Комерційний директор StarLight Digital: «Користувачі, які ведуться на рекламу нелегальних сервісів, купують ілюзію»

За даними Similarweb, за останній рік українці відвідали сайти піратських онлайн-кінотеатрів майже мільярд разів. Правовласники кажуть, що це лише вершина айсберга. Крім нелегальних кінотеатрів в Україні процвітають й інші бізнеси, які заробляють на крадіжці інтелектуальної власності. Чим вони займаються? Чому легальні сервіси ніяк не можуть потіснити піратів? Чи притягають рекламодавців до кримінальної відповідальності за фінансування піратства? На ці та інші питання в інтерв'ю Mind відповів комерційний директор StarLight Digital Микола Фаєнгольд.

– Які пірати живуть у наших широтах?

– Якось моя восьмирічна дочка запитала, чим тато займається на роботі. Спробував пояснити, що займаюся розвитком платного ринку споживання контенту і, зокрема, борюся з піратами. Вона дуже засмутилася і навіть обурилася: пірати – її улюблені герої фільмів. Відтоді замість терміна «пірат» намагаюся використовувати слово «злодій». Адже суть цього бізнесу – злодійство і/або перепродаж краденого.

Наш центр моніторингу виділяє декілька типів злодіїв. Перша група – «підприємці», які працюють з VoD (Video on Demand, відео за запитом. – Mind). Цю «тусовку» можна умовно розділити на дві підгрупи. Пірати, які пишуть, нарізають, зберігають у себе чужий контент і потім програють його в своєму плеєрі. Поточні сервіси рекламувати не буду, тому як приклад наведу FS.TO. Друга підгрупа – агрегатори контенту, які поширюють крадену інтелектуальну власність, але у них може не бути свого плеєра. Користувач може їх відрізнити тим, що вони надають кілька плеєрів на вибір.

Друга велика група – злодії, які заробляють на трансляції чужого контенту. Тут також «живуть» кілька підгруп. По-перше, OTT-провайдери, що нелегально розповсюджують контент. В основному вони працюють на аудиторію за межами України. По-друге, класичні провайдери програмної послуги, які не платять роялті правовласникам. Імена частини цих підприємців ми публікуємо на Blacklists.org.ua. Кожен бажаючий може підписатися на оновлення цього сервісу.

До третьої групи відносимо «бізнесменів», що розробляють програмне забезпечення для доступу до нелегального контенту, і «коробочників». Останні використовують ПЗ з нелегальним контентом для продажу свого продукту – сет-топ-боксів із сотнями каналів. У мережі можна знайти масу оголошень: «Купи коробочку – отримує 1000 ТВ-каналів безкоштовно».

– Можете окреслити масштаб лиха? Скільки орієнтовно у нас піратів? Який обсяг збитку вони завдають правовласникам?

– Число злодіїв підрахувати складно. Поріг входу в піратський бізнес дуже низький: по суті, для старту потрібен один комп'ютер або спеціальна коробочка. Про масштаб проблеми «говорить» те, що Україна досі перебуває в «Спеціальному звіті 301» США – списку країн з незадовільним рівнем охорони прав інтелектуальної власності.

Також непросто підрахувати обсяг збитку. За 11 місяців 2018 року тільки наша медіагрупа подала 31 заяву проти тих, хто нелегально ретранслює наш контент, на загальну суму близько 13 млн грн. Але це лише вершина айсберга. Є багато злодіїв, з якими ми боремося іншими способами. В Україні продаються тисячі коробочок, збиток від яких оцінити дуже складно. Бо вони надають доступ до контенту сотень або навіть тисяч правовласників.

– Чому легальні сервіси досі не здатні перетягнути до себе аудиторію піратів?

– Користувачі скаржаться, що у легальних гравців мало якісного і свіжого зарубіжного контенту. А у піратів він є. Але щоб зарубіжні правовласники захотіли влаштуватися на українському ринку, вони мають розуміти, що споживачі готові платити за їх контент. Я дуже радий, що на наш ринок вийшов YouTube Premium. Думаю, багато українців почнуть його тестувати завдяки безкоштовній послузі в перші три місяці. А потім звикнуть платити.

– Безкоштовний контент медіагруп є в Т2, YouTube-каналах і поки ще на супутнику. Навряд чи в Україні велика аудиторія, у якій немає доступу до цих «джерел». Чому глядачі все ж надають перевагу піратам?

