Кандидатська з економіки: 20 тез Юлії Тимошенко на зустрічі з бізнесом
Що має змінитися в Україні. І що робити в разі програшу на виборах
Mind у рамках спеціального проекту «Кандидатська з економіки» продовжує розбиратися в економічних поглядах кандидатів у президенти. З переліком питань до кандидатів можна ознайомитись тут.
На початку минулого тижня Європейська Бізнес Асоціація розпочала серію зустрічей бізнесу з кандидатами в президенти України. Першим гостем стала Юлія Тимошенко. Mind наводить ключові тези кандидата, що пролунали у відповідь на запитання підприємців.
Про те, що мотивує балотуватися на посаду президента
Мотивація написана на всіх білбордах – я реально в країну вірю. Я знаю: якщо правильно організувати життя України, правильно побудувати управління, я не бачу проблем в успішній розбудові країни.
Коли країна та економіка деградують, ставиш питання: в чому причини занепаду? У книзі «Чому нації занепадаюсь» автори проаналізували історію людства і розклали розвиток країн на складові. Вони дійшли висновку, що головні причини розвитку чи занепаду – це не кількість ресурсів у надрах, не географічне розташування, не війна або мир. Головною причиною є те, як побудована система управління.
Я є однодумцем з автором книги паном Робінсоном: Україна слабко управляється, у неї слабкі інституції. У діючій Конституції є декілька фундаментальних проблем, і якщо їх не виправити – країна не зможе жити успішно.
- ХХІ століття – епоха відкритих потужних комунікацій. А Україна керується монопольно – це закрита система. Ми є заручником одного мозку. Це мозок президента. Монополія є дуже тяжким мінусом.
- Причина корупції – те, що жодна гілка влади не контролюється. Всі контролюючі органи існують самі в собі. Хто працює, той і призначає органи для свого контролю. НАБУ і НАЗК – це прекрасне починання. Але ми мусимо констатувати проблему: система, яка вже сформована в Україні, вже устаткована і розгалужена. Коли виникають перспективні органи, система накриває ці органи, нейтралізуючі їхні функції.
- Судова система залишилася в кишені у правлячої політичної команди.
- Дуалізм в управлінні країною: президент і прем’єр-міністр. Це надзвичайно неправильно організоване самоврядування.
- Досі не прийнятий закон про імпічмент. Імпічмент виконати неможливо, бо всі керуючі органи підвладні президенту.
Про те, чому система не змінювалася з 1996 року (коли було прийнято Конституцію)
Кожен президент не був спроможним збалансувати свої повноваження і попрощатись з частиною з них, побудувавши незалежну систему контролю.
Потрібно тотально змінити стару систему управління і прийняти нову Конституцію, де повноваження президента будуть збалансованими, і перейти до парламентської форми правління.
Про зміни у судовій гілці влади
Система управління країною має сприйматися як цілісний організм. Не можна окремо реформувати правосуддя, окремо – контролюючі органи. Це єдина модель, і якщо вона збалансована, тільки тоді вона може працювати.
У нас у системі організації судочинства є вади, які не виправлені Конституцією. Призначення суддів відбувається за участі правлячого політичного класу. Це факт. І реформи, які проведені, зберегли цей порядок.
Потрібна абсолютно інакша система.
Про те, що робити у випадку програшу виборів
Деякі реформи можна вже зараз робити законно. У парламенті працюють непрості люди, які звикли корупційно вирішувати питання у своїх власних інтересах. Дуже важливо знати: якщо ми хочемо змінити систему докорінно – покладатися на Верховну Раду дуже складно. Депутати не дадуть забрати в них їхні повноваження. Є 60–70 нормальних депутатів, але вони не приймають рішення.
Якщо у нового президента буде воля змінити систему, то баланс противаги, інклюзивність і масова співпраця – єдина парадигма, навколо якої треба рухатись.
«Битись головою об стіну» – якось не симпатично виглядає. Коли маєш план, але пробитись неможливо, будемо щось думати.
Спиратимусь на більшість у парламенті, яка буде обрана за новою Конституцією.
Про «зарубу» в регіонах
Сім хвиль виборів ОТГ були тренуванням напередодні президентських. Ми отримали 34% на виборах [місцевих] депутатів, а команда Петра Олексійовича [Порошенка] – трохи більше ніж 20%. Я можу сказати – «заруба» буде сильна. Ми зможемо систему покласти на лопатки. Чесні вибори базуються на тому, чия команда сильніша «в полі» – ми не дуже слабка команда. Я не вірю в мажоритарну систему в українських реаліях. Для України потрібна пропорційна система зі своєрідними відкритими списками.
