Захворіло у світі
62,746,222
Померло у світі
1,459,497
Вилікувалось у світі
40,138,626
Захворіло в Україні
732,625
Померло в Україні
12,327
Вилікувалось в Україні
345,149
Ще один жахливий держбюджет став на одне парламентське читання ближче

Ще один жахливий держбюджет став на одне парламентське читання ближче

275 депутатів проголосували за зниження соціальних стандартів та подальше заганяння країни у борги

Цей матеріал також доступний російською
Ще один жахливий держбюджет став на одне парламентське читання ближче
Міністр фінансів Сергій Марченко та Денис Шмигаль після голосування за бюджет
Фото Уніан

Парламент у четвер ухвалив у першому читанні проєкт держбюджету-2021, а також пов’язані з ним зміни до Бюджетного кодексу. Попри позитивний результат, голосування виявило низку проблемних моментів.

Mind аналізує особливості бюджетного процесу: падіння доходів, зростання боргу та вплив децентралізації.

Ослаблення центру й посилення регіонів стане у поточному році новим вагомим чинником, який впливатиме на траєкторію та швидкість бюджетного процесу в Україні. Президент програв боротьбу за місцеві органи влади, регіональні «барони» виграли.

Отже, країна рухається до свого варіанту Великої хартії вольностей, а також до розпродажу землі в умовах чітко означених феодальних полюсів. Президент, звісно, велика людина і все ще може «отруїти» життя, проте дуже великого «мамонта» будуть ділити вже в регіонах. Саме під впливом цих контроверсійних чинників перебуватимуть у найближчі два місяці як депутати, так і конкретні видаткові рядки в загальнодержавному кошторисі.

Поступ

Голосування у Верховній Раді в четвер показало, що в президента та його уряду вже немає більшості в парламенті. Для голосування за такий важливий документ, як бюджет, довелося збирати голоси з інших угруповань.

Фракція «Слуга народу» дала за бюджет лише 209 голосів, «Батьківщина» – 19, «За майбутнє» – 16, «Довіра» – 20, решта – позафракційні. Депутати «Опозиційної платформи – За життя», «Європейської солідарності» та «Голосу» не голосували.

Як завжди, цікава позиція фракції «Батьківщина». «Цей бюджет – це бюджет катастрофи», – сказала лідерка фракції Юлія Тимошенко – і після цього 80% її депутатів проголосували за «катастрофу».

По-друге, для результативного голосування бюджетний комітет парламенту зразу пішов на збільшення конкретних видатків загалом на 20,2 млрд грн, хоча зазвичай перше читання потрібно для визначення реалістичності проєкту й окреслення його головних параметрів. Водночас треба зважати – депутати до першого читання подали 2451 поправку на 1,5 трлн грн.

Ексміністр фінансів Ігор Уманський розтлумачує, що йдеться не про розподіл грошей, а про розподіл права витрачати – реалізація цього права в подальшому відбудеться тими, хто переможе в конкурентній боротьбі за недостатній обсяг ресурсу. «Якщо всім не вистачає – хто перший встиг, того й бабки. Але це лише перше читання», – наголосив Уманський.

Основне додаткове джерело доходів депутати знайшли в Нацбанку, який має збільшити відрахування у бюджет-2021 на 12 млрд грн, до 45 млрд грн. При цьому такий орієнтир встановлено на підставі цифр загального прибутку центробанку поточного року, а не прибутку до розподілу. НБУ заздалегідь попередив, що прогнозований обсяг його перерахувань до держбюджету у 2021 році становитиме 22,6 млрд грн, але кого це обходить. Хіба ж для цього в Нацбанку міняли керівництво?

По-трете, низька якість обговорення документів та загального підходу до роботи вказує, що президент, можливо, правий – такої кількості депутатів забагато. Зокрема, вразило, що зміни до Бюджетного кодексу (№4100), які були необхідні для подальшого просуванні бюджетного процесу, довелося голосувати двічі.

При цьому надважливий закон приймається без обговорень, хоча порівняльна таблиця до нього займає 71 сторінку. А там, серед іншого, інструменти «ручного управління» у питаннях боргу та державних гарантій, які перейшли до Мінфіну.

