Ще один жахливий держбюджет став на одне парламентське читання ближче

Парламент у четвер ухвалив у першому читанні проєкт держбюджету-2021, а також пов’язані з ним зміни до Бюджетного кодексу. Попри позитивний результат, голосування виявило низку проблемних моментів.

Mind аналізує особливості бюджетного процесу: падіння доходів, зростання боргу та вплив децентралізації.

Ослаблення центру й посилення регіонів стане у поточному році новим вагомим чинником, який впливатиме на траєкторію та швидкість бюджетного процесу в Україні. Президент програв боротьбу за місцеві органи влади, регіональні «барони» виграли.

Отже, країна рухається до свого варіанту Великої хартії вольностей, а також до розпродажу землі в умовах чітко означених феодальних полюсів. Президент, звісно, велика людина і все ще може «отруїти» життя, проте дуже великого «мамонта» будуть ділити вже в регіонах. Саме під впливом цих контроверсійних чинників перебуватимуть у найближчі два місяці як депутати, так і конкретні видаткові рядки в загальнодержавному кошторисі.

Поступ

Голосування у Верховній Раді в четвер показало, що в президента та його уряду вже немає більшості в парламенті. Для голосування за такий важливий документ, як бюджет, довелося збирати голоси з інших угруповань.

Фракція «Слуга народу» дала за бюджет лише 209 голосів, «Батьківщина» – 19, «За майбутнє» – 16, «Довіра» – 20, решта – позафракційні. Депутати «Опозиційної платформи – За життя», «Європейської солідарності» та «Голосу» не голосували.

Як завжди, цікава позиція фракції «Батьківщина». «Цей бюджет – це бюджет катастрофи», – сказала лідерка фракції Юлія Тимошенко – і після цього 80% її депутатів проголосували за «катастрофу».

По-друге, для результативного голосування бюджетний комітет парламенту зразу пішов на збільшення конкретних видатків загалом на 20,2 млрд грн, хоча зазвичай перше читання потрібно для визначення реалістичності проєкту й окреслення його головних параметрів. Водночас треба зважати – депутати до першого читання подали 2451 поправку на 1,5 трлн грн.

Ексміністр фінансів Ігор Уманський розтлумачує, що йдеться не про розподіл грошей, а про розподіл права витрачати – реалізація цього права в подальшому відбудеться тими, хто переможе в конкурентній боротьбі за недостатній обсяг ресурсу. «Якщо всім не вистачає – хто перший встиг, того й бабки. Але це лише перше читання», – наголосив Уманський.

Основне додаткове джерело доходів депутати знайшли в Нацбанку, який має збільшити відрахування у бюджет-2021 на 12 млрд грн, до 45 млрд грн. При цьому такий орієнтир встановлено на підставі цифр загального прибутку центробанку поточного року, а не прибутку до розподілу. НБУ заздалегідь попередив, що прогнозований обсяг його перерахувань до держбюджету у 2021 році становитиме 22,6 млрд грн, але кого це обходить. Хіба ж для цього в Нацбанку міняли керівництво?

По-трете, низька якість обговорення документів та загального підходу до роботи вказує, що президент, можливо, правий – такої кількості депутатів забагато. Зокрема, вразило, що зміни до Бюджетного кодексу (№4100), які були необхідні для подальшого просуванні бюджетного процесу, довелося голосувати двічі.

При цьому надважливий закон приймається без обговорень, хоча порівняльна таблиця до нього займає 71 сторінку. А там, серед іншого, інструменти «ручного управління» у питаннях боргу та державних гарантій, які перейшли до Мінфіну.

Констеляція

Бюджет катастрофи – це коли держава прагне отримати зиск за принципом «менше годувати та більше доїти». А якщо це не працює, то збільшувати і збільшувати борг. Ідея скорочення власне державного апарату та його видатків на тлі невтішних фінансових результатів управління навіть не допускається: за підсумками першого читання парламент зі старту збільшив видатки на своє утримання на 1,1 млрд грн, хоча й визнав, що запропонований документ погіршує життя найбідніших громадян.

