреній нараді анонімно проголосувала за звільнення Карлоса Гона з усіх посад у компанії. Це рішення було прийнято всупереч проханням Renault не звільняти француза до підтвердження його провини.
Звільнення Карлоса Гона з японської компанії викликало невдоволення французької сторони. «Дозвольте мені сказати, що ми повинні поважати верховенство закону і пов'язану з ним презумпцію невинності. На даній стадії у нас немає жодних свідчень, що підтверджують висунуті проти Карлоса Гона звинувачення», – цитує видання ABC Бруно Ле Мера, міністра фінансів Франції.
До свого арешту Карлос Гон займався підготовкою повного злиття Nissan і Renault, в якому Франція, очевидно, зацікавлена набагато більше, ніж Японія. Nissan перевершує Renault за масштабами бізнесу, але знаходиться в альянсі на позиції молодшого партнера. Nissan володіє 15% акцій Renault, що не голосують, а французькій компанії належить 43% акцій Nissan з правом голосу.
«Якщо ви порівняєте частки компаній, то побачите, що Nissan коштує $39 млрд і генерує понад 50% виручки і продажів альянсу, а Renault оцінюється лише в $15 млрд, а без альянсу коштуватиме і того менше. На мій погляд, ситуація схожа на палацовий переворот, за допомогою якого Nissan скидає Карлоса Гона», – міркує професор Бізнес-школи університету Астон Девід Бейлі.
Нинішній скандал поставив чергову пляму на репутації японських корпорацій, що колись були прикладами того, як потрібно вести бізнес. За останні декілька років на огляд громадськості не раз виставлялися приклади негідної поведінки, коли співробітники компанії, що демонстрували зразкову дисципліну та порядок, насправді приховували гігантську шахрайську схему.
Так, у жовтні 2011 року звільнений директор Майкл Вудфорт розповів про фінансові махінації в надрах гігантського японського виробника фотокамер Olympus. З'ясувалося, що керівники Olympus купували активи за завищеною ціною, виплачували колосальні комісійні консультантам і протягом 20 років ховали від інвесторів справжні збитки. Через скандал компанія втратила 80% своєї вартості, її рада директорів у повному складі пішла у відставку, і для виживання їй довелося скоротити тисячі робочих місць.
У 2015 році в центрі скандалу опинився японський промисловий конгломерат Toshiba, коли з'ясувалося, що він протягом шести років завищував прибуток, щоб здаватися привабливішим для інвесторів. Попередній фінансовий рік компанія насправді закінчила зі збитком у розмірі $735 млн, але її менеджери дописали в фінансові звіти неіснуючі $2 млрд, і на папері Toshiba виявилася з $1,3 млрд прибутку. Гендиректору компанії Хісао Танаки і причетним до шахрайства співробітникам довелося звільнитися.
У 2017 році японський металургійний гігант Kobe Steel зізнався в підробці сертифікатів якості своєї продукції. Він постачав клієнтам неналежної якості алюміній і мідь для виробництва автомобілів, літаків і космічних апаратів. Того ж року прогримів скандал з «подушками смерті». Японський постачальник автомобільних подушок безпеки Takata почав використовувати новий хімікат, через який подушки розкривалися з такою силою, що вбивали пасажирів. Після загибелі 20 осіб у компанії, яка з'явилася в 1933 році, виникли проблеми, які зробили її подальше існування неможливим.