Захворіло у світі
58,696,029
Померло у світі
1,388,724
Вилікувалось у світі
37,512,163
Захворіло в Україні
635,689
Померло в Україні
11,075
Вилікувалось в Україні
291,060
Зрада (не) скасовується: чи отримають силовики прямий доступ до смартфонів і комп’ютерів

Зрада (не) скасовується: чи отримають силовики прямий доступ до смартфонів і комп’ютерів

Коли оператори почали встановлювати обладнання для оперативно-розшукових заходів і до чого тут ванна з водою

Цей матеріал також доступний російською
Зрада (не) скасовується: чи отримають силовики прямий доступ до смартфонів і комп’ютерів
Фото: pixabay

«У Раді хочуть зобов'язати провайдерів розкривати дані про діяльність користувача в інтернеті», «Провайдери мають власним коштом встановити обладнання для відстеження активності користувачів» – з такими і подібними гучними заголовками нещодавно вийшли новини у багатьох медіа. Насправді все виявилося «дещо інакше». Mind розбирався, що за новації очікуються і чи варто абонентам остаточно попрощатися з приватністю свого віртуального життя.

Що сталося?

1 вересня у парламенті зареєстровано два законопроєкти: №4003 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення ефективності протидії кібератакам» і №4004 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів».  Автори документів – група з 13 народних депутатів, які входять до фракцій «Слуга народу», «За майбутнє», «Довіра».

Назад у майбутнє

Найбільший шквал критики в соціальних мережах викликала норма про обов'язок операторів купувати обладнання «для стеження». Як з'ясувалося, її давно ухвалено.

Джерело: порівняльна таблиця до законопроєкту №4004

Наше видання попросило гравців ринку й телеком-юристів пояснити, що зміниться в разі прийняття розширеної редакції цієї норми. «Частина 4 статті 39, яка зобов'язує операторів встановлювати на своїх мережах СОРЗ (cистему технічних засобів для забезпечення функцій оперативно-розшукових заходів. – Mind) власним коштом є в законі «Про телекомунікації» з найпершої його редакції від 18.11.2003, яка була підписана президентом Леонідом Кучмою. У законопроєкті №4004 не встановлюються нові обов'язки операторів порівняно з редакцією 2003 року. Але документ збільшить кількість «випадків», коли органи матимуть право доступу до такого обладнання, якщо воно встановлене на мережі оператора», – пояснює адвокат, телеком-юрист Володимир Ляшенко.

У lifecell уточнюють для Mind, що зміни розширюють перелік уповноважених підрозділів, які матимуть право використовувати техзасоби, встановлені на телеком-мережі. «Ці технічні засоби і раніше могли використовуватися при проведенні оперативно-розшукових заходів. Якщо раніше все працювало, то який сенс впроваджувати зміни в чинний механізм? Оператор lifecell вважає запропоновані зміни до статті 39 Закону «Про телекомунікації» зайвими, оскільки вони є неконкретними й не дають чіткого розуміння їхнього застосування», – наголошують у прес-службі оператора.

І пояснюють: підключення та забезпечення роботи кожного комплекту технічних засобів телекомунікацій вимагає значних змін у налаштуваннях телеком-мережі. Постійно з'являються нові ініціативи з розширення переліку органів, для яких таке обладнання має бути встановлено. Його вартість стартує від $100 000 і залежить від розміру мережі.

«З огляду на досвід Туреччини й країн Євросоюзу в цьому питанні lifecell пропонував і пропонує уповноважити єдиний підрозділ або орган, який мав би доступ до такої інформації. Інші уповноважені структури могли б отримувати необхідну інформацію в цього єдиного джерела», – кажуть у lifecell.

Диявол у деталях

Гравці телеком-ринку розповіли Mind про ще одну – важливішу – загрозу. «Сьогодні процесуальні дії проходять за наступним ланцюжком: правоохоронні органи звертаються до суду за дозволом на отримання інформації про громадян – суддя виносить відповідне рішення – силовики приносять документ оператору – останній на основі рішення самостійно готує й надає правоохоронцям необхідну інформацію. Важливо зазначити: бувають випадки, коли деякі рішення оператор опротестовує в судах», – розповідає юрист однієї з великих телеком-компаній, що побажав зберегти анонімність.

