На українську економіку цьогоріч не чекає нічого доброго. Вже очевидно, що пандемія та майже тримісячний карантин відкине ВВП країни далеко назад. Наприклад, рейтингове агентство Fitch очікує падіння економіки України на 6,5% в 2020 році. У МВФ вважають, що обвал сягне 7,7%. А український уряд передбачає, що ВВП може просісти за підсумками 2020-го на 8%. Тобто зростання чекати не варто.
Втім, Кабінет Міністрів підготував план порятунку нашої економіки та представив його громадськості. Документ під назвою «Програма стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19» був підготовлений спільно з бізнесом, профільними асоціаціями та експертами. Серед його співавторів – Торгово-промислова палата України, Союз українських підприємців, Український союз промисловців і підприємців, Європейська Бізнес Асоціація, аналітичні центри EasyBusiness і CASE Україна. Mind вивчив «Програму...», прагнучи зрозуміти: яке місце в планах уряду відведено власне бізнесу і на що можуть розраховувати підприємці.
У чому полягає суть документа? Програма Кабміну досить об'ємна – 88 сторінок. При цьому в офіційному повідомленні уряду сказано, що документ передбачає широкий перелік варіантів підтримки економіки та бізнесу: просування експорту, доступні кредити, грантові програми, участь МСБ у державних закупівлях. Більш того, в Кабміні очікують, що Україна 2020 року навіть увійде в топ-30 рейтингу Doing Business (за підсумками 2019 року країна посіла 64 місце).
Але показники, які наводить уряд, змушують дуже засумніватися в реалістичності цих намірів. За попередніми оцінками, за ІІ квартал 2020 року у ВВП частка готельно-ресторанного бізнесу скоротиться на 82%, промисловості – на 48%, торгівлі – на 31%, пасажирських і вантажних перевезень – на 24%, будівництва та сфери операцій із нерухомістю – на 13%. У податкових надходженнях частка згаданих галузей зменшиться на 82%, 48%, 31%, 19% і 10% відповідно. Не просяде за квітень – червень лише сільське господарство, а охорона здоров'я навіть зросте.
Проте тенденція однозначна: більшість галузей, які формують ВВП України, не просто впали, а обрушилися. І на їхнє відновлення буде потрібно навіть не рік, а явно більше.
Що пропонує Кабмін? У Кабміні пропонують йти кількома шляхами.
По-перше, продовжити вже розпочаті та заплановані реформи. Антикорупційну, судову і податкову реформи, реформу фінансового сектору, освіти, охорони здоров'я і реформу децентралізації.
По-друге, пом'якшити умови ведення бізнесу. Наприклад, провести амністію капіталів, спростити митні процедури, скасувати регуляторні бар'єри, забезпечити МСБ дешевими грошима.
По-третє, стимулювати приплив інвестицій. Для цього потрібно лібералізувати податкове адміністрування, створити умови для розвитку індустріальних парків, сформувати ринок землі й запустити приватизацію (нагадаємо: у квітні Верховна Рада внесла поправки до закону про держбюджет-2020 і фактично відмовилася від великої приватизації в поточному році).
Уряд виділив кілька пріоритетних секторів економіки, які отримають стимули й допомогу з боку держави. Причому інструменти стимулювання у всіх галузях плюс-мінус однакові. Це доступ до фінансів, розширення ринків збуту, модернізація і сталий розвиток.
Промисловість отримає мораторій на зміну податкових ставок, безперебійне відшкодування ПДВ, скорочення обмежень на імпорт сировини, перегляд вартості нестандартного підключення до електромереж, держгарантії, активізацію механізму локалізації для продукції машинобудування. Причому в Кабміні визнають, що локалізація – складне завдання. І це не дивно, адже багато українських підприємств давно перейшли на великовузлове складання готової продукції з імпортних комплектуючих. Це дешевше, та й дуже часто в Україні просто немає потрібних вузлів і агрегатів.
Агросектору дадуть небагато. Збільшення субсидій (дотацій) від держави, запуск прозорого земельного ринку (хоча за законодавством земельний ринок почне функціонувати тільки з липня 2021 року), звуження сфери застосування карантинних сертифікатів (цікаво, як до цього поставляться в ЄС, де дуже суворі вимоги до вмісту шкідливих організмів у харчовій продукції) і створення каналів збуту продукції для малих фермерів.
Енергетика, за задумом уряду, продовжить рухатися в бік незалежності. Для цього ставки ренти на видобуток нафти й газового конденсату складуть 6 і 12% відповідно, а на розробку нетрадиційних родовищ вуглеводнів (до них, зокрема, відносяться сланцева нафта і газ) – 2%. Але ось кінцевих споживачів енергоресурсів чекають не дуже приємні новини: їм варто готуватися до зростання тарифів на електроенергію. Крім того, відбудеться повний перехід на оплату за газ виходячи з обсягу його споживання, що може вдарити по деяким категоріям пільговиків.
Транспортна галузь отримає найбільшу кількість потурань. Це й податкові канікули, і «нульова» ставка ПДВ для внутрішніх перевезень, і мораторій на сплату зобов'язань разом із частковим скасуванням орендних і лізингових платежів, пільгові кредити, і державна підтримка виробників дорожньої техніки. Також у планах поділ «Укрзалізниці» (на трьох операторів – вантажного, пасажирського та інфраструктурного), реорганізація Адміністрації морських портів України, перегляд ставок портових зборів і створення спеціального податкового та митного режиму для торгового флоту.
Сферу послуг уряд хоче підтримувати податковими пільгами (звільнення від сплати податку на прибуток, зниження ставки ПДВ для сфери освіти й культури, податкові векселі для імпортерів), ваучерами на туристичні послуги, грантами від Українського культурного фонду та Держкіно, доступом до держзакупівель (правда, для цього й так існує ProZorro).
Як підтримають підприємців? Малому бізнесу розраховувати на міцне плече держави особливо не варто. Кабмін обіцяє підприємцям нову кредитну програму на заміну провальної «5-7-9». Про неї, до речі, вже розповідав прем'єр-міністр Денис Шмигаль, який говорив, що кредитуватимуть майже «під нуль відсотків». Насправді, йдеться про те, що держава гарантуватиме до 80% тіла кредиту. Експортери отримають гранти, а виробничі підприємства – стимули для модернізації основних фондів (конкретно, що це за стимули, не сказано).
Питання оподаткування МСБ уряд м'яко обходить стороною, заявляючи лише про оптимізацію адміністрування податків і про ризик-орієнтовану фіскалізацію. Швидше за все, йдеться про касові апарати, якими з 2021 року будуть зобов'язані користуватися практично всі без винятку підприємці на спрощеній системі.
Ну й пару популістських пунктів, без яких жодним чином не обійтися: це створення якихось онлайн-майданчиків із цифровізації бізнесу та центрів підтримки МСБ. Тобто натяк на те, що порадою підприємцям допоможуть, а от грошима – навряд чи.
У сфері дерегуляції Кабмін планує: скоротити адміністративний тиск на бізнес (десь ми це вже чули, і не раз); забезпечити автоматичну пролонгацію ліцензій і дозволів; провести реформу Держслужби з питань праці; скасувати ведення неактуальних документів роботодавцями; ввести тимчасову заборону планових податкових перевірок суб'єктів господарювання (хоча така заборона в принципі діє до кінця карантину); спростити законодавство, яке регулює зовнішньоекономічну діяльність.
До речі, всі ці заходи уряд анонсував за останні років п'ять неодноразово. Тому нічого особливо нового в них немає.
Що в підсумку? Програма уряду швидше схожа на заспокійливе для бізнесу, ніж на реальний план дій. Багато її фрагментів прописані розмито, у стилі «ми робитимемо», «ми забезпечимо» тощо. І все це без конкретних кроків і термінів виконання, що дає можливість відкладати реалізацію обіцянок на невизначений час.
Крім цього, з огляду на взяті Україною зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом, частину пунктів програми реалізувати в принципі неможливо. Це стосується, перш за все, впровадження різних податкових пільг. Оскільки українська сторона дала в меморандумі з МВФ чіткий сигнал: жодних податкових послаблень у доступному для огляду майбутньому не передбачається.
Отже бізнесу, як і завжди, варто розраховувати лише на свої сили. Особливо в ситуації, коли у влади руки зв'язані домовленостями з МВФ, а прогнозований дефіцит бюджету-2020 на розмірі майже 300 млрд грн не залишає майже жодних надій отримати від держави хоч якусь фінансову допомогу.