Сім листівок про січневий сплеск курсу

Гривня на міжбанку в січні 2021 року вперше з початку 2015-го перетнула рівень 29 грн/$. Стрімке падіння зупинили розпродаж валюти Нацбанком і стабілізація інформаційного фону: пік падіння не наблизився до абсолютного рекордного значення, яке було зафіксовано в лютому 2015-го на рівні 30 грн/$.

Паніка вщухла, але лишилася низка чинників, які й надалі підштовхуватимуть національну валюту до ослаблення.

Mind розбирає ключові фактори впливу на курс гривні на початку 2022 року.

Маневри не ліпші за війну

Фото: shuttrstock

Головними чинниками девальвації в січні стали як інтенсивне нагнітання теми воєнних загроз у світових ЗМІ, так і реальне накопичення російських військ поблизу кордонів України. Перелякані інвестори, бізнес і населення ретранслювали своє занепокоєння через втечу з гривні.

Дійсно, економіки Росії, України та, вірогідно, Білорусі прямовисно зануряться у тривалу кризу з непрогнозованими наслідками, якщо накопичений військовий ресурс буде застосований. Ризики війни вже закрили ринок капіталів для українських позичальників до того часу, поки не відбудеться надійна деескалація.

Проте похідні від сформованих загроз впливають не лише на регіональну, а й на глобальну економіку. Зокрема, формується істотний ризик для суходільного потоку товарів із КНР до Західної Європи. А Китай 2020 року вийшов на перше місце в переліку найважливіших торгових партнерів ЄС, випередивши США. Обсяг зовнішньоторговельного товарообігу ЄС із КНР торік становив 586 млрд євро.

Як вважає агентство Bloomberg, можлива ескалація між Росією та Україною може занурити Європу в стагфляцію через імовірні перебої в енергопостачанні та відповідні каральні санкції щодо Росії.

Конфлікт впливає на показники низки корпорацій у виробничому та фінансовому секторах. Приміром, Raiffeisen Bank International AG став першим великим європейським кредитором, який заявив, що відкладає гроші на подолання потенційних наслідків кризи: 19% доходів австрійського кредитора залежить від Росії. При цьому його сукупні активи за підсумками 2021 року сягнули 192 млрд євро, що співставно з ВВП України, який, за оцінкою Мінекономіки, становив минулого року $200 млрд.

Кількість біженців з України через гуманітарну кризу може скласти до 5 млн людей: більшість із них відправиться до європейських країн.

Натомість підписання Україною капітуляції в тому чи іншому вигляді скоротить ризики для світової економіки. Тому тиск на українську владу у відповідному напрямку може бути безпрецедентним, що сформує загрозу для самого існування української держави.

Перелік інструментів тиску широкий – обіцянки кредитів, шантаж компроматом, підштовхування до економічної та соціальної кризи. Зокрема, Верховний суд Великої Британії завершив слухання у справі «єврооблігацій Януковича» на $3 млрд ще 11 листопада, але рішення все ще не виніс, а компанія Skyrizon спільно зі ще кількома китайськими інвесторами подала позов до Арбітражного суду в Гаазі, вимагаючи стягнути з України $4,5 млрд компенсації через кейс із невдалим продажем української «Мотор Січі».

Докладніше: Доля заводу «Мотор Січ»: як продавали «національну безпеку»

Звісно, не всі геополітичні гравці підтримують такий поступ російської експансії по карті світу, але торгівля, найімовірніше, ще не скінчилася.

Тимчасово тефлоновий Мінфін

Фото: УНІАН

Міністерство фінансів за минулий рік набрало величезної ваги в системі державної влади, оскільки могло завдяки ціновому перерозподілу статків громадян (високій інфляції та стабільній гривні) витягати для довірених контрагентів зі шляпи держбюджету одного кролика за іншим.

За таких обставин коло впливових друзів фінансового відомства настільки суттєво розширюється, що дозволяє робити помилки та ігнорувати критику.

