19 листопада Господарський суд м. Києва розпочне повторний розгляд позову фінкомпанії «Авісто» до фармкомпанії «Санофі-Авентіс Україна». Предмет суперечки – 48 млн грн, які «Санофі-Авентіс Україна», на думку «Авісто», має сплатити за маркетингові послуги. Сам фармвиробник наявність боргу спростовує і заявляє про сфабриковані документи. Судова тяжба триває вже понад трьох років і отримала міжнародний резонанс.
Mind розібрався в предметі спору і в тому, чи вплине він на розстановку сил на вітчизняному фармринку.
Фармацевтична компанія ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» входить до складу глобальної фармкомпанії Sanofi (Франція). На продукцію французького гіганта доводиться 3,3% роздрібного ринку лікарських препаратів України, в сама компанія належить до трійки лідерів, займаючи провідні позиції як в аптечних продажах, так і в госпітальному сегменті й бюджетних закупівлях. Минулого року, за даними спеціалізованого сайту apteka.ua, роздрібні продажі всіх категорій товарів «аптечного кошика» збільшилися на 22,5% порівняно з 2017-м, сягнувши обсягу 89 млрд грн.
У 2012 році «Санофі-Авентіс Україна» почала співпрацювати з ТОВ «Хоса-Плекс Україна» (наразі належить Георгію Харику, який згідно з даними держреєстру, значиться і її керівником). «Хоса-Плекс Україна» замовляла аптекам маркетингові заходи з просування фармпродукції Sanofi за рахунок коштів, отриманих від «Санофі-Авентіс Україна».
Два роки по тому, у 2014-му, «Санофі-Авентіс Україна» запідозрила маркетингову компанію в укладанні фіктивних угод і несплаті податків. Фармвиробник звернувся до правоохоронних органів, і тодішнього директора «Хоса-Плекс Україна» Григорія Островського притягнули до кримінальної відповідальності, але він визнав провину і був оштрафований.
Далі у кожної зі сторін сформувалася своя версія того, що відбувається. «Санофі-Авентіс Україна» неодноразово публічно заявляла, що після цієї історії припинила співпрацю з «Хоса-Плекс Україна». Маркетингова ж компанія на судах, що почалися у 2017 році, пред'являла додаткову угоду про продовження договору, на підставі якого й далі працювала з аптеками від імені Sanofi, розмістивши замовлення на маркетингові послуги на суму понад 30 млн грн. Фармакологічна компанія відмовлялася визнати цю угоду. Джерела в «Санофі-Авентіс Україна» розповідали, що керівництво компанії почало отримувати вимоги виплат і загрози.
У 2016 році в «Хоса-Плекс Україна» з'явився новий власник – Георгій Харик, який, згідно з базою YouControl, у різні періоди часу був керівником декількох компаній з абсолютно різних сфер діяльності, у тому числі суднобудування і сільського господарства.
За договором факторингу Харик передав борг «Санофі-Авентіс Україна» компанії, яка спеціалізується на викупі проблемної заборгованості з подальшим її стягненням – ТОВ «Фінансова компанія «Авісто». Ця компанія і ще шість ТОВ («Солант», «Аллас», «Вимпел-СБ12», ФК «Гроув», «Террекс» і «Фінінформ Плюс») належать такому собі Георгію Кухарю.
Спір з фармвиробником, який тепер вела вже не «Хоса-Плекс Україна», а «Авісто», перейшов до судів. Юристи «Санофі» запевняли, що документи, що свідчать про їхній обов'язок, – акти виконаних робіт – підроблені й вимагали додаткової експертизи. Проте суди першої та другої інстанцій відмовили в її проведенні та винесли рішення на користь «Авісто».
У липні та жовтні 2017 року Державна виконавча служба стягнула або заблокувала на банківських рахунках «Санофі Авентіс Україна» в цілому понад 180 млн грн.
«Через рішення судів 2017 року, які були винесені, незважаючи на заяви «Санофі» про фальсифікацію ключових документів і без призначення судової експертизи, виконавча служба України списала з банківських рахунків компанії вдвічі більшу суму, ніж була присуджена (за рішенням суду могло бути стягнуто 42 млн грн і додатково 4 млн грн виконавчого збору, а списано було загалом 92 млн грн у липні та жовтні 2017 року)», – розповіли в компанії.
І пояснили, що в липні 2017 року кошти з рахунків компанії (45,995 млн грн) було списано одразу після винесення рішення Госпсудом Києва, тобто до відкриття апеляційного провадження, що суперечить усталеній практиці й законодавству. Ці кошти не були повернуті компанії і після прийняття Київським апеляційним госпсудом апеляційної скарги від «Санофі-Авентіс Україна», яка повинна була зупинити дію рішення суду першої інстанції.
