Як компанії забезпечити стійкість ланцюгів постачання при постійних атаках по логістиці
Цілеспрямоване знищення логістичної інфраструктури – тактика, яку рф використовує проти України вже не перший рік. Але у 2026-му вона набула нового масштабу. Найбільшого удару зазнала продовольча логістика: за даними Мінагро, станом на початок осені ворог знищив близько 90% складів продуктів харчування торговельних мереж.
Українці відчули наслідки цих атак майже одразу – полиці в супермаркетах почали порожніти. Це стало черговим викликом для української економіки і підсвітило стратегічне значення сфери управління ланцюгами постачання. Адже за кожною заповненою полицею в магазині та процесом на виробництві стоїть невидима робота цілої команди фахівців. Вони вирішують, звідки взяти товар та як забезпечити його потрапляння до споживача. Саме ці люди сьогодні опинилися на передовій кризи, незалежно від галузі, в якій працюють.
Про те, як змінюються ланцюги постачання під впливом російських атак, і чи можливо за нинішніх умов забезпечити їхню стійкість, Mind розповіла Марина Трепова, CEO компанії IPSM, експертка із закупівель та ланцюгів постачання.
Стан ланцюгів постачання в Україні
До початку повномасштабного вторгнення українська логістика трималася на розгалуженій мережі морських портів, залізниці, автошляхів і авіатранспорту. У 2022 році ця система дала збій: порти заблокували або зруйнували; повітряний простір закрили; дороги, мости й залізничні колії зазнали пошкоджень. У перші місяці після вторгнення обсяги перевезень різко скоротилися. Минуло більше чотирьох років і бізнес поступово адаптувався, проте обставини й досі змінюються ледве не щодня.
Влітку 2026 року росія посилила удари по ключових ланках ланцюгів постачання. За словами міністра відновлення, інфраструктури та транспорту Миколи Калашника, від початку року зафіксовано 198 атак на портову інфраструктуру, які фактично зупинили судноплавство через порти Великої Одеси. На залізниці з початку повномасштабного вторгнення пошкоджено 526 об’єктів, з яких 312 припадають на цей рік. При чому близько 20% не підлягають відновленню.
З липня-серпня масовані атаки охопили й склади та розподільчі центри всередині країни. Одним із найболючіших став ракетний удар у ніч на 5 серпня, від якого постраждало чимало українських компаній, серед яких Rozetka, Епіцентр, Нова пошта, Puma, Intertop, Fozzy Group, Novus та інші.
У Нацбанку оцінили, що перебудова логістики та пов'язане з нею зростання витрат можуть додати близько 0,4-0,6 відсоткового пункту до річної інфляції.
Тим часом український бізнес перебудовує роботу насамперед своїми силами: змінює логістичні маршрути та підходи до розподілу та зберігання товарів.
Як адаптувати ланцюги постачання до постійних атак?
Російські атаки змушують бізнес переглядати звичні логістичні рішення та шукати альтернативи. Частина цих підходів уже стала практикою українських компаній.
1. Розподіл одного маршруту на кілька. Замість одного великого рейсу партію товару розподіляють на кілька менших і відправляють різними маршрутами або навіть видами транспорту одночасно. Це допомагає зменшити залежність від одного логістичного напрямку.
2. Доставка невеликими автомобілями. Великі фури й централізовані рейси економічно вигідні, але створюють концентрований ризик і не завжди дають змогу швидко адаптуватися до зміни ситуації. Тому для доставки до кінцевих точок, а за певних умов – і для частини міжміських перевезень, можна використовувати менший транспорт. Це дає більше гнучкості в плануванні маршрутів і розподілі вантажів.
3. Диверсифікація складів і закупівель. Цей підхід дедалі частіше обговорюють і впроваджують українські компанії. В умовах війни немає абсолютно безпечних місць, а створення додаткових складських майданчиків потребує значних фінансових ресурсів.
Проте розподіл запасів між кількома об'єктами в різних локаціях допомагає зменшити залежність від одного складу. Аналогічний принцип працює і в закупівлях: наявність альтернативних постачальників знижує ризик зупинки, якщо один із них не зможе виконати замовлення.
4. Навчання та залучення нових постачальників. Ще один спосіб підвищити стійкість ланцюгів постачання – розширювати коло потенційних партнерів і допомагати їм відповідати вимогам замовників.