Констеляція

Бюджет катастрофи – це коли держава прагне отримати зиск за принципом «менше годувати та більше доїти». А якщо це не працює, то збільшувати і збільшувати борг. Ідея скорочення власне державного апарату та його видатків на тлі невтішних фінансових результатів управління навіть не допускається: за підсумками першого читання парламент зі старту збільшив видатки на своє утримання на 1,1 млрд грн, хоча й визнав, що запропонований документ погіршує життя найбідніших громадян.

Проте катастрофа може статися й через нереалістичність прогнозів. Приміром, у Рахунковій палаті (РП) не вірять в урядовий прогноз росту ВВП на 4,6%. Ризиками для економічного відновлення є, серед іншого, карантинні обмеження, рецесія в промисловості й інших галузях, зменшення кредитування та капітальних інвестицій. У відомстві підрахували, що реальні доходи держбюджету-2021 будуть на 2,2% меншими, ніж відповідні показники, які очікуються на цей рік.

На цьому тлі одним із найбільш енігматичних показників проєкту виглядає прогноз щодо ПДВ. У Мінфіні вважають, що порівняно з уточненими плановими показниками на 2020 рік у 2021-му надходження ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування зростуть на 52,9 млрд грн, або на 68,3%. А ось зростання у 2,2 раза плану за інфернальною статтею «інші надходження» (різні штрафи та вилучення) рефлекторно підштовхує до державного кордону. Але зась, бо COVID!

Крім того, у РП зазначають, що в разі меншої, ніж передбачено урядом, інфляції на 2021 рік є ризики невиконання окремих податків державного бюджету, частка яких у загальному обсязі доходів становить 45%.

Не вірить Мінфіну й Нацбанк, який зауважує, що в основу проєкту держбюджету покладені надто оптимістичні й завищені показники номінального ВВП та обмінного курсу. З огляду на це, НБУ пропонував переглянути проєкт з урахуванням більш консервативного макроекономічного прогнозу.

Загалом у НБУ вважають, що через завищені прогнозні макропоказники на 2021 рік існують ризики недоотримання доходів в обсязі до 65 млрд грн.

Дефіцитна лихоманка

Запропонований урядом дефіцит держбюджету-2021 на рівні 6% ВВП, або 270 млрд грн, у рази перевищує обмеження, встановленні в Бюджетному кодексі: частка державних запозичень може скласти 39% усіх фінансових ресурсів державного бюджету.

При цьому колишній головний економіст Мінфіну Олександра Бетлій вважає, що профінансувати наступного року дефіцит держбюджету в обсязі 6% ВВП неможливо, а зниження його, наприклад, до 4% означає зменшення видатків на 80 млрд грн.

«Наступний етап буде дуже складний для Мінфіну: треба буде шукати, де урізати, а де додати, бо прем’єр-міністр уже повідомив, що домовилися з МВФ знижувати дефіцит. І в цій битві Мінфін традиційно сам на сам, бо депутати якось не дуже дають пропозиції щодо зниження видатків», – наголосила Бетлій.

Проблема з фінансуванням дефіциту сформувалася вже цього року. На поточний рік дефіцит держбюджету запланований на рівні 7,5% ВВП, або 298 млрд грн. За даними Мінфіну, за січень – жовтень держбюджет було виконано з дефіцитом 111 млрд грн.

Голова Мінфіну Сергій Марченко визнав, що МВФ вимагає зниження апетитів щодо дефіциту 2021 року нижче за 6%. «У маяк, який закладений у травні на 2021 рік, орієнтир по дефіциту бюджету для нас складав 5,3% ВВП. Ми заклали в бюджет 6%... Поки рано говорити про цифру, але ми йдемо на зниження, тобто менше 6%», – сказав він, але не став пояснювати, чому на перше читання потрапив документ із неузгодженим показником дефіциту.

А узгоджувати його є через що: у проєкті бюджету на 2021 рік заплановано отримання від МВФ $1,5 млрд.

Але, що найстрашніше, наслідком роботи всіх останніх урядів є той факт, що в середньостроковій перспективі дефіцит держбюджету буде більшим за встановлені обмеження: його прогнозований рівень у 2023 році становить 3,5%. А через це – неминуче збільшення боргового навантаження на держбюджет.

Загалом державні запозичення передбачені в обсязі майже 702,4 млрд грн (внутрішні – 549,1 млрд грн), що більше показників на 2020 рік на 59,7 млрд грн, або 9,3%.