На його думку, в разі прийняття законопроєкту №4004 силовики після отримання рішення судді зможуть самостійно – без участі операторів – входити в їхні системи й отримувати доступ до інформації про абонентів. «Правоохоронці безпосередньо отримають повний доступ до телекомунікаційних подій громадян (змісту розмов, листування, місцезнаходження абонентів як у реальному часі, так і в минулому). Співробітники операторів не братимуть участі в цих діях. Тобто держава отримає доступ до ПЗ і обладнання операторів за їхній рахунок», – пояснює юрист.

Такий «трюк» стане можливим завдяки додаванню в ст. 39 двох термінів: «тимчасового доступу до інформації» та «негласних слідчих (розшукових) дій». Де-юре, НСРД – різновид слідчих дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню. Не повинні про них знати й співробітники операторів.

Плутанина з «синонімами»

Ще одна «маленька» неточність, яка сколихнула ринок, – обов'язок для провайдерів встановлювати за власні кошти СОРЗ. Насправді, у чинному законі та законопроєкті №4004 цей «тягар» покладено лише на операторів.

Слова «провайдер» і «оператор» – не синоніми. «Провайдери не мають своєї телекомунікаційної мережі, відповідно користуються мережами операторів», – пояснюють різницю в lifecell.

«Провайдер» у поправках до статті 39 згадується як утримувач інформації, яка цікавитиме правоохоронців. Вводиться можливість тимчасового доступу для органів за допомогою СОРЗ (якщо вони встановлені на мережі оператора) до інформації про послуги, яка є у оператора і провайдера, що використовує мережі цього оператора», – роз'яснює Володимир Ляшенко.

Витрати – на дата-центри

На тлі вищеописаних скандалів у тіні залишилася одна новація, яка може фінансово вдарити по телеком-ринку. У законопроєкті №4003 з'явилася норма про обов'язок операторів зберігати дані 12 місяців.

Джерело: порівняльна таблиця до законопроєкту №4003

В «Укртелеком» розповіли Mind, що зараз інформація зберігається три роки, але в значно меншому обсязі (лише про дзвінки), ніж пропонують у проєкті. «Доречним є порівняння краплі з ванною води. Плюс суд може рішенням щодо певних осіб продовжити строк. Накопичення і зберігання пропонованих даних вимагає істотних інвестицій у технології», – пояснює голова прес-департаменту «Укртелеком» Михайло Шуранов.

Що далі?

«Якщо ці законопроєкти будуть направлені на розгляд Комітету цифрової трансформації ВР, я особисто наполягатиму, щоб у тому вигляді, який є зараз, не приймати їх, а відправити на доопрацювання», – зазначає заступник голови цього комітету Олександр Федієнко.

На внесенні правок також наполягають Інтернет Асоціація України та гравці ринку. «Загалом «Укртелеком» підтримує законодавчі ініціативи, спрямовані на посилення ролі судової та правоохоронної системи, оскільки для цього існують об'єктивні суспільні та геополітичні передумови. При цьому ми вважаємо за необхідне зберігати баланс між нарощуванням повноважень правоохоронців і захистом прав людини, зокрема, абонентів телеком-операторів», – дипломатично зазначає директор департаменту регуляторного забезпечення «Укртелеком» Андрій Каленський.

На його думку, посилення ролі судової та правоохоронної системи має відбуватися тільки разом із підвищенням ефективності їхньої роботи й забезпеченням прозорих правил обігу інформації, які захищатимуть права людини. «А «вдосконалення державно-приватної взаємодії правоохоронних органів і операторів», про яке йдеться в проєкті, має враховувати значні витрати гравців ринку на впровадження й експлуатацію відповідних систем», – резюмує спікер.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті