У лютому 2016 року в Україні з’явилося Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА), основна функція якого – управління та продаж активів, арештованих у кримінальних провадженнях. Найдорожче, що передавали в АРМА за увесь час його існування – це «вишки Бойка» (вартістю $800 млн), найвідоміше – «Межигір’я» колишнього президента України Віктора Януковича.
Сумнівну й неоднозначну репутацію АРМА набуло протягом каденції першого його очільника Антона Янчука, якого в листопаді минулого року відсторонили з посади (за ініціативи тодішнього міністра Кабінету Міністрів Дмитра Дубілета), а через місяць остаточно звільнили. Тимчасове виконання обов’язків керівника АРМА з 27 листопада 2019 року Кабмін поклав на Віталія Сигидина – екс-заступника начальника ГТУЮ в м. Києві, який у квітні 2019-го переміг у конкурсі на посаду начальника відділу моніторингу ефективності менеджменту активів АРМА.
Mind поспілкувався з Віталієм Сигидином про стан справ у відомстві, долю «найгучніших» активів та перебіг боротьби за них. Зокрема – про перипетії з УМХ, Auchan, «Межигір’ям», автогрупою АІС, проблемні ТЕЦ і будинки Войцеховського.
Представляємо 11 головних тез із цього інтерв’ю. Повний текст бесіди можна прочитати тут.
На сьогодні всі активи, передані в управління АРМА, – це речові докази у кримінальних провадженнях.
Щодо грошових надходжень до бюджету, слід розрізняти, як саме АРМА може їх забезпечити. Перший варіант – конкурсний відбір управителя та передача йому активу на підставі договору. Надалі управитель здійснює заходи з управління й відраховує з отриманих доходів певну суму до бюджету. Інший спосіб – реалізація активу.
Слід розуміти, що всі ці активи токсичні. Кожен управитель, який бере в управління таке майно, має певні ризики – ухвала щодо активу теоретично може бути скасована у будь-який момент.
За законом АРМА наділено правом визначати – реалізовувати актив чи управляти ним шляхом передачі управителю за договором. Але оскільки право дискреції йде врозріз із судовою практикою, нині ми дотримуємось приписів судових ухвал.
Протягом останнього року до АРМА не надходили судові ухвали саме щодо конфіскованих активів, які б Агентство мало реалізувати на торгах. Водночас за цей період удвічі збільшився наш депозитний портфель, який наразі складає понад 600 млн грн. Тільки з початку 2020-го року на цю суму нараховано майже 40 млн грн відсотків.
При цьому слід зауважити, що головне завдання АРМА – не наповнення бюджету, а збереження активів, і саме на цю мету витрачається більшість із доходів, які компанії генерують від управління.
«Межигір’я» майже неможливо реалізувати. Нам передано 1,7 га землі зі 170 га загальної площі, багато рухомого майна, будівлі. Але земля – у держвласності і не може бути арештована. Як туди зайде управитель, якщо не зможе отримати повний спектр прав землекористувача? А до всіх юридичних проблем це ще й дотаційний об’єкт, який потребує постійних капіталовкладень.
Ми б хотіли провести всебічний аудит УМХ, аби надати якомога більше інформації потенційним управителям. На жаль, АРМА, як державний орган, не має належного фінансування для таких цілей, і інформацію ми можемо отримати переважно з доброї волі власників арештованих активів.
Наскільки мені відомо, земля, яку придбав Auchan, призначалася для будівництва ТРЦ. Але ще до цього придбання відповідні ділянки було арештовано якраз у справі про незаконну зміну цільового призначення. Звідси риторичне питання: чи може ціна арештованої землі, яка визнана речовим доказом у кримінальній справі і має проблемне цільове призначення, дорівнювати ринковій вартості?
На початку літа нам передали в управління близько 30 000 одноразових медичних масок, зазначених в ухвалі як нерухоме майно, для здійснення заходів з управління… Ось що з ними робити?
У нас є два профільні законопроекти, розроблені народними депутатами спільно з АРМА: один ВР провалила (не вистачило 11 голосів) і направила на доопрацювання, інший – на другому читанні. В першому з/п хочемо, аби АРМА надали функцію зберігання майна, привели у відповідність наш закон із КПК. Щодо другого (про фандерів) – він запустить механізм представництва України в міжнародних юрисдикціях. І ми зможемо, користуючись послугами іноземних юридичних фірм, повертати кошти.