«Наразі у нас є обмежений доступ до ринків зовнішніх запозичень. Однак перевиконання планових показників дохідної частини держбюджету дозволяє нам почувати себе досить впевнено. Лише в січні цього року перевиконання за доходами склало більше 9 млрд грн», – хизується міністр фінансів Сергій Марченко.

Але це тимчасова опція – поки не наздогнала необхідність радикального збільшення соціальних видатків. Тоді класична гойдалка «зарплати – пенсії – ціни» зробить Мінфін сиротою. Уникнути гойдалки не вийде, адже соціологічні опитування вже свідчать, що партія «Слуга народу» не отримує більшості на парламентських виборах – 2023.

Водночас хоча б для протоколу треба визнати, що Мінфін став одним із головних творців січневого курсового опіку. Фінансове відомство в грудні вилило на ринок катастрофічний обсяг ліквідності. Якщо у січні 2021-го видатки держбюджету становили 72 млрд грн, то в грудні 2021-го – 269 млрд грн. Значна частина з цих коштів пішла на розігрів девальвації гривні в грудні і січні на відповідному інформаційному тлі: низка ЗМІ та експертів прогнозували початок російського вторгнення ще на Christmas – 25 грудня.

Аби ліпше уявити руйнівний вплив дій Мінфіну, варто згадати, що за весь кризовий січень Нацбанк продав валюти на $1,5 млрд, що дозволило забрати з ринку лише близько 42 млрд грн. Разом з тим НБУ також помічений у збиранні дров для пожежі: з 1 грудня центробанк збільшив можливість банків здійснювати власні операції на валютному ринку в межах валютної позиції на сукупну суму близько $400 млн.

Нерезиденти, на паніку яких списують усі січневі негаразди, вийшли з ОВДП лише на 11 млрд грн (близько $390 млн). Участь населення у січневих подіях оцінено у $254 млн (еквівалент біля 7 млрд грн) чистого попиту на валюту, що стало далеко не найбільшим результатом за останні 12 місяців.

Видатки держбюджету, млрд грн

Джерело: Openbudget

Грошей у Мінфіну було так багато, що відомство в грудні направило на викуп ВВП-варантів близько $170 млн. Рішення дискусійне. З одного боку, ціна ВВП-варантів у грудні знизилася до 90,7–95,3% номіналу, з іншого – вже у січні вона впала до 66,7%, проте Мінфін утримався від подальшої скупки боргу.

І якщо реструктуризація була такою корисною, як переконує Мінфін, то навіщо витрачати народні гроші для дострокового викупу зобов’язань у кризовий для держави час?

Для порівняння – за 2019 рік сплата за цими інструментами становила $41 млн – гроші перерахували в травні 2021-го. За 2020 рік виплат не буде, оскільки не було зростання ВВП. Виплати за 2021 рік з урахуванням зростання ВВП на 3,2% можуть сягнути 1,3–1,5 млрд грн (близько $46–53 млн за курсом 28,5 грн/$) і зробити їх треба лише у травні 2023-го. Вигода не очевидна, і, напевно, через це Мінфін так ухилявся від повідомлень про цю операцію.

Московський слід

Фото: УНІАН

Вважається, що з часу окупації Криму частка бізнесу з російським корінням в економіці України значно скоротилася. Проте достеменно визначити таке скорочення досить складно – формальний продаж російського бізнесу лояльним українським громадянам жодним чином не скорочує реального контролю за активами.

Втім, навіть після такого скорочення корпус російських компаній в Україні велетенський: у 2020 році в Україні працювало майже 13 000 компаній, які мали російських засновників або бенефіціарів. Виручка цих компаній становить приблизно $10 млрд на рік.

Крім того, частка російського імпорту в загальному обсязі постачань до України зросла у 2021 році до 8,6%, або до $6,02 млрд. Український експорт у Росію удвічі менший.

У січні 2022 року російський рубль через загрозу руйнівних санкцій впав до найнижчого значення за останні півтора року. За умови різкої девальвації рубля всі міжнародні холдинги з центральними офісами в Росії концентрують фінансові ресурси в центрах ухвалення рішень для виконання власних зобов’язань, терміново відкликаючи всі доступні кошти з закордонних і регіональних філій.

