Рік, що минає, був досить бідним на знакові угоди. У всякому разі, у публічній площині таких було небагато. У грудні зірвалася запланована приватизація 78,2% акцій «Центренерго», за які держава розраховувала виручити не менше 5,9 млрд грн. Також Фонд держмайна мав підготувати до продажу вугільну компанію «Краснолиманська», завод «Електроважмаш», фармацевтичну компанію «Індар», Об'єднану гірничо-хімічну компанію, Одеський припортовий завод. Але не зміг цього зробити через судову тяганину з компанією «Грант Торнтон», яка в суді намагається оскаржити результати вибору інвестиційних радників для цих підприємств.
Спочатку влада сподівалася, що «велика приватизація» 2018 року поповнить бюджет на 21 млрд грн. Але поки можна говорити лише про результати «малої приватизації», у межах якої було продано понад 200 об'єктів, а бюджет поповнився на 301 млн грн.
Проте кілька гучних угод у 2018 році все-таки відбулося. Які з них справили найбільший вплив на свій ринок і економіку країни, розбирався Mind.
У серпні 2018 року два найбільших гравця на ринку електронної комерції – інтернет-супермаркет Rozetka і група компаній EVO – вирішили об'єднатися. Акціонери Rozetka, серед яких засновник проекту Владислав Чечоткін і фонд Horizon Capital, придбали у південноафриканського холдингу Naspers його частку в EVO Group. Частки засновників EVO Миколи Палієнка, Дениса Горового і Тараса Мурашка залишилися у них. Сума угоди не розголошується, але за різними оцінками вона становить до $15 млн.
В Україні EVO управляє маркетплейсами Prom.ua, Bigl.ua, Crafta.ua, Shafa.ua, а також торговим майданчиком Zakupki.prom.ua, сервісом замовлення послуг Kabanchik.ua і сервісом електронного документообігу «Вчасно». Але у компанії також є активи за кордоном – маркетплейс Satu.kz в Казахстані, Deal.by в Білорусі, Tiu.ru в Росії. У цих країнах також працюють аналоги українського «Кабанчика». Товарообіг усіх майданчиків EVO у 2017 році склав понад 14 млрд грн.
Rozetka є найбільшим торговельним онлайн-майданчиком в Україні. Сам лише чистий її прибуток у 2017 році склав 8,9 млн грн.
Що це означає для ринку? Хоча об'єднання Rozetka і EVO – аж ніяк не найбільша угода 2018 року, більшість опитаних Mind інвестбанкірів вважають її найбільш значимою. Передусім тому, що вона сигналізує про зрілість ринку електронної комерції. «Протягом останніх років ринок, на якому присутня безліч дрібних гравців, стрімко розвивався. А зараз розпочався наступний етап – консолідація», – пояснює аналітик з макроекономіки ІК Adamant Capital Костянтин Фастовець. На його думку, об'єднання EVO і Rozetka може підштовхнути інші компанії до консолідації. У перспективі поріг входу на український ринок електронної комерції може зрости, відповідно – збільшаться й інвестиції в галузь.
На перший план за обсягом інвестицій в АПК – бюджетоутворюючий для України сектор – вийшла купівля компанією Salic UK Ltd, яка належить бізнесменам із Саудівської Аравії, українського агрохолдингу Mriya Farming PLC. Договір уклали 11 вересня, сума операції оцінюється в $242 млн. Новому власникові дісталися всі активи «Мрії»: земельний банк розміром 165 000 га, елеватори на 380 000 тонн, картоплесховище на 52 000 тонн, насіннєвий і крохмальний заводи, а ще – борги перед кредиторами на суму $208 млн. Їх залишило сімейство Гут, засновників агрохолдингу, перед тим, як втекти з України.
Як продаж «Мрії» вплине на ринок? Хоча угода стала чи не найбільшою, назвати її найвпливовішою не можна. «По-перше, йдеться фактично про викуп боргів. По-друге, до продажу «Мрії» готувалися понад рік, угода була дуже очікуваною», – розповідає керуючий партнер Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун. Поки що найочевидніший підсумок угоди – це посилення позицій саудитів на українському ринку. Salic UK в Україні також належить група компаній Continental Farmers Group, до якої входить «Агромарк Юкей», «Агро ЛВ Лімітед», «Грейн Ленд» і «Агролендінвест Юкей». Вони обробляють 45 000 га у Львівській та Тернопільській областях. Після завершення угоди ці підприємства входять до складу нового холдингу, в якому «Мрія» буде керуючою компанією. Управляти бізнесом залишиться генеральний директор «Мрії» Саймон Чернявський.
На початку року АТ «Укрзалізниця» підписало 15-річну угоду з компанією General Electric (GE Transportation) про модернізацію рухомого складу. На першому етапі угоди до України мають поставити 30 вантажних дизельних локомотивів GE ТЕ33А c рівнем локалізації 10%. Надалі рівень локалізації планують довести до 40%, а кількість поставлених локомотивів досягне 225 (до 2034-го).
Чому це важливо? Це найбільший контракт General Electric в Україні за всю історію. Розвиток інфраструктурних проектів із залученням партнерів такого рівня може послужити сигналом для міжнародних інвесторів, які ще вагаються, чи варто вкладати гроші в нашу країну.
У 2018 році відбулося декілька угод, у результаті яких російські компанії залишили український ринок. Так, шведська Medicover, яка займається діагностикою і лабораторними дослідженнями, придбала українську «дочку» російської компанії «Інвітро». В Україні Medicover представлена компаніями «Синево» і «Інтерсоно». Їхня мережа включає 222 пунктів забору крові та сім лабораторій із загальним оборотом близько 44 млн євро на рік. У «Інвітро» в Україні є 61 пункт забору крові та одна лабораторія.
Про що говорить ця угода? Незалежно від суми, вона свідчить про перспективи молодого українського ринку приватної діагностики і лабораторних досліджень. Зараз у приватних лабораторіях України проводиться близько 30 млн тестів на рік. У державних установах безкоштовно робиться ще 700 млн тестів. Це той потенціал, який можна монетизувати.
Наприкінці вересня на сайті заводу «Кузня на Рибальському» – одного з провідних суднобудівних підприємств країни – з'явилося повідомлення про його продаж певному вітчизняному інвестору. Власниками заводу на той момент були фонд «Прайм Ессетс Кепітал», керуючий активами президента Петра Порошенка, і «ВІК» народного депутата Ігоря Кононенка. Пізніше стало відомо, що завод придбав Сергій Тігіпко. Операцію супроводжувала аудиторська компанія EY. Вартість не розголошується, але, за непрямими оцінками, вона може досягати $300 млн.
Що це означає? «Кузня на Рибальському» виконує замовлення для оборонної галузі України. Зокрема, будує малі броньовані артилерійські катери «Гюрза-М» і десантно-штурмові катери «Кентавр». До продажу підприємство знаходилося в чорному списку НАБУ через зв'язок з президентом і його бізнес-партнером Ігорем Кононенком. Тому і продаж був показовим. В Адміністрації президента його назвали «переконливим свідченням відсутності можливого конфлікту інтересів», який не залишить політичним опонентам шансу для спекуляцій.