– Деякі користувачі ведуться на рекламу з пропозицією 600, 700, 800, 1000 каналів безкоштовно. Для них важливо відчуття володіння чимось більшим. Але фактично вони купують ілюзію. Навряд чи хтось дивиться всі 600 каналів. Зазвичай вибирають до 10. До того ж споживачі можуть потрапити в пастку власної жадібності. Злодії не завжди продають якісні гаджети. Вони можуть банально не працювати.

Також користувачеві важлива зручність. Так, дуже легко і просто налаштувати наші канали та дивитися їх легально. Але глядач хоче мати одну «кнопку» для доступу до контенту, а не перемикатися з сервісу на сервіс. Ймовірно, він вважає: якщо користуєшся двома пультами – кайф поламаний.

– Як ваша медіагрупа відловлює піратів?

– Це дуже захоплюючий процес, бо злодії постійно вдосконалюються, винаходять нові лазівки. Ми моніторимо весь ланцюжок їхньої «операційної діяльності»: дистрибуцію – маркетинг – монетизацію (отримання виручки).

На першому етапі (дистрибуції) завдання пірата – підключити максимальну кількість каналів збуту, тобто зручних точок контакту з користувачем. Вони використовують Smart TV, Google Play і App Store, APK (Android Package Kit), m3u-плей-листи. Ми відстежуємо присутність злодіїв у цих каналах і відправляємо їм попередження: просимо укласти з нами договір або видалити наш контент. Якщо «підприємці» не реагують – подаємо скарги в Samsung, LG, Android ТV, Google Play, App Store тощо. Після «включення санкцій» платформою повернутися на неї пірату дуже складно. Наприклад, у 2017-му ми виявили 60 мобільних додатків з нашим нелегальним контентом, а Google Play і App Store їх заблокували. У 2018-му в цих магазинах ми знайшли лише 10 нових додатків. Доступ до них теж вже закритий.

А коли ми виявляємо коробочників з ПЗ, які дають можливість перегляду вкраденого у нас контенту, – відразу подаємо заяву в поліцію. Перша кримінальна справа незабаром має розглядатися в суді. Наше завдання – створити успішний прецедент, щоб і у правоохоронців, і у правовласників з'явився алгоритм дій. До речі, у США такий торговець недавно виплатив правовласникам $25 млн.

Окремо ми працюємо з виробниками приставок. Нещодавно почали співпрацювати з великим виробником сет-топ-боксів – одеською компанією «Інфомир». Деякі пірати користуються їхнім програмним забезпеченням для створення своїх сервісів. Тепер за нашими скаргами «Інфомир» блокує ПЗ.

Наступний блок – маркетинг. Ми працюємо з майданчиками, на яких злодії розміщують свою рекламу. Наприклад, антипіратський DMCA-алгоритм Google блокує піратські ресурси в пошуку. Нещодавно створив свій алгоритм видалення оголошень про доступ до крадений контент і OLX. За останні кілька місяців ця площадка заблокувала 744 оголошення про продаж коробочок з нелегальним контентом за нашими скаргами. За такою ж схемою видаляється подібна реклама на Facebook, Instagram, YouTube.

А на етапі монетизації, точніше блокування надходження доходів злодіям, співпрацюємо з Masterсard, Visa, Interkassa, iPay тощо. Ми подали скарги на 28 піратських ресурсів. За 19 зверненнями трансакції вже заблоковані.

– Багато піратів реагують на ваші попередження: «усвідомлюють» і «виправляються»?

– Так. Деякі потім стають нашими партнерами. Наприклад, якось вирахували «підприємця», який створив серію сайтів з нашим контентом. Щоб достукатися до нього, довелося зв'язатися зі школою, де він навчався, і роботою його мами. У результаті хлопець став одним з наших кращих партнерів у сегменті VоD.

Хоча деякі імітують «усвідомлення» і «виправлення». Наприклад, просто обмежують наші IP-адреси. Тобто ми бачимо, що у них нічого не працює, а насправді сервіси продовжують діяти.

– Весела у вас робота.