Проте катастрофа може статися й через нереалістичність прогнозів. Приміром, у Рахунковій палаті (РП) не вірять в урядовий прогноз росту ВВП на 4,6%. Ризиками для економічного відновлення є, серед іншого, карантинні обмеження, рецесія в промисловості й інших галузях, зменшення кредитування та капітальних інвестицій. У відомстві підрахували, що реальні доходи держбюджету-2021 будуть на 2,2% меншими, ніж відповідні показники, які очікуються на цей рік.

На цьому тлі одним із найбільш енігматичних показників проєкту виглядає прогноз щодо ПДВ. У Мінфіні вважають, що порівняно з уточненими плановими показниками на 2020 рік у 2021-му надходження ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування зростуть на 52,9 млрд грн, або на 68,3%. А ось зростання у 2,2 раза плану за інфернальною статтею «інші надходження» (різні штрафи та вилучення) рефлекторно підштовхує до державного кордону. Але зась, бо COVID!

Крім того, у РП зазначають, що в разі меншої, ніж передбачено урядом, інфляції на 2021 рік є ризики невиконання окремих податків державного бюджету, частка яких у загальному обсязі доходів становить 45%.

Не вірить Мінфіну й Нацбанк, який зауважує, що в основу проєкту держбюджету покладені надто оптимістичні й завищені показники номінального ВВП та обмінного курсу. З огляду на це, НБУ пропонував переглянути проєкт з урахуванням більш консервативного макроекономічного прогнозу.

Загалом у НБУ вважають, що через завищені прогнозні макропоказники на 2021 рік існують ризики недоотримання доходів в обсязі до 65 млрд грн.

Дефіцитна лихоманка

Запропонований урядом дефіцит держбюджету-2021 на рівні 6% ВВП, або 270 млрд грн, у рази перевищує обмеження, встановленні в Бюджетному кодексі: частка державних запозичень може скласти 39% усіх фінансових ресурсів державного бюджету.

При цьому колишній головний економіст Мінфіну Олександра Бетлій вважає, що профінансувати наступного року дефіцит держбюджету в обсязі 6% ВВП неможливо, а зниження його, наприклад, до 4% означає зменшення видатків на 80 млрд грн.

«Наступний етап буде дуже складний для Мінфіну: треба буде шукати, де урізати, а де додати, бо прем’єр-міністр уже повідомив, що домовилися з МВФ знижувати дефіцит. І в цій битві Мінфін традиційно сам на сам, бо депутати якось не дуже дають пропозиції щодо зниження видатків», – наголосила Бетлій.

Проблема з фінансуванням дефіциту сформувалася вже цього року. На поточний рік дефіцит держбюджету запланований на рівні 7,5% ВВП, або 298 млрд грн. За даними Мінфіну, за січень – жовтень держбюджет було виконано з дефіцитом 111 млрд грн.

Голова Мінфіну Сергій Марченко визнав, що МВФ вимагає зниження апетитів щодо дефіциту 2021 року нижче за 6%. «У маяк, який закладений у травні на 2021 рік, орієнтир по дефіциту бюджету для нас складав 5,3% ВВП. Ми заклали в бюджет 6%... Поки рано говорити про цифру, але ми йдемо на зниження, тобто менше 6%», – сказав він, але не став пояснювати, чому на перше читання потрапив документ із неузгодженим показником дефіциту.

А узгоджувати його є через що: у проєкті бюджету на 2021 рік заплановано отримання від МВФ $1,5 млрд.

Але, що найстрашніше, наслідком роботи всіх останніх урядів є той факт, що в середньостроковій перспективі дефіцит держбюджету буде більшим за встановлені обмеження: його прогнозований рівень у 2023 році становить 3,5%. А через це – неминуче збільшення боргового навантаження на держбюджет.

Загалом державні запозичення передбачені в обсязі майже 702,4 млрд грн (внутрішні – 549,1 млрд грн), що більше показників на 2020 рік на 59,7 млрд грн, або 9,3%.

