«Флагман українського хайтеку з річним оборотом у $300 млн», – так описували підприємство «Квазар-Мікро» близько 15 років тому напередодні продажу російському «Сітроніксу». Незабаром український актив знову має змінити власника. Нещодавно стало відомо, що 100% акцій «Сітронікс Телеком Солюшнс Україна» (СТСУ, екс-«Квазар-Мікро») продається. АМКУ угоду погодив. У яку суму він оцінюється зараз і чим цікавий інвесторам з Азербайджану? На ці та інші питання шукав відповіді Mind.
Коротка передісторія. «Квазар-Мікро» заснований далекого 1990 року Євгеном Уткіним – нині відомим IT-підприємцем. Підприємство активно нарощувало обороти, займаючись розробкою мікросхем, софту, виробництвом комп'ютерів, системною інтеграцією тощо.
У 2004-му оборот компанії досяг $300 млн. Роком пізніше Уткін продав 51% «Квазар-Мікро» російській АФК «Система» Володимира Євтушенкова за $28 млн. Українське підприємство стало частиною «Сітронікс», а Євген Уткін – його президентом. У 2007-му топ-менеджер вивів «Сітронікс» на IPO на Лондонській фондовій біржі. За рік він позбувся решти 49% акцій «Квазара» за $117 млн.
Свій відхід бізнесмен раніше пояснив стратегічними розбіжностями: він прагнув будувати компанію, орієнтовану на світовий ринок, сконцентруватися на розробці, а не на виробництві мікросхем, яких потребував лише внутрішній російський ринок. «Система» ж розраховувала на масивну держпідтримку у вигляді субсидій і великого оборонного замовлення.
«З 2008 не маю жодного відношення до «Сітронікс». Крім легкого смутку, немає ніяких почуттів», – дипломатично відмовився коментувати подальшу долю свого «дітища» Євген Уткін в бесіді з Mind.
Що сьогодні являє собою актив? За даними YouControl, у 2019 році виручка «Сітронікс Телеком Солюшнс Україна» склала близько 700 млн грн, активи – 240 млн грн, зобов'язання – 190 млн грн.
Джерело: YouControl
Чистий прибуток минулого року скоротився в 2,9 рази – до 22,1 млн грн.
Джерело: YouControl
На сайті компанії сказано, що СТСУ пропонує великому бізнесу спеціалізовані системи проєктування та контролю мереж управління, ЦОДів і сховищ даних, інженерних рішень, а також рішення з моніторингу, аналізу та оптимізації ІТ-інфраструктури. Малим і середнім підприємствам – постачає «під ключ» рішення з побудови базової IТ-інфраструктури, включаючи хмарні та гібридні системи.
У переліку клієнтів – 20 великих компаній: «1 + 1», «Ашан», ДТЕК, МХП, ПриватБанк, Ощадбанк, ПУМБ, «Укртелеком», lifecell, «Vodafone Україна», тощо.
Однак моніторинг у Google «підказує», що компанія має одного ключового клієнта – «Vodafone Україна». «Сітронікс» займався технічною підтримкою застосунків білінгової системи, модернізував мережі сигналізації оператора. Вигравав також інші тендери «Vodafone Україна».
Дані Google підтверджують експерти. «Російський «Сітронікс» в Україні від початку був представлений двома компаніями: «Квазар-Мікро» («Сітронікс ІТ Солюшнс») і «Сіткронікс Телеком Солюшнс». Перша компанія була свого часу провідним системним інтегратором України, друга спочатку створювалася під «МТС Україна» (впровадження та супровід білінгової системи FORIS, деякі поставки обладнання)», – розповідає екс-президент «Квазар-Мікро», генеральний директор De Novo Максим Агєєв.
За його словами, починаючи приблизно з 2012 року «Сітронікс» почав стрімко втрачати свої позиції практично у всіх сегментах українського IТ-ринку. «Було вчинено низку дій з оптимізації та скорочення всього, що можна було урізати. В результаті обидві компанії схлопнулися в одну і перетворилися на сервісний придаток «МТС Україна» (згодом перейменований на «Vodafone Україна») на госпрозрахунку», – каже Агєєв.
Спікер уточнює, що особисто він із «Квазар-Мікро» пішов понад 12 років тому і відтоді з «Сітронікс» не підтримує стосунків. Про нинішній стан компанії може судити лише з уривчастих даних і її зовнішніх проявах (або їх відсутності) на ринку.
За припущенням Агєєва, сьогодні «Vodafone Україна» видає СТСУ гроші на виконання певного спектру робіт з мінімальною маржею, необхідною на покриття внутрішніх операційних витрат. «На відкритому ринку компанія не присутня. У всякому разі, я не знаю прикладів її проєктів або будь-якої іншої діяльності. Наскільки чув, від московської частини «Сітронікс» українське відгалуження давно від'єднано», – зазначає він.
