«Понад 170 років тому було прокладено перший у світі підводний кабель, який відправив сигнал зв'язку через океан. Близько 20 років тому швидкість з'єднання перевищила 32 Кбіт/с, а відео випередило текст за обсягом трафіку. 2021 рік відкрив новий розділ для підключення до інтернету. Незважаючи на проблеми, спричинені пандемією, зв'язок змінює майбутнє і відкриває необмежені можливості», – зазначив виконавчий директор Huawei, президент Carrier Network BG Райан Дін на нещодавньому Ultra-Broadband Forum 2021 у Дубаї.
Це великий галузевий захід, який щорічно організують Комісія ООН із широкосмугового зв'язку та Huawei. Побували на ньому й українські журналісти. Ключові меседжі UBBF: останнім часом спостерігається вибухове зростання віддаленого навчання та роботи, смартвиробництва та «розумної» охорони здоров'я. Наприклад, зараз у світі навчаються онлайн 420 млн студентів – удесятеро більше, ніж до пандемії. Можливість підключення до мережі стає фундаментом цифрової економіки. Провідні світові оператори збільшують оборот і знижують витрати, використовуючи нові технології.
Mind відібрав на виставці три технологічні рішення, які набирають популярності в інших країнах і (не)незабаром можуть з'явитися в Україні.
Smart Service Acceleration
Це кейс про «розумне прискорення» платформ користувача – технології, яка дозволяє пріоритезувати послуги за типами їхньої важливості для юзера.
Що це означає? «Припустимо, абонент отримує від провайдера 100 Мбіт/с, а Wi-Fi видає 50 Мбіт/с. На перший погляд, цілком прийнятна швидкість. Але через зашумленість каналу, велику кількість пристроїв тощо можуть виникати проблеми з комфортним використанням деяких платформ. Скажімо, користувач запускає шутер (екшн-відеогру. – Mind). Вона споживає небагато трафіку, ширини смуги вистачає. Але в цих іграх дуже критичним є час відгуку: за високої затримки сигналу кадри зависають, грати стає складно», – пояснює гід Huawei.
Що ж робити? У Huawei кажуть, що можна використати технологію пріоритезації сервісів. Тоді ігровий трафік передаватиметься в першу чергу. «Розумний» домашній маршрутизатор розпізнає тип трафіку, закрема й платформи, яким потрібна низька затримка. «Домашні пристрої можуть пріоритезувати близько 40 застосунків, корпоративні – набагато більше. Інтелект «зашитий» у технології, користувачеві самому не потрібно нічого налаштовувати. Але для того, щоб ця «штука» запрацювала, провайдер має інтегрувати технологію у свою мережу та підключити абонента до послуги», – пояснює фахівець.
Де використовується? Рішення запустили близько року тому. Зараз його юзають провайдери Туреччини та Східної Європи. «Українські оператори поки що не надають таку послугу. Чому? Думаю, зараз проблема багатьох провайдерів України в тому, що кінцевого користувача насамперед цікавить вартість. Вітчизняні абоненти звикли, що доступ як до мобільного, так і до фіксованого інтернету коштує кілька чашок кави. Поки що провайдери не впевнені, що їхні абоненти захочуть додатково оплачувати таку послугу. Хоча в майбутньому вона може зацікавити геймерів і користувачів відеосервісів. Контент 4К вже чутливий як до швидкості, так і до затримки. А перехід у 4К і вище, використання сервісів віртуальної реальності стане стимулом для просування цієї технології», – вважають у Huawei.
AirPON + DigitalQuick ODN
Ця технологія полегшує життя провайдерам, які запускають оптоволоконні мережі (такий тип доступу набуває все більшої популярності як у світі, так і в Україні).
Навіщо це потрібно? «Традиційно, прокладання оптики – ресурсо- та трудомісткий тривалий процес. Співробітникам оператора потрібно розвести порти по всьому будинку, зробити безліч операцій із зварювання волокна. Простіше кажучи, один абонент – одне зварювання, тисяча абонентів – тисяча операцій. А при використанні AirPON немає потреби у зварюванні, використовується «безшовна» комутація», – пояснює гід.
DigitalQuick ODN допомагає керувати побудованою мережею. «Раніше облік вівся на папірці. Ми пропонуємо все перевести в цифру. Кожен із пристроїв забезпечили окремими мітками. У монтажника є спеціальний застосунок, він зчитує координати, що й куди підключено, надсилає інформацію на центральний сервер, усі дані зберігаються в хмарі», – розповідає екскурсовод.
Де використовується? Вперше рішення запустили у Великій Британії на початку 2020 року. За перші пів року після старту з його допомогою до ШСД підключили понад 1 млн домогосподарств у 45 країнах світу. Українські гравці поки що знайомляться з технологією.
OTN Private line
Ця технологія затребувана великими підприємствами, яким потрібні два «компоненти» – ємна мережа та безпечна передача даних.
Навіщо це потрібно? Надвисока ємність мережі дозволяє розганяти швидкість понад 10 Гбіт. «Коли кліенту необхідна швидкість понад 10 Гбіт, підключати підприємство за стандартною виділеною лінією – невигідно та незручно, – розповідає гід.
Друга вимога – захищеність. Звичайна пакетна мережа маршрутизації із цим завданням може не впоратися. «Якщо, наприклад, банк хоче гарантувати, що до мережі ніхто не зможе підключитися, можна використовувати шифрування, але ризик перехоплення існує. Якщо ж використовується DWDM – кожен клієнт підключається лише на рівні оптичної лямбди, і тоді перехопити сигнал практично неможливо. Ще один плюс цієї технології – найменша затримка сигналу», – пояснюють на стенді.
Де використовується? Поки що основні користувачі цього рішення – великі фінансові та медіакомпанії. «Наприклад, відеотрансляція зі стадіону, на якому кілька десятків камер, що ганяють сирий потік даних, займає величезну ємність каналу. Організувати таку трансляцію через класичні підключення є досить складно», – пояснює гід.
І уточнює, що найбільше кейсів зараз у Китаї. Там рішення використовують держпідприємства, банки, медіа та інші компанії, яким потрібно передавати величезний потік даних захищеними каналами з мінімальними затримками. У Європі технологію запустив концерт Vodafone для своїх клієнтів із фінсектору. «А в Україні такі речі поки що не монетизуються. Хоча в майбутньому є потенціал», – сподіваються в Huawei.