Про рецепти закінчення війни
В Україні йде війна. Її веде РФ. Головнокомандуючим є їхній діючий президент. Саме так ми оцінюємо цю історію. Для мене незрозуміло, як це сталось, коли Україна мала в руках Будапештський меморандум, який ми підписали в обмін на відмову від ядерної зброї. Так от, там написано, що якщо щось натякає на агресію проти України – треба збирати переговори Будапештського формату. Чому ніхто не скликав цей формат? Треба було скликати такий формат і починати діалог.
Замість цього починається переговорний процес без суб’єктності. Потім на Мінські домовленості почали нарощувати санкції, заморожуючи конфлікт. Усі розуміють, що Мінський формат з першої зустрічі – це тупик. Я вважаю, що зараз діяти різко і махати шашкою дуже небезпечно. Треба починати принципово інший переговорний процес на базі Будапештського меморандуму.
Про те, як використати Будапештський меморандум
Якщо Будапештський меморандум, який був підписаний як гарантія недоторканності України та наших кордонів, нічого не гарантує, то що дає гарантії іншим країнам, які підписали цей документ?
Я вважаю, що Україна за 4,5 року війни не почала справжній дієвий діалог. Потрібен діалог або (як альтернатива Будапештському меморандуму) «Будапешт+» із залученням канцлера Німеччини чи повноправних представників від ЄС.
Перший крок – ініціювання Будапештських переговорів і новий переговорний процес.
Наша команда не дасть легалізувати мовчання. Якщо хтось хоче легалізувати окупацію Криму – це буде програш. Ми будемо працювати жорстко, але в межах міжнародного права.
Якщо сьогодні ведуться переговори про нерозповсюдження ядерної зброї, ми будемо голосно піднімати питання, що треба виконати гарантії, які Україні дали. Я переконана, що нам вдасться це зробити.
Я не гарантую, що АТО закінчиться за дві години.
Мир буде досягнуто. З Кримом буде трошки довше.
Україна мусить показати економічну і соціальну успішність.
Про плани змінити спрощену систему оподаткування
Ми б не хотіли її переглядати. Це питання нової податкової системи, а не спрощеної системи. Спрощена система – це можливість не дати добити наш середній клас, який, по суті, задушили. Середньому класу треба пам’ятник ставити.
Але «спрощенка» має бути не системою ухилення від оподаткування, що порушує ринкову атмосферу. Нам доведеться подумати, як відділити середній клас і малий бізнес від технології ухиляння від сплати податків.
Оподаткування порушено:
47% – це обсяг тіньової економіки. Це означає, що країна ділиться на тих, хто чесно сплачує податки, і на тіньову економіку. Це просто ринкова нерівність.
Фіскальна система – використання податку на додану вартість для викачування грошей з бюджету. Це стосується тих, хто на базі цього податку тягне з бюджету мільярдні гроші.
Зниження податкової ставки не виводить з тіні базу, яка вже в тінь зайшла.
Нам потрібно поміняти і розширити базу оподаткування, а це зовсім інша система. Ми зможемо і 47% втягнути в оподаткування, а потім знизити податкове навантаження.
Про ринок землі
У 5–6 структур України накопичені величезні обсяги землі – від 400 000 до мільйона гектарів. До 10 родин в країні тримає цю землю. Думаю, пройде легалізація цих величезних пластів землі і буде тотальна монополія. Це неприпустимо.
Треба займатися демонополізацією і розвитком фермерських господарств. У країні треба побудувати стратегію розвитку фермерських господарств, малих і середніх підприємств, створити всю систему підтримки і сприяння розвитку.
У нас 20 000 реально працюючих фермерських господарств. Це неправильна система укладу.
Земля – не [тільки] товар, а й робочі місця. Кому належить прибуток? Нам би хотілося, щоб він належав не монопольним підприємствам, а середньому класу. Ми вважаємо, що настав час більш динамічно переходити на вироблення органічної продукції, і Україна для цього придатна.
Наша стратегія – максимальна переробка сировини та перехід до економіки знань.
Про масовий від’їзд робочої сили з України і перспективи повернення
Сьогодні працює ринок товарів та ринок праці – все без змін. Зараз держава не може дати конкурентних умов своєму народу і тому програє найціннішу конкуренцію – за людей. Якщо ви думаєте, що достатньо підняти зарплати – це не так.
ООН зараз використовує інтегральний показник щастя народів. Це говорить про те, що якщо ми не створимо ауру для комфортного життя людини, то вони поїдуть. Наше завдання – зрозуміти, що це поле конкурентне.
Більшою цінністю є інтелект, що може народжувати продукти, які приносять ВВП, більше за нафту і газ. IT дають в сім разів більше доходів, ніж вся нафта світу.
Головний інвестор країни – народ та внутрішнє споживання, а наш народ не здатний купувати.
Освіта і наука – єдині пріоритети розвитку країни.