Наприклад, НАК «Нафтогаз України» реалізує безкоштовну ініціативу «Школа постачальника», яка допомагає з роз'ясненням вимог до співпраці. Це особливо важливо, коли частина звичних партнерів або виробничих потужностей стає недоступною.
Від реагування до прогнозування
Український бізнес за роки повномасштабної війни накопичив значний практичний досвід адаптації до криз. Але поки ви лише реагуєте на виклики, а не намагаєтеся передбачити їх і підготуватися заздалегідь, ви залишаєтеся на крок позаду.
Один з інструментів, який допомагає перейти від реактивного управління до проактивного, – Business Continuity Plan (BCP), або план забезпечення безперервності бізнесу. Це система заходів, яка визначає, як компанія підтримуватиме критично важливі процеси під час кризи та відновлюватиме роботу після неї.
Що має включати BCP?
Аналіз критичних процесів і ризиків. Визначте, які операції мають залишатися безперервними навіть під час кризи, а які можна тимчасово призупинити без значних втрат для бізнесу. Оцініть загрози, що можуть вплинути на їхню роботу: від перебоїв з електроенергією та зв’язком до руйнування інфраструктури, блокування логістичних маршрутів або втрати ключових постачальників. Це допоможе визначити пріоритети та заздалегідь підготуватися до можливих сценаріїв.
Резервні ресурси. Передбачте альтернативні джерела живлення, зв’язку та доступу до даних, щоб критичні процеси могли продовжуватися навіть за відсутності основних ресурсів. За потреби підготуйте резервні приміщення, склади й обладнання, а також подбайте про резервне копіювання важливої інформації.
Важливо не лише мати такі ресурси, а й регулярно перевіряти їхню готовність до використання.
Альтернативні ланцюги постачання. Заздалегідь визначте запасних постачальників для критично важливих товарів і матеріалів, альтернативні маршрути доставки та варіанти транспортування на випадок блокування звичних каналів. Оцініть, наскільки швидко партнери зможуть виконати замовлення, чи мають вони необхідні запаси та чи здатні працювати в умовах обмежень.
Також розгляньте можливість диверсифікації закупівель, створення резервних запасів і використання кількох логістичних партнерів, щоб зменшити залежність від одного джерела постачання.
Розподіл відповідальності. Заздалегідь визначте, хто ухвалюватиме рішення під час кризи, координуватиме дії команди та відповідатиме за ключові процеси. Призначте відповідальних за закупівлі, логістику, комунікацію, роботу з персоналом та інші критичні напрями. Передбачте, хто перебере на себе їхні обов’язки в разі відсутності основних відповідальних осіб.
Чіткий розподіл ролей допоможе уникнути затримок, дублювання завдань і ситуацій, коли рішення не ухвалюються через невизначеність повноважень.
План кризової комунікації. Встановіть порядок інформування працівників, клієнтів, постачальників і партнерів у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Визначте основні та резервні канали зв’язку, відповідальних за передавання інформації й порядок погодження важливих повідомлень.
Заздалегідь підготуйте списки контактів і шаблони повідомлень для типових кризових сценаріїв. Це допоможе швидко повідомляти про зміни в роботі, затримки постачання та нові терміни виконання зобов’язань, зберігаючи довіру партнерів.
Сценарії відновлення та регулярні навчання. Розробіть план відновлення роботи після різних кризових подій. Регулярно перевіряйте ці сценарії за допомогою навчань і практичних тестувань, щоб виявляти слабкі місця та оновлювати плани відповідно до змін у бізнесі й зовнішньому середовищі.
Світ стає дедалі більш непередбачуваним, і глобальні ланцюги постачання, за прогнозами експертів, уже не повернуться до звичного стану. Але це не означає, що вони не можуть стати кращими.
Кожна криза оголює слабкі місця звичних процесів, змушує переглядати підходи та шукати нові рішення. Для бізнесу це можливість не просто пристосуватися до чергових змін, а й побудувати стійкішу систему.
Зрештою, перевагу отримують не ті, хто сподівається на повернення стабільності, а ті, хто вчиться працювати в нових умовах і перетворювати виклики на можливості для розвитку. Адже, як відомо, після кожного великого потрясіння переможець переходить на наступний рівень. І сьогодні це залежить від того, наскільки далекоглядно бізнес діє вже зараз.

