За оцінкою НБУ, передбачений у законопроєкті розмір дефіциту можна профінансувати лише через підвищення ставок держоблігацій. «Оскільки ОВДП є безризиковим активом для банків і дохідність ОВДП формує нижню межу для кредитних ставок банків, існує ризик суттєвого зростання останніх, у підсумку це може спровокувати ризики неможливості активізації кредитування внаслідок зростання процентних ставок в економіці та фокусування банків на операціях із купівлі ОВДП», – зазначають у центробанку.

Як очікується, середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів становитиме близько 8,8% річних, для зовнішніх боргових інструментів – близько 6,5% річних. Особливо цікава прогнозна ставка за валютними інструментами. Для порівняння: згідно з Українським індексом ставок за депозитами фізичних осіб, ставка за річним депозитом у доларах складає 1,29%.

Три товстуни бюджету

Виплати боргу, виплати відсотків за боргом та виплати пенсій – три зростаючі проблеми бюджету. Схоже, вони зростатимуть до самого остаточного й рішучого дефолту.

Зокрема, треба вже комусь визнати – пенсійна система в Україні загинула. А то, що сформувалося на її місці, – це система соціальних виплат з бюджету людям похилого віку, що називають пенсіями лише через звичку.  Наступного року з бюджету на виплату пенсій має піти 203,8 млрд грн, що більше бюджетних призначень на 2020 рік на 1,5 млрд грн, або на 0,8%.

При цьому борг Пенсійного фонду за казначейськими позиками на 1 жовтня становив 65,2 млрд грн – з початку року він зріс на 16 млрд грн. У РП вказують на що більшу залежності виплати пенсій від отримання Пенсійним фондом таких позик.

А ось на виплату боргів у 2021 році взагалі передбачено третину витрат держбюджету. Загальні витрати на обслуговування й погашення державного боргу заплановані в обсязі 599,8 млрд грн, що більше уточненого плану на 2020 рік на 115,3 млрд грн, або на 23,8%. Витрати на погашення основної суми боргу заплановано в обсязі 439,3 млрд грн, а видатки на обслуговування боргу – 160,5 млрд грн.

Поряд з тим, у законопроєкті вперше на 2021 рік передбачені видатки в сумі 1,15 млрд грн на виплати за ганебними державними деривативами Яресько – Яценюка: показник може зменшитися через серпневий викуп боргу Мінфіном.

«Тільки на обслуговування боргу піде кожна сьома гривня доходів. Обсяг державного і гарантованого державою боргу загалом зросте до 2,9 трлн грн, або майже 65% ВВП, що перевищить встановлену в Бюджетному кодексі межу», – наголошують у РП.

Разом з тим, законопроєктом передбачено визначити розмір прожиткового мінімуму на 2021 рік (середньозважений розмір – 2250 грн), який на 48% нижчий за фактичний його розмір у цінах вересня 2020 року. А обсяг пільг і житлових субсидій запланований без урахування суттєвого підвищення цін на газ уже з листопада 2020 року.

Що попереду?

Попереду багато цікавого й сумного. До другого читання уряд має подати проєкт держбюджету у двотижневий строк.

При цьому грандіозний батл з активною участю лобістів усіх видів і кольорів очікується навколо зміни до Податкового кодексу (№4101), які також треба ухвалити для держбюджету-2021. Крім урядового варіанту цих змін, є ще три альтернативних законопроєкти, зокрема голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева.

Йдеться, серед іншого, про збільшення ставок оподаткування й розширення повноважень податкових органів. І боротьба вже почалася – проти запланованого підвищення податків уже виступили найбільш впливові бізнес-асоціації.

А ще Асоціація міст України вже категорично проти звільнення «Укрзалізниці» від сплати земельного податку: ціна питання близько 5 млрд грн.

Основні прогнози проєкту держбюджету-2021

* первинний прогноз

Джерело: Комітет з питань бюджету Верховної Ради