Зараз щороку з України виїжджає працювати за кордон мільйон людей, плюс 200 000 осіб втрачаємо, бо смертність вища за народжуваність.
Часу в нас нема зовсім.
Про те, що заважає приходу іноземних інвесторів
Для іноземних інвесторів проблема, що правлячий політичний клан поєднує бізнес і політику.
Друга частина [проблеми] – слабкі інституції, це не дає інвесторам надійний ґрунт.
Про вплив центральної влади на бізнес-конфлікти
Якщо ви думаєте, що політика мусить втручатися в конфлікти між бізнесом – це неправильно. Правильно – суди і структури, що не задіяні в кришуванні. Я не можу бути арбітром між бізнесменами. Нам треба побудувати суди і силові структури, які не будуть учасниками жодних зловживань.
Про боротьбу з контрабандою
Є багато методів, як це зробити. Головне – хотіти ці методи застосовувати. У нас колосальні дисбаланси експорту (коли товари зникають на кордоні). Перше – потрібні правильні документи з розмитнення і експортна декларація (коли сплачується податок на додану вартість) + робити електронні системи відслідковування товарів, постаудит (перевірки товару на прилавку) + контролюючі органи.
Про обов’язковість касових апаратів
Це потрібно, щоб не було «чорного» обігу грошей. Відсутність КА і небанківський обіг – це бажання ухилятись від податків.
Про зниження цін на газ
По-перше, нам не можна підміняти поняття, не можна монополію називати ринком. На сьогодні в нас монополія «Нафтогазу».
Ми отримали ручний режим, який дає можливість на газ українського видобутку встановити ціну, яка за бухгалтерією «Укргазвидобування» має 200% рентабельності, а за деякими звітами 250% і вище.
Я не вірю в такий ринок і таке ціноутворення.
У нас є український газ і є люди, які неплатоспроможні. Понад 60% людей отримують субсидії, це нормально?
Це безглуздий обіг грошей, коли частина йде в бюджет і в офшори, а потім – у субсидії через 250% рентабельності. Давайте визначимо рентабельність 60%, 30%, але не 250%. Це неправильний ринок.
Є 16,4 млрд куб. м українського газу. Встановіть нормальні ціни. Це розвантажить бюджет по субсидіях і дасть змогу людям відчути елемент справедливості.
Необхідно ламати монополію. Треба знімати монополію на імпорт газу. Хто зараз може імпортувати? З космосу? Хай з космосу везуть.
Після зміни президента таємниці ціноутворення на імпортований газ не буде.
Ми зможемо мати ринок, всі зможуть продавати газ, і ми матимемо ринкову ціну.
Про співпрацю з МВФ
Поки країна в такому стані – ми працюватимемо з МВФ. Ми спробуємо почати роботу з чистого аркушу. Нам треба сісти за переговорний процес. Коли ми поговоримо (з цифрами), я переконана, що ми знайдемо аргументи, як правильно побудувати роботу. Борги, які є, трошки неприродні.
Про дешеві кредити
НБУ [буде] незалежний. Це не обговорюється. Політика НБУ може бути різною. Сформована політика призводить до того, що ми маємо високий показник інфляції. Це відповідальність НБУ, і зараз ці показники виглядають дивно. Вони тримають високі ставки за депозитними сертифікатам НБУ – хіба більше доходів не існує? НБУ конкурує з підприємствами за ресурси прибутку, вимиває з ринку всі фінансові ресурси.
Бізнес не має можливості взяти ресурс для розвитку.
Нам треба правильно зупиняти інфляцію і повертатися до норм ставки за кредитами [на рівні] 2–3%, 3–4%.
Про результати децентралізації
У нас є безліч громад. Для того щоб їх примусити об’єднуватися, було прийнято два рішення: у громад, які не об’єднались, забрали доходну базу. Вони з 2014 року позбавлені дохідної бази. Скажіть, це правильно, що громадам не давали розпоряджатись землею у власних межах?
Зараз створили ОТГ, а повноважень не дали. Це несправедливо. Зараз є центральна частина об’єднаної громади, а є периферія (села): всі послуги отримуєте в центрі, а там (у селах) бездоріжжя. Питання таке: недофінансування? Що перше фінансується об’єднаною громадою? Центр. А периферія – починає зникати. Дайте їй і повноважень, і грошей – щоб і центр, і периферія не помирали. Я проти того, щоб громада помирала. Треба комплексно вирішувати це питання. Я за децентралізацію.
Про команду
Ви мою команду знаєте, фінансовою політикою займається ціла команда людей, якою керує Віталій Ломакович. Я можу сказати, що він координує від нашої команди велику команду людей. Він так і залишиться, я думаю.
Якщо ви бачите сильних фінансистів, сильних економістів – дайте пропозиції.
Заключне слово
Я точно не їм малят на сніданок.