Кандидат від Демократичної партії Джозеф Байден став новим, 46-м, президентом США. Він здобув впевнену перемогу над чинним господарем Білого дому – республіканцем Дональдом Трампом. І після інавгурації в січні готується зайняти його місце. Водночас внутрішньополітичні позиції Байдена, імовірно, будуть ослаблені. У Палаті представників демократи фактично зазнали поразки – замість розширення нинішньої більшості (233) на 10–15 мандатів вони втратили 10 наявних і поки не відібрали в республіканців жодного (у низці округів ще триває підрахунок голосів). А в Сенаті демократам не вдалося отримати більшість, без якої цілком імовірним є блокування порядку денного нового президента, зокрема і з питань зовнішньої політики. Як ці розклади можуть позначитися на Україні та її енергетичних перспективах?
Як зазначив публіцист Девід Брукс на сторінках The New York Times, результати голосування показали, що, хоча виборці відкинули особисто Трампа з його небезпечними й ексцентричними витребеньками твітер-диктатора, вони підтримали його націоналістичну політику, орієнтовану на протекціонізм американської економіки, створення нових робочих місць і стимулів для розвитку внутрішнього виробництва.
«Як і чотири роки тому, вибори в США призвели до того, що країна знову балансує на лезі ножа, а нація опинилася в глухому куті, розділена двома реальностями, двома культурними групами, двома наборами фактів і цінностей. Навіть якщо Джо Байден переможе, він правитиме в Америці Дональда Трампа», – написала оглядачка журналу Time Моллі Болл.
Та й сам Трамп, який користується величезною підтримкою в Республіканській партії, нікуди з політики не піде, продовжуючи чинити потужний опір діям Байдена. А значить, що й після інавгурації нового президента в американській політиці нудьгувати не доведеться.
У фокусі уваги Джо Байдена на найближчий час буде боротьба з епідемією коронавірусу, що набула в США катастрофічних масштабів. Відносини з Україною будуватимуться на двопартійному консенсусі в підтримку суверенітету й територіальної цілісності країни. Акценти буде зроблено на боротьбі з корупцією, реформах в економіці та судовій системі.
На відміну від Трампа, який втягував Україну (за власним бажанням чи за негласною підтримкою Кремля) в інтриги для боротьби з опонентами і використовував нашу країну як елемент політичного торгу з Росією, від Байдена Київ може розраховувати на надійне партнерство. Коли 2014 року, після захоплення РФ Криму і вторгнення на Донбас, він став головним координатором по Україні – то майже одразу перетворився для Москви на «головного супротивника».
У 2018 році Байден опублікував статтю в журналі Foreign Affairs «Як протистояти Кремлю й захищати демократію», де закликав до посилення антиросійських санкцій, нарощування військової потужності НАТО, захисту права суверенних держав «обирати свої оборонні союзи» і відмови визнавати «сферу інтересів» за будь-якої державою (до чого, зокрема, прагне Путін).
Та й взагалі за останні роки Байден наговорив про Путіна і Росію багато неприємних речей, включно зі знаменитим «Я дивлюся у ваші очі і не бачу, що у вас є душа».
Погляди Байдена створюють переконливу політичну основу для підтримки України, яка з 2014 року прагне встояти в гібридній війні з РФ і відновити територіальну цілісність. Блокування проєкту «Північний потік – 2» для нарощування експорту російського газу в Європу без українського транзиту – один із ключових елементів цієї співучасті, зокрема й через розширення санкцій.
Хоча на перший погляд це не очевидно, але складнощі «Газпрому» на ринку здатен створити й амбітний «зелений курс» Байдена, що передбачає стимулювання економіки через підтримку безпечних для клімату технологій.
На план «Чиста енергія» передбачається витратити $2 трлн за чотири роки. Йдеться не лише про нарощування потужностей сонячної та вітрової генерації, а й про декарбонізацію нафтогазової індустрії через посилення екологічних правил, які були скасовані за часів Трампа.
Це дозволить обмежити викиди метану при видобутку й транспортуванні вуглеводнів та оптимізувати сланцевий видобуток, який став визначальним чинником на світовому нафтогазовому ринку. Крім того, зникнуть екологічні бар'єри для експорту американського СПГ до Європи.
Єврокомісія і влада країн ЄС послідовно вводять законодавчі обмеження для бізнесу, щоб скоротити викиди парникових газів. Це стимулює компанії ухвалювати рішення з урахуванням кліматичного порядку денного. На початку листопада французька Engie під тиском уряду вже відмовилася від контракту на постачання газу з США.
Також ЄК планує ввести «зелені» сертифікати для вантажів СПГ, щоб змусити не тільки американські компанії, а й усіх експортерів, зацікавлених у газовій торгівлі з ЄС, інвестувати в «чисті» технології.
Декарбонізація сланцевої промисловості – вельми актуальна проблема для США, що не хочуть втрачати провідні позиції на глобальному ринку. Хоча Байден і оголосив своїм пріоритетом повернення до Паризької угоди з клімату та підтримку ВДЕ, приймати руйнівні для нафтогазової галузі рішення він не має наміру.
Його плани обмежити використання технології гідророзриву пласта стосуються федеральних земель і потребують згоди Конгресу з республіканською більшістю. До того ж значна частина сланцевого видобутку в США ведеться на приватних землях.
Важливим обмеженням для Байдена буде й прагнення посилити підтримку в «нафтогазових» штатах, які традиційно голосують за республіканців. На президентських виборах він уже зміг забрати у Трампа Пенсильванію та збільшив кількість прихильників у Техасі. Тому, напевно, свої рішення прийматиме обачно, враховуючи інтереси нафтогазової галузі.
Хоча «зелена» політика Байдена посприяє падінню попиту на нафту, газ і нафтопродукти всередині США, американські виробники зможуть відправити свою продукцію на світовий ринок. Це посилюватиме конкуренцію і чинитиме тиск на російські компанії. А розвиток експорту американських вуглеводнів буде корисним і як важель зовнішньої політики.
Такий поворот не лише може допомогти Україні в протистоянні з Кремлем, а й відкриває нові можливості для технологічної кооперації українського та американського бізнесу в енергетичному секторі та проєктах, пов'язаних з промислової декарбонізацією.
Більше корисної інформації, новин та аналітики про світовий енергетичний ринок – шукайте в Telegram-каналі Світлани Долінчук @energytrends.