Торг (не)доречний: чи буде знижено податки для мобільних операторів
Про що говорять дослідження, експерти і три сценарії податкової реформи
Українські мобільні оператори платять значно більше податків і зборів порівняно зі своїми європейськими колегами. Такого «шокуючого» висновку дійшли автори дослідження, проведеного EY на замовлення міжнародної асоціації GSMA.
Чи можна усунути цей дисбаланс? Які сценарії податкової реформи пропонують дослідники? Які шанси на їхню підтримку парламентом та урядом? Ці та інші питання нещодавно обговорювали на панельній дискусії «Оподаткування мобільного зв'язку в Україні: як поліпшити покриття, економіку і створити робочі місця», організованій Американською торговою палатою. Mind вивчив найбільш «красномовні» дані й думки депутатів, чиновників, а також гравців ринку.
Галузь у цифрах. Дослідники стверджують, що кількість унікальних абонентів мобільних операторів України збільшилася з 33 млн у 2010 році до 39 млн у 2019-му. CAGR (сукупний темп річного приросту) склав 2%.
Вітчизняний ринок – на 19-му місці за рівнем доходу серед країн ЄС.
У нашій країні поки найнижчий рівень проникнення 4G.
Також Україна розташувалася на останньому місці за швидкістю завантаження. Втім, дослідники порівнювали показники операторів за 2018 рік.
До 2025 року очікується зростання проникнення 4G до 86% при CAGR 19%.
Автори дослідження зазначають, що галузі потрібно буде продовжувати інвестиції в мережу для збільшення як проникнення, так і швидкості передачі даних. Але збереження status quo в податковій політиці і непередбачуваність підвищення зборів може «вдарити» по інвестздатності гравців ринку.
«Політичні рішення щодо державних зборів і оподаткування сектору послуг мобільного зв'язку повинні корелювати із соціальними вигодами, які має принести розгортання нових технологій, виходити за межі особистих вигод», – йдеться у звіті.
Там же наголошується, що мобільні оператори роблять вагомий внесок у зростання економіки країни.
Які податки і збори зараз «лежать» на гравцях і абонентах? «Попри те, що галузь мобільного зв'язку є драйвером економічного зростання, податки в цьому секторі значно вищі, ніж в інших країнах Європи», – йдеться в дослідженні. У 2018 році загальна сума платежів склала 35% від загальних доходів ринку. В ЄС податкове навантаження було на рівні 21% від доходів ринку.
Такий відрив від ЄС утворився «завдяки» існуванню в Україні низки галузевих податків і зборів. Наприклад, абоненти продовжують платити так званий податок на розкіш (7,5% до Пенсійного фонду за користування мобільним зв'язком), а оператори – фінансувати послуги радіочастотного моніторингу (РЧМ тощо.
Три сценарії «виходу з критичної ситуації». Дослідники запевняють, що зменшення податків і зборів може стимулювати операторів збільшувати інвестиції в інфраструктуру. У звіті пропонуються три сценарії податкової реформи, які можна запускати паралельно або послідовно один за іншим.
Експерт із регуляторної стратегії lifecell Євген Лапченко уточнив у спілкуванні з Mind, що передбачена в проєкті держбюджету-2021 індексація рентної плати за радіочастотний ресурс (РЧР) на 11,6% збільшить витрати галузі на 260 млн. А за радіочастотний моніторинг гравці ринку щорічно перераховують УДЦР близько 500 млн грн. «В інших країнах РЧМ здійснюється за рахунок бюджету. В Україні ж цей збір навіть не входить в офіційну статистику податкового навантаження для підприємств», – пояснив експерт нюанси першого сценарію.
У разі реалізації другого – галузь могла би заощаджувати близько 1,2 млрд протягом найближчих декількох років. Оператори щорічно сплачують до бюджету 2,4 млрд грн за користування РЧР.
А розв’язання проблем із ПДВ, передбачене третім сценарієм, дозволить українським операторам конкурувати з іноземними колегами. Поки ж собівартість послуг роумінгу, міжнародного зв'язку та транзиту у вітчизняних гравців на 20% вища.
Можливі наслідки. У звіті йдеться, що запуск цих сценаріїв у перспективі може принести вражаючий ефект.
Які шанси прийняття «мобільної податкової реформи»? Весь «пакет» пропозицій навряд чи буде схвалений. Галузь може сподіватися лише на точкові послаблення. Це дали зрозуміти гравцям ринку депутати й чиновники на панельній дискусії.
«Якщо ви маєте стейкхолдерів, які можуть вплинути на голів Мінфіну й комітету з податкової і митної політики ВР, то шанси є», – (не) пожартував заступник голови комітету цифрової трансформації ВР Олександр Федієнко.
Наразі майже всі телеком-законопроєкти «відфутболюються» головою податкового комітету ВР Данилом Гетманцевим із низки суб'єктивних причин, пояснили Mind у кулуарах. «Зайти в комітет запропоновані сценарії можуть, а ось вийти...», – не під диктофон говорили спікери. До речі, запрошені на дискусію представники Мінфіну та податкового комітету ВР не прийшли на захід.
Голова НКРЗІ Олександр Животовський також «надихнув» операторів. У регуляторі наголошують, що в дослідженні забули порівняти один важливий показник: маржа EBITDA деяких українських операторів перевищує 55%.
«Наскільки пам'ятаю, для європейських компаній маржа на рівні 30% вважається дуже хорошим результатом. Співвідношення капексу до EBITDA у вітчизняних гравців також не виглядає проблемним. Поставте себе на місце голови Мінфіну, якого просить знизити податки прибуткова галузь при хронічному дефіциті грошей у бюджеті. Пропозиції про їхнє зменшення потрібно дуже глибоко обґрунтовувати», – вважає Животовський.
Очільник НКРЗІ дипломатично дав зрозуміти, що в державі біда з кваліфікованим плануванням надходження податків на кілька років вперед. Якщо галузь очікує позитивного результату – чиновникам і депутатам потрібно на пальцях пояснити, чому та як дефіцит бюджету від зниження податків спостерігатиметься лише в перші роки, а потім піде зростання.
Гравці ринку спробували оскаржити аргумент про високу прибутковість галузі. «Деякі оператори вже не можуть платити ренту за РЧР. Якщо п'ять років тому на ринку було сім гравців, то зараз їх залишилося п'ять. Один із них працює тільки в Києві. Другий здав свої частоти в дев'яти областях. Маржа EBITDA перевищує 55% не у всіх операторів», – зазначив керівник департаменту регуляторних відносин і стратегії lifecell Гнат Сергута.
Директор з регуляторного забезпечення «Київстар» Олександр Когут нагадав про мільярдні інвестиції в 3G і 4G і розповів про ймовірні величезні витрати на обслуговування держорганів. «Зараз ми оцінюємо наслідки прийняття кількох законопроєктів, у яких є норми про зберігання операторами інформації про наших абонентів. За попереднім аналізом, лише нашій компанії доведеться викласти близько понад 5 млрд грн на «обслуговування» цих ініціатив. Чекаємо схожого розрахунку від колег по ринку (нещодавно Mind детальніше описував пропоновані нововведення). Але я б не хотів «бідкатися» і просити щось нам знизити. Для операторів більш важливе дотримання державою принципів справедливості та послідовності», – наголосив Когут.
Разом із тим НКРЗІ готова підтримувати точкові ініціативи стосовно «мобільної податкової реформи». «Минулого тижня ми направили до ВР свої висновки щодо проєкту бюджету. Вважаємо необґрунтованим і нелогічним підвищення рентної плати, яке знайшли в цьому документі. У цілому я б фокусувався не на зниженні податків, а на вирівнюванні дисбалансів. Наприклад, розв’язанні проблеми з ПДВ і податком до Пенсійного фонду. Такі збори виглядають структурно хибними і заважають операторам конкурувати. Їх потрібно усувати», – розповів Животовський.
Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Шелест зазначив, що відомство підтримує вже давно зареєстрований у ВР законопроєкт про ПДВ-кредит на експорт мобільних послуг.
«Хоча деякі формулювання хотілося б виправити. Також на фінальній стадії законопроєкт «Про електронні комунікації», яким передбачено методику розрахунку ренти за РЧР. Відсутність чіткого механізму визначення рентної плати шкодить розвитку ринку. На мій погляд, буде правильним, якщо її розмір залежатиме від більш-менш стабільного показника, який характеризує економічний добробут країни. Наприклад, ВВП, ВВП на душу населення або середнього розміру зарплати. І тільки в разі зростання добробуту, може йтися про підвищення рентної плати», – вважає Шелест.
Схожа позиція – у Олександра Федієнка. «Не розумію, як гравці ринку планують витрати, не знаючи, яке збільшення рентної плати буде закладено в бюджет на наступний рік. Потрібен зрозумілий і прозорий механізм. Поки ж за останні кілька місяців до мене зверталося чимало так званих стейкхолдерів, які пропонували придумати, як натиснути на операторів. Одні хотіли ввести граничні норми якості, інші – додаткове фінансове навантаження. Завжди відповідав, що тиск вдарить по інвестпривабливості», – зазначив заступник голови комітету цифрової трансформації ВР.
І додав, що завжди виступав за партнерські відносини держави з бізнесом. Якщо влада йде на податкові поступки, оператори зі свого боку беруть на себе обов'язки вкладати гроші в розвиток інфраструктури для забезпечення населення більш якісним зв'язком. Але в чинному законодавстві принцип партнерства не реалізований.
Голова асоціації «Телас» Леонід Ошеров скористався нагодою покепкувати з партнерських стосунків держави та бізнесу. «Влітку Кабмін ухвалив рішення про введення з 1 липня 2020-го мораторію на підвищення рентної плати на 48 місяців. Тепер же уряд у проєкті бюджету пропонує її підняти з 23 000 грн до 26 000 грн за 1 мегагерц. Права рука не знає, що робить ліва. Вважаю таку «послідовність» тиском на операторів мобільного зв'язку», – зазначив Ошеров.