Голова наглядової ради Octava Capital Олександр Кардаков розповідає, що бізнес-процеси «Vodafone Україна» налаштовувалися на повний аутсорсинг, де підрядною організацією був і залишається «Сітронікс»: «Наскільки мені відомо, 80-90% усього доходу «Сітронікс»- це кошти від обслуговування «Vodafone Україна».
Схожу думку має і керуючий партнер консалтингової компанії E&C Анатолій Фроленков: «Основним клієнтом «Сітронікс» є «Vodafone Україна». Наскільки чув, власних продуктів у компанії немає. Плюс ринок системної інтеграції в останні роки дуже просів. Тож не дивно, що компанія втрачає позиції».
Хто придбаває актив? По суті, за покупцем стоїть нинішній власник «Vodafone Україна». Нагадаємо, наприкінці минулого року «Система» Володимира Євтушенкова продала свою «дочку» холдингу NEQSOL.
Зараз АМКУ повідомляє, що заявку про придбання активу подало ТОВ «Сі-Телеком Холдинг». Його акціонери – Юсиф Джаббаров (CEO NEQSOL Holding), Артем і Раміз Насіб огли Гасанови (родичі Насиба Гасанова – власника NEQSOL Holding).
Чим азербайджанців зацікавив актив? На це питання Mind в NEQSOL відповіли буквально наступне: «NEQSOL Holding і «Vodafone Україна» не беруть участі в зазначеній угоді, тому ми не можемо її коментувати».
За словами Кардакова, це природне бажання акціонерів «Vodafone Україна» – придбати компанію, яка забезпечує повний аутсорсинг усіх процесів. «Цілком логічно: відмова Vodafone від послуг «Сітронікса» призвела б до проблем у компанії. Це ж втрата основного замовника і, як наслідок, знецінення «Сітронікса». Малоймовірно, що азербайджанці просто скуповують активи з хорошим дисконтом», – припускає він.
Хоча тут можуть вирішуватися два завдання. «Чим актив був би цікавий для мене як для нового власника? З одного боку – надійністю, впевненістю у правильному обслуговуванні. Тому що побудувати з нуля систему обслуговування або перебудувати систему обслуговування дуже складно. Простіше її купити. По-друге – це концентрація у себе всіх потоків і контроль над ними», – пояснює голова наглядової ради Octava Capital.
«СТСУ може стати в пригоді «Vodafone Україна» для виконання все тих же функцій «сервісного підрозділу на госпрозрахунку». Якщо йдеться про білінг, то швидко змінити команду фахівців практично неможливо. І, якщо ціна справді невелика, то легше заплатити ці гроші, ніж переманювати фахівців і створювати загрозу роботі оператора. Цікаво, що новий власник вирішить робити з цим придбанням. Зараз топ-менеджерам і акціонерам великих телекомів добре відгукується ідея цифрової трансформації та перетворення класичного мобільного оператора на конвергентного IТ сервіс-провайдера широкого профілю. Майже впевнений, що ця ідея була викладена на стіл покупцеві в якості привабливої цукерки», – вважає Максим Агєєв.
«Маючи автопарк, логічно купити СТО, що його обслуговує», – проводить паралелі з «Vodafone Україна» Фроленков.
Чому Євтушенков позбавляється ще одного українського активу? «Українські дочки «Сітронікс» давно перетворилися для російського холдингу на валізу без ручки. Гадаюю, бізнес з РФ радий використовувати будь-яку можливість позбутися непотрібного тягаря», – вважає Агєєв.
Якою є вартість угоди? У «Сітронікс Телеком Солюшнс Україна» наразі її не озвучують журналістам. Експерти вважають, що, як і «Vodafone Україна», актив може «піти» зі зниженим мультиплікатором.
«Подібні до «Сітронікса» активи не оцінюють по обороту. А маржа в таких бізнесах рідко перевищує 20-30%. У кращому випадку, продавець зможе виручити $3-4 млн», – вважає Фроленков.
Схожу оцінку озвучує Агєєв: «Наданих фінансових даних недостатньо, щоб повноцінно оцінити вартість компанії. Думаю, СТСУ може коштувати в діапазоні $3-6 млн. Вищий рівень оцінки мені важко обґрунтувати при відомому наборі фінансових і ринкових показників. Я б скоріше припустив ймовірність більш низької оцінки за певних обставин. Наприклад, ризик банкрутства СТСУ при розриві контрактів з «Vodafone Україна».
За словами Олександра Кардакова, при оцінці зростаючих компаній традиційно використовується мультиплікатор 5-8 EBITDA, а низхідних – 2-3 EBITDA. «Але оскільки ця угода не є ринковою, оцінити її вартість неможливо, не входячи в процес. Тут може бути будь-який діапазон цін», – резюмує він.