Тому істотне ослаблення російської національної валюти завжди та невідворотно призводить до виникнення додаткового девальваційного чинника для гривні. Наскільки вплинув цей чинник у січні знає Нацбанк, але навряд чи скаже, «аби не нагнітати».

Вихід інвесторів

Фото: shuttrstock

Міжнародні резерви України після скорочення в січні на 5,3% усе ще становлять вагомі $29,3 млрд. Нацбанк їх знову поповнює і планує це робити й далі, для чого, зокрема, планує подальше підвищення облікової ставки. Проте заспокійлива сума резервів не є визначальним чинником.

Інвестиції тікатимуть з України без деескалації. З початку року їх портфель ОВДП скоротився на 15%, до еквіваленту у $2,8 млрд.

Заміри EBA свідчать, що лише 45% компаній планують продовжити працювати в разі вторгнення. Уже розглядають можливість переїзду до західних регіонів 17% компаній, а ще 10% розмірковують над можливістю виїзду з країни у разі найгіршого сценарію. Ще 7% вважають, що зовнішня агресія може призвести до закриття їхнього бізнесу.

Подальше погіршення воєнно-політичних обставин можуть також спричинити швидку міграцію підприємств ІТ-галузі: експорт ІТ-послуг у 2021 році становив $7,1 млрд, що на 37,2% більше, ніж у 2020 році. За даними асоціації IT Ukraine, 57% з опитаних керівників готові розглянути переїзд за ініціативи самих спеціалістів. Релокація розглядається насамперед у західні регіони України, але також до сусідніх європейських країн.

Інвестиції тікатимуть з України й після деескалації. Україна в глобальному рейтингу щодо захисту прав власності у 2021 році посіла 106-те місце, поступаючись Замбії, але випереджаючи Мозамбік. Кількість скарг до бізнес-омбудсмена 2021 року збільшилася на 26%, до 2,182 тис: податкові питання становили 62%, скарги на дії правоохоронних органів – 14%.

За даними голови Ради НБУ Богдана Данилишина, доходи від прямих інвестицій, виведені з України в 2021 році, сягнули рекордних 18,5% від середньорічного обсягу іноземного капіталу в Україні.

Міжнародний індекс прав власності 2021 року (IPRI)

Джерело: Альянс з прав власності

Надходження від заробітчан та виплати дивідендів, $ млн

Джерело: НБУ

Безпрецедентна допомога

Фото: УНІАН

ЄС оголосив про намір надати Україні макрофінансову допомогу в розмірі 1,2 млрд євро. Крім того, Європейська комісія пропонує 120 млн євро грантів.

Єврокомісар з питань розширення та сусідства Олівер Варгеї заявив наприкінці січня, що Євросоюз мобілізує до 6,5 млрд євро інвестицій для підтримки економіки України.

Канада запропонувала Україні кредит у розмірі майже 120 млн канадських доларів для підтримки економічної стійкості та розвитку країни.

Крім того, США, Швеція, Швейцарія, Великобританія та Канада відкрили в лютому спільний фонд зі стартовим розміром близько $47 млн, покликаний допомогти пом'якшити дестабілізувальний вплив Росії.

Великобританія також обіцяє виділити майже 2 млрд фунтів стерлінгів на британсько-українські інфраструктурні та енергетичні проекти.

Мінфін України веде перемовини з Казначейством США щодо можливості отримання кредитних гарантій.

Крім того, наступна місія МВФ в Україні розпочне роботу вже найближчим часом: у Мінфіні насолоджуються обґрунтованим оптимізмом щодо отримання 2022 року $2,2 млрд.

На додачу Франція оголосила про готовність надати уряду України 200 млн євро кредиту, а також фінансові гарантії на 1 млрд євро, під які Україна зможе отримати кредити у французьких банках на пільгових умовах.