У жовтні 2017 року після відхилення судом цієї апеляції виконавча служба наклала арешт на банківські рахунки «Санофі-Авентіс Україна» на суму ще майже 140 млн грн. Таким чином, разом із коштами, списаними в липні, це призвело до блокування понад 180 млн грн, що належать компанії.
У «Санофі Авентіс Україна» вважають усі судові рішення і дії держвиконавців, внаслідок яких ці суми були арештовані або стягнуті з її банківських рахунків, незаконними. І уточнюють: повторне стягнення коштів у жовтні 2017 року було визнане судом неправомірним, і половина суми була повернута компанії. Правда, аж у грудні 2018 року.
«Санофі-Авентіс Україна» направила Кабінету Міністрів повідомлення про міжнародний інвестиційний арбітраж проти держави Україна і подала до Вищого госпсуду касаційну скаргу. Крім того, фармакологічна компанія скаржилася до Ради бізнес-омбудсмена, подавала численні скарги на адресу Мін'юсту, Вищої ради правосуддя, інших уповноважених органів і вищих посадових осіб держави, навіть залучила до вирішення ситуації посольство Франції в Україні.
У 2018 році документи, на підставі яких суди виносили свої рішення, були визнані підробленими, а в квітні того ж року Касаційний госпсуд у складі Верховного Суду України скасував рішення судів нижчих інстанцій. Лише по одній цій справи в реєстрі судових рішень юристи нарахували 131 документ.
Але крапку в цій історії ще не поставлено. На початку листопада нинішнього року Касаційний госпсуд у складі Верховного Суду вирішив відправити на продовження розгляду по суті спір про стягнення з фармкомпанії ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» 48 млн грн, які «Санофі-Авентіс Україна» нібито мала повернути «Хоса-Плекс Україна» за маркетингові послуги, на користь фінкомпанії «Авісто».
У «Санофі» побоюються, що нова хвиля судових слухань потребуватиме значних ресурсів, але не збираються припиняти захист: «Чергова хвиля судових рішень, якщо вони будуть такими ж незаконними, як і у 2017 році, приверне увагу міжнародної спільноти до неспроможності судової і правоохоронної систем в Україні. Однак ми сподіваємося, що у 2019 році це вже не повториться», – йдеться у офіційному повідомленні фармвиробника.
Отримати коментарі «Хоса-Плекс Україна» і «Авісто» Mind не вдалося. Правда, раніше директор «Авісто» Володимир Андрієвський заявляв ЗМІ, що у 2015 році ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» в односторонньому порядку відмовилося від виконання своїх зобов'язань і що всі підтверджуючі документи є оригіналами. Таким чином, «Авісто» заперечувала факти, на яких «Санофі» вибудовувала свій захист.
На думку опитаних Mind юристів, останнє рішення Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду, винесене 24 жовтня (яким позов фінкомпанії «Авісто» до «Санофі-Авентіс Україна» відправлений на перегляд до Госпсуду Києва), з юридичної точки зору абсолютно виправдане і виписане дуже коректно. «Верховний Суд виніс об'єктивне рішення, суддя (Стратієнко) виписала рішення дуже грамотно. Якби всі судові рішення виписувалися так само, у нас була б дуже хороша система правосуддя», – вважає керуючий партнер юрфірми «Горецький і Партнери» Олег Горецький.
Втім, на умовах анонімності джерела висловлюють думку, що відновлення справи все ж таки може бути пов'язано з переглядом підходів до судової реформи. При цьому позивач «діє методами, якими ніколи не дозволить собі діяти Sanofi».
Після розгляду, що виник у 2016 році, тодішній директор «Санофі-Авентіс Україна» Жан-Поль Шоєр, який пропрацював у компанії понад семи років, покинув свою посаду і перейшов на аналогічну позицію в країнах Перської затоки. Перед звільненням він заявив, що «кризова ситуація, з якою він зіткнувся, є найбільш складною за всю його кар'єру».
Разом з тим наразі аналітики не вбачають у ситуації якихось загроз для фармринку. «Навряд чи продажі локального підрозділу Sanofi зав'язані на суми штрафів і падають через суди. Sanofi – це інтернаціональний гравець з мільярдними оборотами, ринок України для них не найголовніший. І продажі йдуть самі собою через аптеки та лікарні», – зазначив на умовах анонімності один з експертів ринку.