За оцінкою НБУ, передбачений у законопроєкті розмір дефіциту можна профінансувати лише через підвищення ставок держоблігацій. «Оскільки ОВДП є безризиковим активом для банків і дохідність ОВДП формує нижню межу для кредитних ставок банків, існує ризик суттєвого зростання останніх, у підсумку це може спровокувати ризики неможливості активізації кредитування внаслідок зростання процентних ставок в економіці та фокусування банків на операціях із купівлі ОВДП», – зазначають у центробанку.

Як очікується, середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів становитиме близько 8,8% річних, для зовнішніх боргових інструментів – близько 6,5% річних. Особливо цікава прогнозна ставка за валютними інструментами. Для порівняння: згідно з Українським індексом ставок за депозитами фізичних осіб, ставка за річним депозитом у доларах складає 1,29%.

Три товстуни бюджету

Виплати боргу, виплати відсотків за боргом та виплати пенсій – три зростаючі проблеми бюджету. Схоже, вони зростатимуть до самого остаточного й рішучого дефолту.

Зокрема, треба вже комусь визнати – пенсійна система в Україні загинула. А то, що сформувалося на її місці, – це система соціальних виплат з бюджету людям похилого віку, що називають пенсіями лише через звичку.  Наступного року з бюджету на виплату пенсій має піти 203,8 млрд грн, що більше бюджетних призначень на 2020 рік на 1,5 млрд грн, або на 0,8%.

При цьому борг Пенсійного фонду за казначейськими позиками на 1 жовтня становив 65,2 млрд грн – з початку року він зріс на 16 млрд грн. У РП вказують на що більшу залежності виплати пенсій від отримання Пенсійним фондом таких позик.

А ось на виплату боргів у 2021 році взагалі передбачено третину витрат держбюджету. Загальні витрати на обслуговування й погашення державного боргу заплановані в обсязі 599,8 млрд грн, що більше уточненого плану на 2020 рік на 115,3 млрд грн, або на 23,8%. Витрати на погашення основної суми боргу заплановано в обсязі 439,3 млрд грн, а видатки на обслуговування боргу – 160,5 млрд грн.

Поряд з тим, у законопроєкті вперше на 2021 рік передбачені видатки в сумі 1,15 млрд грн на виплати за ганебними державними деривативами Яресько – Яценюка: показник може зменшитися через серпневий викуп боргу Мінфіном.

«Тільки на обслуговування боргу піде кожна сьома гривня доходів. Обсяг державного і гарантованого державою боргу загалом зросте до 2,9 трлн грн, або майже 65% ВВП, що перевищить встановлену в Бюджетному кодексі межу», – наголошують у РП.

Разом з тим, законопроєктом передбачено визначити розмір прожиткового мінімуму на 2021 рік (середньозважений розмір – 2250 грн), який на 48% нижчий за фактичний його розмір у цінах вересня 2020 року. А обсяг пільг і житлових субсидій запланований без урахування суттєвого підвищення цін на газ уже з листопада 2020 року.

Що попереду?

Попереду багато цікавого й сумного. До другого читання уряд має подати проєкт держбюджету у двотижневий строк.

При цьому грандіозний батл з активною участю лобістів усіх видів і кольорів очікується навколо зміни до Податкового кодексу (№4101), які також треба ухвалити для держбюджету-2021. Крім урядового варіанту цих змін, є ще три альтернативних законопроєкти, зокрема голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева.

Йдеться, серед іншого, про збільшення ставок оподаткування й розширення повноважень податкових органів. І боротьба вже почалася – проти запланованого підвищення податків уже виступили найбільш впливові бізнес-асоціації.

А ще Асоціація міст України вже категорично проти звільнення «Укрзалізниці» від сплати земельного податку: ціна питання близько 5 млрд грн.

Основні прогнози проєкту держбюджету-2021

2021

2020

номінальний ВВП, млрд грн

4505,9

3985,5

зміна реального ВВП, %

4,6

-4,8

інфляція (грудень до грудня), %

7,3

11,6

середньорічний прогнозний курс, грн/$

29,1

27*

курс на кінець року, грн/$

28,8

27,5*

* первинний прогноз

Джерело: Комітет з питань бюджету Верховної Ради

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті