Завтра, 18 квітня, під егідою Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) пройде круглий стіл, де обговорюватимуться актуальні проблеми добового балансування газового ринку. Його учасникам є про що поговорити. За місяць роботи в нових умовах проявилися найважливіші питання, які потребують врегулювання, щоб ринок газу став ліквідним і прозорим, а постачальники і споживачі позбулися ризиків некерованих і непередбачуваних витрат.
Як розвивається ситуація після того, коли з 1 березня торгівля газом в Україні почала адаптуватися до режиму добового балансування? Щоб дізнатися це, Mind поспілкувався з учасниками ринку напередодні зустрічі в ЕВА.
«Узагалі не все гладко проходить, але для старту будь-якого масштабного проекту такі шорсткості – нормальний процес», – зізнається Олексій Дубовський, глава біржового комітету Української енергетичної біржі.
За словами учасників ринку, поки що залишаються проблеми, які обмежують конкуренцію і ускладнюють бізнес.
Непрозорість роботи облгазів. Трейдери зазвичай лояльно відгукуються про свій досвід взаємодії з оператором газотранспортної системи – компанією «Укртрансгаз».
Але як і раніше є складнощі у відносинах з газорозподільними компаніями – облгазами: для постачальників залишається недоступною інформація від кінцевих споживачів про отримані та спожиті обсяги газу, вони не бачать, що конкретно облгази включають у ті показники, які вони відображають по регіонах. «Тому нам постійно доводиться здійснювати подвійний контроль і все перевіряти ще раз у ручному режимі, щоб оперувати коректними даними», – сказав Mind власник одного з трейдерів.
За його словами, мінус добового балансування наразі – відсутність інформації про споживання і споживачів від газорозподільних мереж. Немає електронного обміну даними, які «передаються в Excel-таблиці вручну».
Збитковий «позитивний небаланс». Учасники ринку, як і раніше, не бачать ясності і в тому, як урегульовуватимуться фінансові питання, пов'язані з «небалансом» – надлишком або дефіцитом газу за фактом закриття угод між постачальником і споживачем.
«У нашій компанії за підсумками березня склався «позитивний небаланс». «Укртрансгаз» у таких умовах повинен оплачувати учасникам ринку певний обсяг газу, яким вони збалансували систему. За інформацією з публічних виступів представників «Укртрансгазу», коштів на покриття «небалансів» передбачено не було. Але за Кодексом ГТС, оператор зобов'язаний оплатити березневий «небаланс» до 20 квітня. Тому на сьогодні ми очікуємо надходження коштів», – сказав Mind Володимир Шведкий, CEO енергетичного провайдера ETG.UA.
Про «позитивний небаланс» за підсумками першого місяця весни говорять багато трейдерів. Вони вказують дві причини такої ситуації: тепла березнева погода і прагнення споживачів планувати добові обсяги закупівель газу з запасом за старою звичкою, коли формувалися заявки на місяць вперед.
За різними оцінками, відшкодування балансування в масштабах всього ринку може досягати «сотні мільйонів гривень».
«Ринок запрацює за європейськими правилами, коли будуть внесені зміни до закону про державні закупівлі. Це дозволить «Укртрансгазу» закривати небаланси не один раз на місяць, а щодоби: компанія щодня виходитиме на біржові торги, щоб покрити дефіцит газу, або виставляти на продаж надлишки, коли у неї профіцит. Без змін чинного законодавства такої реальної європейської моделі газового ринку в Україні не буде. Зараз же ми маємо щось середнє між місячними номінаціями і щоденним балансуванням. А «Укртрансгаз» поки що продовжує закуповувати газ через систему ProZorro, про що говорять останні дії компанії», – зазначив Олексій Дубовський.
Гостра потреба в газовому хабі. Проблемою ринку залишається відсутність дієвого інструменту для добового балансування – газового хабу з розвиненою біржовою торгівлею, де можна укладати строкові угоди купівлі-продажу газу. На сьогодні трейдери закривають такі потреби за допомогою своїх вже існуючих партнерів. Але очевидно, що це вельми обмежений ресурс, який не завжди може бути доступний.
Учасники ринку переконані, що такий хаб має запрацювати «в максимально короткі терміни», а в ідеалі – «до наступного опалювального сезону». «Якщо газовий хаб вдасться запустити до жовтня 2019 року, це значно полегшить нам життя і збільшить ліквідність ринку, він стане більш прозорим і зрозумілим з точки зору обсягів купівлі та продажу», – пояснив один з трейдерів.
Важливим залишається питання, чи буде на ринку присутній газ, який видобуває державна компанія «Укргазвидобування» зі структури «Нафтогазу України». Наразі її ресурс «монопольним порядком» передається НАК, але не продається в ринок, а це значна частка природного газу в Україні (у 2018 році – близько 15 млрд куб. м при загальному споживанні по країні 28,5 млрд куб. м).
«Якщо в моделі ринку з газовим хабом не буде ресурсу «Укргазвидобування», то назвати такий ринок повноцінним складно», – підсумував співрозмовник Mind.
Залишилося домовитися. Незважаючи на адміністративні бар'єри і проблеми, про які говорять учасники газового ринку, змін у практиці торгівлі енергоресурсами Україні не уникнути – розвиток конкуренції передбачено зобов'язаннями країни з євроінтеграції та закріплено в законах.
Але такі масштабні процеси не проходять легко і швидко. Це стає дедалі очевиднішим, якщо врахувати, скільки гравців у них задіяно. Як мінімум, це держрегулятор, «Укртрансгаз», понад 40 газорозподільних компаній і близько 500 трейдерів. І всі вони можуть відстоювати суперечливі інтереси, пов'язані не лише з бізнесом, а й політикою.
Telegram-канал автора: ROTHSCHILD QUEST: ENERGY TRENDS