– Так, курйозів чимало. Коли ми займалися тільки VоD-контентом, був у нас «товариш», за яким дуже довго бігали. Дзвонили йому на всі номери, писали в соцмережі, але він не реагував. З'ясували, що чоловік працює стоматологом в Харкові. Записалися до нього на прийом, вже замовили квитки на поїзд, щоб до нього їхати. Але тут він вийшов на зв'язок. Пообіцяв «виправитися». Минуло два дні. Бачимо, знову почалася нарізка і викладка нашого відео. Відправили йому повідомлення: «Вибач, але ти був попереджений!». Тут же приходить відповідь: «Стійте! Це був мій тато. Я забув його попередити». Стоматологу було 46 років. Цікаво, скільки ж було татові, який допомагав синові піднімати «бізнес»?

Ще одного «товариша» довелося запрошувати на липову співбесіду, нібито від потенційного роботодавця. Інакше він ніяк не виходив на контакт.

Але такі історії пов'язані з фізичними особами. Коли піратством займається юридичні особи – підхід зовсім інший.

– Минулого року в межах ініціативи «Чисте небо» медіагрупи запустили сервіс blacklists зі списком піратських сайтів, який розсилається рекламодавцям. Останні вас «почули»?

– Так. Ефективність приголомшлива. Багато рекламодавців перестали розміщуватися на піратських ресурсах. Зараз там домінує реклама нелегальних бізнесів (казино, порно тощо). Хоча деякі великі FMSG-бренди все ж продовжують купувати рекламний інвентар у піратів.

– Можете назвати кілька імен?

– Їх моніторить Українська антипіратська асоціація (УАПА). Список рекламодавців постійно оновлюється на сервісі Blacklists.

А ми в пошуках нових рішень і хочемо створити whitelist: готові публікувати і оновлювати список білих платформ, з якими у правовласників укладені договори. Сподіваюся, ця ініціатива буде корисна не тільки учасникам ринку, а й глядачам, які хочуть дивитися контент лише на легальних сервісах. Відрізнити піратські сервіси від непіратських дуже складно. Поки тільки правовласник знає, з ким у нього укладено договори.

– Після того як набрав силу закон «Про державну підтримку кінематографії», рекламодавців можуть притягнути до кримінальної відповідальності за розміщення реклами на піратських сайтах. Вже були прецеденти?

– Поки ні. Для початку сервіс потрібно визнати піратом. А для цього правовласник має подати претензію, а суд – винести вирок. На жаль, правовласники не поспішають боротися з піратами, бо не бачать ринку в Україні.

– А ви чому не подаєте претензії?

– Ми майже зачистили свій VoD-контент на піратських майданчиках. Простіше кажучи, у нелегальних онлайн-кінотеатрах вже практично немає наших шоу, фільмів і т. П. Понад 90% переглядів контенту зараз відбувається в нашому легальному плеєрі.

– За яких умов пірати можуть покинути Україну?

 

Фото: прес-служба StarLight Digital

– По-перше, потрібна системна і жорстка позиція державної машини. Тим паче, що чимало власників піратських сервісів «сидить» у РФ, там же хостяться і їхні ресурси. В умовах гібридної війни ці ресурси можуть бути використані для російської пропаганди. І такі приклади вже є. У 2015 році були зламані всі наші YouTube-канали, на які підписані мільйони українців. Наш контент замінили російським трактуванням події в Дебальцевому.

У Росії боротьба з піратством носить державний характер, доступ до сайтів блокується досить швидко. Вважаю, що сайти-пірати, які існують в Росії, цілком можуть співпрацювати з їх силовими відомствами, відповідно, бути використаними в будь-який момент. Крім цього є чимало ресурсів, які пропонують онлайн-трансляції російських каналів. Тому, по-друге, потрібен дієвий механізм блокування сайтів з нелегальним контентом. Так, блокування називають тимчасовим рішенням, бо сайти оперативно розробляють механізми його обходу. Але кожен раз їм доводиться витрачати гроші і час, щоб потрапити у видачу Google. А за цей період користувач може стати клієнтом легального сервісу.

По-третє, потрібен простий, зрозумілий і, головне, оперативний алгоритм боротьби з піратами. Не має одна кримінальна справа тривати роками. Власне, робота нашої антипіратської команди якраз спрямована на створення таких алгоритмів. Як тільки ми знаходимо ефективний шлях боротьби – робимо його публічним. Наприклад, публікуємо на сайті ініціативи «Чисте небо». Зараз завдання команди – створити алгоритми, інструкції для боротьби з кожним типом піратів у кримінальному провадженні.

Упевнений, коли-небудь захист прав інтелектуальної власності стане простим. Адже це один з показників зрілості бізнес-середовища країни.