Захворіло у світі
11,495,412
Померло у світі
535,185
Вилікувалось у світі
6,217,763
Захворіло в Україні
49,043
Померло в Україні
1,262
Вилікувалось в Україні
21,703
Обклали по колу: в чому основні новації «антиофшорного» закону

Обклали по колу: в чому основні новації «антиофшорного» закону

І чому український бізнес настільки сильно його боїться

Цей матеріал також доступний російською
Обклали по колу: в чому основні новації «антиофшорного» закону
Фото: pixabay

Президент Володимир Зеленський не дослухався до бізнесу, який вимагав ветувати законопроект №1210, і все-таки підписав його. Хоча з моменту прийняття цього документа минуло більше чотирьох місяців. Законопроект (тепер це закон № 466-IX) спрямований на вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.

Але представники ділової спільноти та різних об'єднань (Європейська бізнес асоціація, Союз українських підприємців, Американська торгова палата) виступили категорично проти цього документа. На їхню думку, замість спрощення адміністрування він призводить до збільшення фіскального тиску на бізнес і відкриває податківцям можливості для зловживань. Mind вирішив розібратися в основних нововведеннях цього документа і з'ясувати, чим його норми загрожують бізнесу.

Як готувався закон? Законопроект №1210 у парламент вніс ще в серпні 2019 року Данило Гетманцев – депутат від правлячої партії «Слуга народу» і голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики.

Ця ініціатива відразу ж зазнала масованої критики. Бізнес злякався впровадження оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК), розширення повноважень податкових інспекторів при проведенні перевірок та істотного збільшення штрафів за різні порушення податкового законодавства.

Гетманцев зі свого боку пообіцяв, що зауваження бізнесу будуть почуті, і законопроект, перед тим як виносити на голосування, ґрунтовно доопрацюють. Таку ж обіцянку дала в листопаді 2019 року і ексміністр фінансів Оксана Маркарова (на той момент вона ще обіймала посаду міністра). Маркарова визнала, що частина норм дійсно «жорсткувата». І заявила, що пункти, які стосуються, наприклад, зміни умов податкових перевірок, у фінальній версії взагалі будуть відсутні.

Проте, доопрацьовану версію законопроекту ніхто так і не оприлюднив (якщо його взагалі допрацьовували). На початку грудня 2019 року парламент ухвалив №1210 у першому читанні, 16 січня 2020 року депутати отримали таблицю поправок до нього і прийняли законопроект в цілому. Причому документ, який пройшов друге читання, теж не був опублікований.

Фінальна редакція стала надбанням громадськості вже після того, як законопроект №1210 трансформувався в закон № 466-IX. Розглянемо, що ж він змінює.

Контрольовані іноземні компанії (КІК). Це одне з найбільш обговорюваних нововведень. Воно пов'язане з імплементацією в Україні кроків плану BEPS (план з протидії розмиванню податкової бази та виведення доходів з-під оподаткування). Основна мета – виявити офшорний бізнес, що належить українським резидентам, і змусити їх платити податки в Україні.

У законі №466-IX прописані критерії КІК. Це іноземні компанії, в яких фізична особа-резидент України або юридична особа-резидент: володіє часткою понад 50%; володіє або контролює понад 10% іноземної компанії (з 2021 року – понад 25%), і сукупно резидентам України належить частка понад 50%; окремо або разом з іншими резидентами України здійснює фактичний контроль над іноземною компанією.

Власники та контролери таких компаній будуть змушені подавати звітність в українські податкові органи і платити податок. Юрособи заплатять 18% податку на прибуток, фізособи – 19,5% (ПДФО плюс військовий збір).

Винятком є ті компанії, сукупний дохід яких не перевищує 2 млн євро; КІК, акції яких котируються на біржі; компанії, що займаються благодійністю; якщо особа-контролер не провадить фактичний контроль КІК; між юрисдикцією, де зареєстрована КІК, і Україною є конвенція про уникнення подвійного оподаткування, і менше 50% доходу компанії – це пасивний дохід.

У теорії, власник КІК може приховати дані про активи за кордоном. А оскільки Україна досі не приєдналася до системи автоматичного обміну інформацією (CRS), є шанс, що про іноземну компанію ніхто і не дізнається. Але якщо податківці її все-таки виявлять, то власника оштрафують приблизно на 2 млн грн. Ну і, само собою, нарахують податкові зобов'язання.

Втім, норми, що стосуються КІК, почнуть діяти лише з 2021 року. Вже наступного року потрібно буде подавати до податкової звітність про іноземні компанії. А штрафи за порушення, пов'язані з КІК, наберуть чинності з 2023 року.

Постійні представництва. Ще один блок змін, який побічно пов'язаний з ухилянням від оподаткування за допомогою бізнесу, формально зареєстрованого за межами України. Йдеться про постійні представництва, які відтепер необхідно ставити на податковий облік.

У законі №466-IX сказано, що представництва нерезидента на території України, які фактично проводять тут діяльність і розпоряджаються майном нерезидента, повинні сплачувати податок на прибуток.

Постійним представництвом вважається: надання більш ніж 183 днів за рік послуг нерезидентом (у тому числі – консультаційних) через співробітників, найнятих ним для таких цілей в Україні; діяльність осіб, у яких є повноваження вести переговори від імені нерезидента, укладати контракти і постачати товари, що належать нерезиденту.

Ознаками постійного представництва можуть бути навіть вказівки, які нерезидент надсилає своїм уповноваженим в Україні електронною поштою, або оренда третіми особами приміщень для зберігання майна, яке придбано за рахунок нерезидента.

Що важливо, якщо податкові органи запідозрять присутність постійного представництва, яке нерезидент не захотів реєструвати в Україні, вони оштрафують його на суму в 100 000 грн. Крім того, податківці мають право навідатися з позаплановою перевіркою і заарештувати майно нерезидента.

Поняття «ділової мети». У Податковому кодексі з'явився новий пункт, який говорить про те, що якщо операції з нерезидентом не мають ділової мети, платник податків не може такі операції відносити до витрат. Відповідно, зростає база оподаткування і сума податку на прибуток, яку змушена платити компанія.

Іншими словами, податкові інспектори зможуть вручну коригувати розмір зобов'язань з податку на прибуток, якщо вважатимуть, що в тій чи іншій операції не було ділової мети. Причому, яким чином фіскали знаходитимуть ділову мету або визнаватимуть її відсутність – незрозуміло. Хоча в законі чорним по білому написано, що контролюючий орган повинен спочатку довести, що окремо взята операція не має ділової мети.

До речі, відстоювати свою позицію перед податковою, яка впевнена у відсутності ділової мети, бізнес зможе в адміністративному або судовому порядку. А значить, це буде довгий і недешевий процес.

Трансфертне ціноутворення (ТЦО). З одного боку, кількісні параметри операцій, які потрапляють під критерії ТЦО, законодавці не чіпали. Річний дохід платника податків, чиї операції визнаються контрольованими, повинен перевищувати 150 млн грн, а сума операцій з одним контрагентом бути більшою за 10 млн грн.

У той же час, вводиться трирівнева система звітності. Платник податків буде зобов'язаний подавати безпосередньо звітність по ТЦО, глобальну документацію і звіт в розрізі країн. За неподання такої звітності максимальний штраф може перевищувати 2 млн грн.

При цьому податківці перевірятимуть усі операції з нерезидентами на наявність ділової мети (див. вище). І якщо навіть у рамках однієї операції платник не зможе довести, що там наявна ділова мета, податкова отримає право переглянути всі інші операції.

Також податкові інспектори в ході перевірок, пов'язаних з ТЦО, зможуть отримувати доступ до приміщень, де платник податків проводить свою діяльність, і проводити їхній огляд.

Перевірки, штрафи та інше. Новий закон надав податківцям право двічі на рік вносити зміни в план перевірок платників податків. У першому і другому кварталах. Втім, Державна податкова інспекція переписувала цей план і раніше. По суті, тепер цю можливість закріпили на рівні закону.

Збільшено багато штрафів. Удвічі зросли санкції за неподання податкової звітності. Раніше штраф становив від 170 до 1020 грн, тепер – 340-2040 грн. У тому випадку, якщо фізособа після реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не повідомить про це банк, в якому у неї відкрито рахунок, доведеться заплатити 680 грн штрафу (раніше було 340 грн).

З'явився новий штраф для ріелторів або нотаріусів за неподання в ДПС даних про договори оренди. Сума покарання – 680 грн. Порушення правил зберігання первинної документації (в тому числі бухгалтерської звітності) передбачає штраф у розмірі від 1020 до 2040 грн, що вдвічі більше, ніж було раніше.

А ще в новому законі міститься таке формулювання, як «умисне невиконання (неналежне виконання) вимог податкового законодавства». Суть у наступному: якщо представники податкової побачать умисел в діях платника податків при порушенні податкового законодавства, на нього чекають санкції. Наприклад, навмисна несплата податків тягне за собою штраф у розмірі 25-50% суми податкового зобов'язання. Але як податківці доводитимуть, що платник не заплатив податки спеціально, керуючись якимись прихованими мотивами – незрозуміло.

Чи будуть пом'якшення? Попри те, що закон №466-IX вже набрав чинності, є шанс, що його перепишуть, і в ході доопрацювання все-таки врахують думку бізнесу.

Володимир Зеленський направив прем'єр-міністру Денису Шмигалю листа. У ньому він запропонував прем'єру спільно з експертами і представниками бізнес-асоціацій розробити і внести до Верховної Ради законодавчі ініціативи для впровадження прозорих правил оподаткування контрольованих іноземних компаній і зменшення розміру штрафів за окремі незначні податкові правопорушення. Також Зеленський наполягає на тому, що потрібно забезпечити захист даних про закордонні доходи резидентів України, які отримують податкові органи.

Крім цього уряд повинен підготувати із залученням представників бізнес-спільноти та народних депутатів пропозиції щодо системного вдосконалення та спрощення процедур адміністрування податків і зборів, забезпечення чітких правил оподаткування. Голова держави хоче, щоб відповідний законопроект потрапив до парламенту до кінця 2020 року.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті