В очікуванні змін: як міленіали та покоління Z вимагають соціальної відповідальності

Міленіали і покоління Z незгодні з поточним станом речей у суспільстві та вимагають підвищити відповідальність і прискорити зміни, які допоможуть стабілізувати світ з рівними можливостями для кожного. Про це йдеться в результатах десятого дослідження 2021 Deloitte Global Millennial and Gen Z, яке днями оприлюднила глобальна мережа компаній «Делойт». На переконання молоді – відповідальність за найгостріші проблеми суспільства лежить на всіх людях без винятку. І особливо актуальними соціальні проблеми відчуваються саме зараз – у переломний для світу момент.

У своєму дослідженні 2021 року «Делойт» подає думки загалом майже 23 000 респондентів із 45 країн Північної та Латинської Америки, Західної та Східної Європи, Близького Сходу й Африки. На території України в опитуванні взяли участь 300 респондентів. Дослідження охопило всі прошарки: від керівників у великих організаціях до фрилансерів, тих, хто працюэ на безоплатній основі, і безробітних. Крім того, до групи покоління Z входили студенти, які закінчили навчання чи здобувають науковий ступінь, а також ті, хто закінчив або планує закінчити професійне навчання, та учні середніх шкіл, які будуть або не будуть отримувати вищу освіту.

Mind проаналізував, як представники цих поколінь формують свої пріоритети та як це позначається на викликах для бізнесу.

Що й чому турбує молодь

Представники «Делойт» наголошують: українська молодь стає вимогливішою до бізнесу та роботодавців, більш небайдужою до фінансових та екологічних питань. Молодих українців також гостро турбують питання корупції та політичної нестабільності.

В останнє десятиліття в способі життя міленіалів та представників покоління Z відбулися суттєві зміни, однак цінності залишились незмінними. Нове покоління зберігає свій ідеалізм, вірність прагненню побудувати кращий світ і віру в те, що бізнес може та повинен допомагати суспільству. І 2020 рік – доба цілковитої невизначеності через світову пандемію COVID-19, політичної нестабільності, расових розбратів і екстремальних кліматичних явищ – лише посилив прагнення молодих громадян допомагати суспільству.

Дослідження 2021 року підтверджує, що молодь спрямовує свої зусилля на значущі для суспільства дії: бере активну участь у політичному житті, прагне узгоджувати витрати та вибір кар’єри відповідно до своїх цінностей, активно сприяє змінам у суспільних питаннях, які вважає найважливішими, а також вимагає більш рішучих дій від бізнесу й уряду по всьому світу.

Більшість молодих людей вважають, що суспільство вже досягло критичної межі, коли не можна залишати поза увагою ключові суспільні проблеми, зокрема зміну клімату, нерівність та дискримінацію. Кожен п’ятий респондент у світі та кожен шостий в Україні говорить про те, що постійно або часто відчуває дискримінацію через той чи інший факт свого походження.

Близько 40% респондентів по всьому світу і в Україні вважають, що роботодавці не докладають достатніх зусиль для підтримки ментального добробуту працівників у часи світової пандемії.

Основні причини занепокоєння міленіалів в Україні дещо відрізняються. Українську молодь більше турбує корупція в бізнесі та політиці. Другою головною проблемою вони вважають – політичну нестабільність і воєнні конфлікти в державі (у 2020 році – ця проблема очолювала рейтинг). Міленіали в Україні непокояться через стан здоров’я і можливості профілактики захворювань, а покоління Z більш турбує загострення проблеми безробіття.   

Головний критерій оцінки – турбота про довкілля

Чимало міленіалів (37% – у світі, 41% – в Україні), а також представників покоління Z (40% – у світі, 46% – в Україні) вважають, що після закінчення світової пандемії люди більше уваги приділятимуть заходам щодо збереження довкілля і зміни клімату. На їхнє переконання, це насамперед позначиться на зміні способу життя: громадяни збиратимуть різні речі для їхньої подальшої переробки, більше користуватимуться громадським транспортом, зміняться також харчові та купівельні звички.

Натомість майже 60% респондентів у світі побоюються, що керівники підприємств можуть зменшити обсяг допомоги в боротьбі зі зміною клімату, оскільки вважатимуть вирішення проблем пандемії пріоритетним. В Україні цей показник вищий – 66% міленіалів і 72% представників покоління Z.

Молодь проти дискримінації

Майже 60% представників покоління Z у світі, 48% в Україні, а також 56% міленіалів у світі та 41% в Україні говорять про широке поширення системного расизму в суспільстві. 

2020 рік привернув ще більше уваги до питань расової дискримінації. Варто лише згадати, до чого призвело ненавмисне вбивство поліцейським у травні 2020 року афроамериканця Джорджа Флойда. Масові хвилі протестів проти поліцейського насилля та расової дискримінації вирували не тільки в США. Геть скоро хвиля невдоволення перекинулася на Європу. Активісти почали зносити пам’ятники людям, яких вони вважають расистами та работоргівцями.

А Мін'юст США звинуватив керівників одного з найстаріших університетів США –  Єльського – у расовій дискримінації. Під час розслідування вдалося встановити, що раса є визначальним фактором під час прийняття абітурієнтів до вишу.

Молоді люди по всьому світу переконані: суспільство вже досягло «критичного моменту й ситуацію потрібно виправляти». Вони прагнуть розв’язати цю проблему і прискорити зміни, покладаючи великі надії на уряд та інші установи.

Насправді, ця проблема є особистою для багатьох людей. Кожна п’ята молода людина у світі та кожна шоста в Україні зізнається, що постійно або дуже часто відчуває дискримінацію через той чи інший факт свого походження.

Оскільки дискримінаційні настрої можуть проявлятися в організації з певним часом, понад 50% опитаних погоджуються, що позитивні зрушення відбуваються «зверху вниз» – лише після зміни в ставленні та діях владних структур. Проте вони вважають: відповідні установи не використовують весь свій потенціал. Цікавим є той факт, що, на думку молоді, першість за обсягами зусиль зі зменшення системного расизму належить окремим публічним особам, активістам і громадськім організаціям. Заклади освіти, правова система та уряд, за словами респондентів, не проявляють особливої активності щодо розв’язання цих проблем.

В інтерв’ю Harper's Bazaar відома американська актриса Анджеліна Джолі відкрито заявила про расизм і дискримінацію в США: «Понад 70 млн людей у всьому світі були змушені залишити свої будинки через війну та переслідування. І в Америці теж є расизм і дискримінація. Система, яка захищає мене, але не може захистити мою дочку або будь-яку іншу людину чи дитину, ґрунтуючись на кольорі їхньої шкіри, є неприйнятною. Ми повинні перейти від співчуття і добрих намірів до законів і політики, які будуть сконцентровані на проблемах систематичного расизму й безкарності. Це має вийти далеко за межі, охопивши всі аспекти життя суспільства – від системи освіти до політики».

Щоб прискорити зусилля чи компенсувати нестачу таких зусиль молоді, люди по всьому світу готові брати справу у свої руки: респонденти навчають інших, поширюють інформаційний контент на соціальних платформах, обирають прогресивних політиків і бойкотують компанії та бренди, які не поділяють їхніх цінностей у питаннях, пов’язаних із дискримінацією.

Пандемія, фінанси, стрес та ментальне здоров’я

Світова пандемія підняла нагору ще одну гостру проблему суспільства – стрес.

41% міленіалів у світі та 39% в Україні, а також 47% представників покоління Z  у світі та 36% в Україні постійно перебувають у стресовому стані. Головними причинами називають: фінанси, добробут родини та перспективи працевлаштування.

Тільки третина молодих людей спромоглася відкрито поговорити зі своїми керівниками про стрес, який вони відчували. При цьому 40% з них скаржаться, що роботодавці ніяк не відреагували і не вжили жодних заходів для підтримки психічного здоров’я працівників під час пандемії. Українська молодь також не наважується на відверті розмови з роботодавцем: лише 17% міленіалів та 28% представників покоління Z вдалися до такої бесіди.

У нових умовах для роботодавців важливо відстежувати, як змінюється досвід взаємодії людини й компанії, і своєчасно реагувати на ці зміни. Якщо компанії бережуть своїх працівників і дбають про їхнє ментальне здоров’я, то такі бізнеси стають ефективнішими. Адже фахівцям комфортніше виконувати свої завдання й отримувати зворотний зв'язок. Також управління ефективністю, дані та обмін зворотним зв'язком допомагають краще зрозуміти досвід, який людина отримує від взаємодії з компанією в новій реальності.

Пандемія COVID-19 також посилила й невизначеність молоді щодо фінансового майбутнього. Дві третини опитаних зізнаються, що відчувають занепокоєння або стрес у зв’язку із своїм фінансовим становищем. Така сама кількість говорить, що пандемія змусила їх переоцінити та змінити свою фінансову мету. І лише близько 38% опитаних виказали сподівання, що їхнє фінансове становище покращиться до 2022 року.

В Україні ситуація ще складніша. Кожна восьма молода людина тут вкрай стурбована своїм фінансовим становищем, однак лише кожна сьома – спромоглася переосмислили свою фінансову мету.

Криза продемонструвала: роботодавець має нести відповідальність за майбутнє фахівців. Деякі бізнеси намагаються зміцнити свою роль соціального гаранта через підтримку суспільства. Багато українських IT-компаній не тільки фінансово допомагали в боротьбі з пандемією, а й організовували фонди соціальної допомоги для працівників та їхніх родин. Наприклад, лише GlobalLogic передала понад мільйон гривень на допомогу медикам, що працювали під час пандемії.

За словами Катерини Білоруської, президента міжнародного благодійного фонду Parimatch Foundation, вплив корпоративної соціальної відповідальності на ухвалення рішення про роботу в тій чи іншій компанії – величезний і з кожним роком лише збільшується. КСВ компанії починається з побудови здорових відносин із співробітниками.

«Parimatch Tech заслужено очолює рейтинги кращих роботодавців України. І щоб утримувати цю позицію, ми відстежуємо настрої міленіалів та покоління Z. Саме тому в нашій щоденній роботі робимо акцент на наступні речі. По-перше – здоров'я та безпека персоналу. Наприклад, у період пандемії на перший план вийшла безпека людей, і тепер кожен співробітник Parimatch Tech має обов'язкову базову страховку. Також HR-фахівці запропонували гібридний формат роботи: робочі групи можуть вибирати, як їм зручніше працювати – онлайн або в офісі. По-друге, важливим для нас є мотивація та розвиток людей. Активно працює проєкт Benefit Cafeteria – це персональний конструктор мотивацій для кожного співробітника: наприклад, абонемент у спортзал, розширене страхове покриття, оплата додаткових годин няні для дитини співробітника та багато іншого», – розповідає Катерина Білоруська.

А третім пріоритетом називає розвиток культури волонтерства. «Ми виділяємо кожному співробітнику 16 годин робочого часу на рік, які можна витратити на волонтерство. Впевнені, що корпоративне волонтерство дуже корисно – і для компанії, і для суспільства, але передусім для самого співробітника, оскільки дозволяє заводити нові соціальні зв'язки й отримувати нові непрофільні знання, а найголовніше – долучатися до чогось значущого», – наголошує вона.

Цілком очевидно, що на тлі острахів суспільства щодо добробуту, загострюються проблеми нерівних фінансових можливостей. Дві третини опитаних у світі (69  та 66% відповідно) вважають: статки й доходи в суспільстві розподіляються нерівномірно. В Україні фінансову нерівність зазначає значно більший відсоток – близько 88%.

Більшість молоді вважає, що для стимулювання змін у цьому напрямку необхідне втручання уряду. 30% респондентів у світі та 40% в Україні обирають політиків, що говорять про зменшення нерівності доходів. 60% респондентів у світі вважають, що розв'язати цю проблему можна на законодавчому рівні. Наприклад, обмежити розрив між рівнем винагороди керівників і середнім розміром винагороди працівників, а також зобов’язати бізнес виплачувати працівникам принаймні мінімальну суму, необхідну для життя. В Україні до такої думки схиляється майже половина респондентів. Проте понад 50% опитаних вважають найефективнішим заходом для розв'язання цієї проблеми – впровадження загального базового доходу.

Соціальний вплив і лояльність до роботодавця

Бізнес має позитивно впливати на суспільство, чи не так? Але дослідження «Делойт» 2021 року підтвердили негативну тенденцію в цьому напрямку. Нині менше половини молодих людей по всьому світу вважають, що бізнес позитивно впливає на суспільство. Цей показник почав знижуватися протягом останніх кількох років. І саме в 2021-му він вперше опустився нижче 50% (з 2017 року впав майже на 30 пунктів).

У порівнянні з рекордно високим показником минулого року, знизилась і лояльність до роботодавця. Більшість молодих людей готові звільнитися з роботи протягом найближчих двох років за прийнятної можливості. Така сама кількість респондентів зазначає: протягом останніх двох років вони відповідно до власних етичних принципів визначилися з типом роботи, яку вони готові виконувати, та організаціями, у яких готові працювати.

Пандемія відчутно змінила пріоритети в суспільстві: у багатьох людей з’явилося бажання зайнятися роботою мрії або більше сконцентруватися на родині, інші ж прагнули звільнитися – через непорозуміння з керівництвом. Значною мірою на зростання кількості охочих звільнитися вплинула поведінка роботодавців під час пандемії. Більшість працівників залишилися в тих колективах, де відчували підтримку.

Така тенденція підтверджується дослідженнями Стенфордського університету: «Компанії з малою часткою гнучкості та лояльності до співробітників частіше втрачали персонал. Тоді як компанії, що намагалися поставитися з розумінням до проблем, менше страждали від відтоку людей». А також дослідженнями компанії Microsoft – згідно з ними, у 2021 році 41% працівників по всьому світу розглядають можливість звільнення або зміни роботи.

«У формуванні системи цінностей для команди дуже допомагає міжнародний благодійний фонд Parimatch Foundation, який ми заснували як частину глобальної CSR-стратегії компанії Parimatch Tech. Багато хто з наших співробітників є постійними волонтерами програм Parimatch Foundation. І більшість із них – саме міленіали та поколение Z», – зазначає Катерина Білоруська.

Фото: depositphotos.com

• Міленіали – найбільш самосвідоме покоління. Згідно з опитуваннями, відомий електромобіль Tesla Model 3, який є доступнішим за ціною, ніж інші автівки компанії, став справжнім фаворитом серед цих людей. Їм до вподоби загальна політика компанії Tesla – не демонстрація бренду, статусу чи багатства, а те, що її розробники піклуються про довкілля.
• Для міленіалів подорож – сенс життя. Жодне покоління не було настільки зацікавлене подорожами в інші країни. Вони часто відкладають гроші саме на мандрівки, які багато хто вважає життєвим пріоритетом.
• Для міленіалів важливий баланс між роботою та відпочинком, що позитивно впливає на продуктивність і загальний стан здоров’я. Проте в цього покоління можна помітити прагнення до ідеалізму – для них робоче місце часто має бути «справою» життя, яка несе сенс і користь. Вони зазвичай дуже легко співпрацюють у команді з іншими й досить добре справляються з багатьма функціями.
• Накопичувати гроші – нелегке завдання для міленіалів. Багато досліджень вказують на те, що через різні причини їм складніше накопичувати гроші, ніж іншим поколінням. Дехто вбачає причину в тому, що вони заробляють менше, а інші вважають інакше – міленіали просто мають інші життєві пріоритети.
• Міленіали харчуються в ресторанах набагато більше, ніж інші покоління. Мобільні застосунки для замовлення й доставки їжі відіграють ключову роль у формуванні розпорядку. Однак дослідження харчових звичок вказують на те, що ці люди мають найбільшу схильність до надмірної ваги.
• Міленіали більше піклуються про баланс між роботою та особистим життям при виборі роботодавця.
• У порівнянні з іншими поколіннями, міленіали дивляться телебачення набагато менше, віддаючи перевагу соціальним мережам.
• Міленіалів вважають толерантнішими й активнішими у захисті довкілля, відстоюванні своїх прав і прав тварин.

• 61 млн споживачів у США – це покоління Z. Очікується, що до 2030 року вони становитимуть 30% робочої сили.
• Поколение Z – найбільш расово різноманітне в історії людства.
• Покоління Z йде працювати з меншим досвідом, ніж їхні попередники. Чверть із них починає пошуки роботи вже з першого курсу коледжу і лише 1 з 10 хотів би дочекатися закінчення навчання. При цьому майже чверть (24%) з покоління Z сподівається заробити $60 000 або більше на своїх перших роботах поза школою.
• Зіленіали добре розуміють, як технології змінюють життя. 80% прагнуть працювати з передовими розробками; 91% заявив, що технології впливатимуть на вибір роботи серед аналогічних пропозицій; 80% впевнені, що технології й автоматизація створять комфортніше робоче середовище. Більшість (59%) припускають, що їхні теперішні робочі місця не існуватимуть у тому самому вигляді через 20 років Проте представники поколения Z турбуються про те, щоб отримати необхідні soft skills і робочий досвід. 52% опитаних упевнені, що володіють достатніми технічними навичками, щоб відповідати вимогам роботодавців. 57% вважають, що освіта добре підготувала їх до майбутньої кар’єри.
• На відміну від міленіалів покоління Z керується фінансовими стимулами та кар’єрним ростом. 59% отримують додаткові професійні навички, щоб заробити більше грошей. 65% вважають, що зарплата надзвичайно важлива.
• Поколение Z вважає себе менш марнотратними в порівнянні з міленіалами.
• 55% зіленіалів використовують свої смартфони понад п’ять годин на день, а 26% – більш ніж 10 годин на день.
• 88% представників покоління Z з оптимізмом дивляться в майбутнє.