Агро

Карантинні протести: чи можуть точкові мітинги стати масовими і призвести до нового Майдану

Влада просить почекати з громадянськими акціями до закінчення пандемії, але планує попрацювати в посиленому режимі, ухваливши непопулярні закони

(Фото: УНІАН)

У п'ятничному зверненні, присвяченому заходам по боротьбі з пандемією коронавірусу, президент Володимир Зеленський дав українцям кілька порад щодо профілактики захворювання. Крім загальновідомих – «мити руки», «не торкатися до рота і носа» – були озвучені рекомендації, які зачіпають політичні аспекти і стосуються обмежень масових зібрань людей, у тому числі – мітингів. Ця рекомендація прозвучала дуже своєчасно – напередодні націоналістичних акцій, приурочених до Дня добровольця. А ще – перед сесійним тижнем, на який винесені резонансні законопроєкти – серед іншого про ринок землі.

Володимир Зеленський «превентивно» спростував припущення, що карантинні заходи покликані якось обмежити права громадян на протест. «Якби боялися мітингів, ми б не відкривали вулицю Банкову», – навів він колись залізний, а тепер вже заіржавілий аргумент. Цей аргумент пролунав тим більше непереконливо, що засідання парламенту, які проходять під грифом «заходи особливої ​​державної важливості», не підпадають під дії карантину, який забороняє масові зібрання понад 200 осіб.

Громадська думка тут же зтаргетувала зв'язку «обмежити під виглядом карантину протести – прийняти шкідницькі закони». До останніх відносили в першу чергу законопроєкт №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». А коли стало відомо про неоднозначні домовленості в Мінську з приводу персонального складу консультаційної ради, до якої увійшли представили ЛНР і ДНР, то до переліку шкідницьких потрапив і умовний законопроєкт «Про особливий статус Донбасу» або інший на близьку тему.

Такі припущення не дуже далекі від реальності: джерело Mind в ОП скупо прокоментувало, що в Офісі «дуже задоволені карантином». Правда, поки схоже на те, що карантинні заходи не тільки не стримали протест, а навпаки – стимулювали, особливо в націоналістичної частини учасників. Це заклало основу для більш довгострокових акцій, які за певної активності Верховної Ради можуть стати масовими. До чого це може привести, аналізував Mind.

Що спровокувало акції протесту?

Вихід на вулиці під час карантину – це не виключно українська практика і «безвідповідальність». Минулої суботи, всупереч забороні на зібрання понад 100 осіб, у Франції пройшли масові протестні акції «жовтих жилетів», які виступають проти пенсійної реформи президента Еммануеля Макрона.

Українці також демонструють, що державні питання їм важливіші за особисті, навіть коли стосуються здоров'я – починаючи з минулої п'ятниці Київ увійшов у період не лише карантину, а й громадянських акцій.

13 березня ЗМІ опублікували протокол переговорів у Мінську, в яких брали участь керівник ОП Андрій Єрмак і заступник глави Адміністрації Владіміра Путіна Дмитро Козак. Згідно з цим документом, було вирішено обговорити створення консультативної ради, яка могла б розглянути питання децентралізації та проведення місцевих виборів у ОРДЛО. До цього органу як рівноправні сторони увійшли представники невизнаних «народних республік», що було сприйнято як перший крок до їх легітимізації і прямих переговорів Києва з «республіками».

Чого вимагали протестувальники?

Представники політичних партій (у тому числі – і в самій політсилі «Слуга народу») зажадали від президента Зеленського не ухвалювати цей план дій і озвучити чітку позицію щодо подальших стосунків з ЛДНР. Такі вимоги лунали на мітингу біля стін Офісу Президента від представників «Голосу», «Свободи» – всього понад 300 осіб.

«Ми не повинні йти ні на які прямі переговори з бойовиками», – заявив екслідер партії «Голос» Святослав Вакарчук.

14 березня, у День добровольця, у столиці пройшов Марш патріотів – за даними Національної поліції, у ньому брали участь «понадкарантинні» 5000 осіб.

«Мені не подобається робити вибір між небезпекою пандемії та небезпекою поразки у війні. Але мені доводиться його робити. І я беру на себе повну відповідальність за прийняті мною рішення. Я виходжу в суботу на акції проти капітуляції», – пояснив свою позицію один з лідерів «Демократичної Сокири» Юрій Гудименко. І додав, що якщо націоналістичні сили зникнуть з вулиць, то уникнути російського реваншу буде неможливо.

Марш закінчився мітингом на вул. Банковій – учасники висунули вимоги до влади, більшість з яких стосувалися забезпечення територіальної цілісності. На відміну від політиків, які говорили переважно гаслами, добровольці не стримувалися у висловлюваннях – і їхня риторика була недвозначною.

«Я – учасник двох Майданів і можу відрізнити реальний протест від проплаченої або ситуативної історії. Повірте, те, що ми бачимо зараз – це іскра Майдану. І тільки від влади залежить, чи розгориться вона далі», – сказав один з активістів, який брав участь у акції.

До чого веде подальший порядок денний?

Події кінця минулого тижня – лише підготовка до нинішнього. Очікується, що до середи Верховна Рада розгляне решту 700 з 4000 поправок до законопроєкту про ринок землі. Потім буде спроба його прийняти – не виключено, що того самого дня на вечірньому засіданні.

На сьогодні, за даними Mind, за ринок землі є 180 гарантованих голосів і йде активний їх добір. Про персональну грошову винагороду цього разу не йдеться – перемовини тривають на рівні груп і фракцій, тому «розраховуватимуться», ймовірно, кадровими призначеннями.

Чому саме «земля»?

Земельна реформа, без сумніву, назріла, однак запропонований законопроєкт не здатен забезпечити основні її цілі – розвиток фермерства та сільських територій. Документ, написаний головою аграрного комітету ВРУ Миколою Сольським – бізнес-партнером ексочільника ОП Андрія Богдана, спрямований на забезпечення інтересів великого сільгоспбізнесу. У ньому закладені надвисокі ліміти на концентрацію землі, відсутність ефективної підтримки для фермерів, доступ банківського капіталу на ринок тощо.

До того ж навіть далекі від галузі люди втратили довіру до цієї моделі через провальну комунікацію реформи у вересні – грудні 2019 року і повного її завмирання у 2020-му. За останніми спостереженнями, президент Зеленський сповідує принцип «реформа заради реформи», прагнучи таким чином зберегти своє місце в історії. Складність у тому, що за такої ситуації його реноме не обов'язково буде зі знаком «плюс».

Хто проти?

Проти ринку землі в нинішньому його вигляді виступає, згідно з соціологічними дослідженнями, 75% опитаних українців. Активна їх частина, сконцентрована в громадських організаціях та Об'єднаному штабі захисту української землі, готова довести це на ділі.

Представники аграріїв висувають логічну вимогу – якщо вже загроза вірусу настільки висока, то на карантин має піти і Верховна Рада.

За даними Руху опору капітуляції, парламент збирається «розглядати законопроєкти, що визначають долю країни, і ухвалювати кадрові рішення:

  • олігархічний законопроєкт про розпродаж української землі;
  • ревізія закону про державну мову;
  • звільнення незручного для влади керівництва НАБУ;
  • призначення реваншистського керівництва ГПУ;
  • роздавання портфелів представникам олігархічних кланів;
  • законодавче посилення тиску на малий бізнес», – йдеться в заяві.

Крім того, найближчими тижнями очікується скасування Конституційним судом закону про люстрацію.

Чого чекати далі​?

«Ми усвідомлюємо реальність загрози від вірусу COVID-19. Однак доводиться констатувати той факт, що заборона масових заходів і зборів дивним чином не торкнулася засідань Верховної Ради. Причому доведено, що один з депутатів контактував з французьким парламентарем, хворим на коронавірус», – підкреслюють активісти. І роблять висновок, що влада має намір використовувати виниклу в світі ситуацію з пандемією коронавірусу для запобігання протестів «проти прийняття антиукраїнських рішень».

Увечері 15 березня міністр охорони здоров'я Ілля Ємець виступив із закликом запровадити ще жорсткіші заходи для запобігання поширення вірусу, закривши кафе і торговельні центри й обмеживши дозволені збори десятьма людьми.

Mind має інформацію, що це не допоможе запобігти, а лише посилить громадянські протести. «Вони будуть продавлювати, оскільки думають, що приймуть закон – і всі розійдуться, все скінчиться. Але насправді це буде лише початок», – сказав один із співорганізаторів акцій протесту.

Відкрити повну версію на Mind