З одного боку, пам’ятаючи про нав’язані невигідні договори про нібито вільну торгівлю, про ігнорування соціальних потреб населення з боку міжнародних фінансових організацій, про політичний тиск на Україну в питанні локалізації оптимізм щодо допомоги має бути стриманим. З іншого боку, вибирати особливо немає з чого.

Контроверсійна боргова перспектива

Фото: shuttrstock

Загальна сума прямого та гарантованого державою боргу України за 2021 рік зростала удвічі швидше за динаміку реального ВВП: консолідований борг зріс на 8,5%, або на $7,7 млрд, майже до $98 млрд, зокрема сукупний зовнішній борг – на 6,5%, або $3,5 млрд, до $57 млрд.

Сукупні борги держави в доларовому вираженні 2022 року зростали найбільшим темпом за останні п’ять років на тлі скорочення населення. Частка валютного боргу в сукупному борзі за рік скоротилася, але залишається на високому рівні – 63,2%, що робить держбюджет уразливим в умовах девальвації.

Мінфін у лютому вже підвищив прогноз виплат за держборгом у 2022 році на 8,1 млрд грн порівняно із січневим прогнозом, до 558,8 млрд грн, на тлі дефолту Державної продовольчо-зернової корпорації по китайському кредиту на $1,5 млрд.

Загалом ситуація виглядає дещо ліпше, ніж попереднього року, але підводити підсумок ще зарано. ФРС планує посилення монетарної політики та підвищення облікової ставки, що світить подорожчанням долара до всіх валют. Крім того, активний підйом ставок ФРС може призвести до зниження цін на сировину, зокрема на основні товарні позиції українського експорту.

Видатки бюджету на боргові виплати

Джерело: Мінфін

На додачу, крім державного боргу існує і недержавний, і йому в умовах погіршення прогнозів за рейтингами країни буде некомфортно: короткостроковий зовнішній борг (погашення та виплати відсотків), який треба виплатити реальному сектору економіки впродовж 12 найближчих місяців становив на початок IV кварталу 2021 року понад $41 млрд.

За даними голови Ради НБУ, рівень доларизації боргу підприємств утримується на високому рівні (66%). Це може стати проблемою, якщо ставки залучень для українських позичальників утримуватимуться на відсікаючому рівні тривалий час.

Мерехтіння Нацбанку

Фото: УНІАН

НБУ – велетенська інституція: емісійний центр, регулятор і наглядач банків, платіжних систем, страховиків. Коли такий центр впливу починає рухатися рвучко й конвульсійно – це приблизно як помітити тремор чи судоми в таксиста, який везе вас на швидкісній трасі.

На початку лютого НБУ погіршив прогноз дефіциту поточного рахунку 2022 року до $7,6 млрд з $5,7 млрд, а від’ємного сальдо зведеного платіжного балансу до $1,9 млрд з $0,9 млрд.

Крім того, прогноз середньорічної ціни на природний газ на хабі ТТF у Нідерландах на 2022 рік погіршено на 80,2% – з $475,1/1000 куб. м до $856,3/1000 куб. м, а ціна нафти марки Brent – на 10,7%, з $67,1 до $74,3 за барель.

Але найгірше те, що в стінах центрального банку вже йде дискусія щодо доцільності подальшої зміни прогнозів через їхню надмірну оптимістичність. Впевненості не додає і перегляд ключовими органами НБУ своїх рішень протягом доби: у січні семеро з десяти членів Комітету з монетарної політики висловилися за підвищення облікової ставки до 11%, але на наступний день відкликали свою аргументацію і затвердили збільшення лише до 10%.

Це повноцінно відчуває бізнес. Заміри центробанку свідчать, що індекс очікувань ділової активності просів у січні 2022 року до 40,5 порівняно з 48,6 у грудні цього року, що є найменшим значенням за останні 12 місяців.

Серед визначальних чинників – підвищення цін на енергоносії у світі, а також зростання ймовірності воєнного конфлікту.

Оновлені прогнози НБУ

Джерело: НБУ