Mind продовжує готувати дайджести найактуальніших публікацій про Україну в топовій іноземній пресі. Ми намагаємося визначити найбільш показові інформаційні тренди, здатні вплинути на рішення іноземних урядів і великих світових компаній щодо України, а також позицію цих урядів і корпорацій, яка може подаватися між рядків найрейтинговіших ділових видань. Попередній випуск можна прочитати тут.
The Economist: «Перемога України є імперативом для всіх нас» – Елізабет Трасс, голова МЗС Великобританії
Редакційна колонка, 30.04.2022
«Треба рухатися зі швидкістю війни», – заявив Ллойд Остін, сигналізуючи про новий, інтенсивніший етап у намаганнях Заходу допомогти Україні у війні з росією. Це передбачає надання більшої як за кількістю, так і за міццю зброї.
Цю позицію офіційний Вашингтон сформував після повернення Остіна та держсекретаря Блінкена з Києва 24 квітня. «Ми хочемо бачити росію ослабленою до такої міри, щоб вона не змогла більше робити те, що вона дозволила собі під час вторгнення в Україну», – наголосив Остін.
«Перемога України є стратегічним імперативом для всіх нас», – заявила напередодні Елізабет Трасс, міністерка закордонних справ Великобританії.
Зрештою, 28 квітня президент США Джо Байден запропонував схвалити новий закон, який дозволяє уряду продавати активи, вилучені в російських олігархів у рамках санкцій, і спрямувати ці кошти на допомогу Україні. Закон має ще бути проголосований Конгресом.
Також Німеччина напередодні скасувала свою відмову щодо забезпечення України важким озброєнням і оголосила, що відправить щонайменше 50 зенітних броньованих машин Gepard.
США також готові надати Україні більше важкого озброєння для дальнього вогневого ураження, що дозволить ЗСУ перейти в повноцінний контрнаступ.
Елізабет Трасс переконана: мова має йти про цілковите витіснення росії з усієї території України. Блінкен більш обережний у висловленнях.
Багато експертів бачать паралелі нинішньої ситуації із «зимовою війною» 1939–1940 років, коли Фінляндія ефективно відбивалася від СРСР, проте в підсумку була змушена поступитися територією та десятиліттями зберігати нейтралітет.
The Economist: Російський оборонний бюджет утричі більший за британський чи французький
Редакційна колонка, 30.04.2022
Для російської армії вторгнення в Україну стало справжньою катастрофою. За даними уряду Великобританії, протягом двох місяців убито близько 15 000 військовослужбовців, знищено щонайменше 1600 броньованих машин, десятки літаків і флагман Чорноморського флоту – ракетний крейсер «москва». Штурм Києва завершився провалом.
Зсередини російська армія виявилася напрочуд гнилою, при тому, що оборонний бюджет рф становив понад $250 млрд. Це втричі більше за британський чи французький. Але значна його частина просто розкрадалася.
росія не змогла здобути контроль над небом, синхронізувати дії повітряних та наземних сил і піхоти. Корумповані генерали відмовилися від передової військової доктрини й повернулися до знищення міст та терору проти цивільного населення.
Попри те що українські збройні сили були менш численними та гірше озброєними, вони чинили ефективний опір, делегувавши тактичні рішення невеликим адаптованим до конкретної місцини підрозділам.
Для путіна це нищівна поразка. Втрата обличчя загрожує його репутації вдома та нівелює претензії на статус керівника наддержави на глобальній арені. Відновлення російських сил може забрати роки. А за умов потужної еміграції креативного класу та спеціалістів технологічної галузі є практично неможливим.
Проте слабкість може спонукати росію до застосування аргументу відчаю: хімічної, біологічної та ядерної зброї. З початку цієї війни путін неодноразово розмахував загрозою використання зброї масового знищення. Але шанси на її використання залишаються примарними. Утім, коли закінчуються звичайні варіанти, спокуса ескалації, безсумнівно, зростає.
Отже, найкращий спосіб убезпечитися від путіна та його «гнилої» армії – це позбавити його можливості воювати взагалі.
The Economist: Російська армія прогнила зсередини, і війна в Україні більше ні в кого не лишила в цьому сумнівів
Редакційна колонка, 30.04.2022
Рота військ (штатно до 150 осіб) в окупаційних силах рф вважалася батальйоном або навіть полком. Поодинокі військові кораблі видавали за цілі ескадри. Це мало б стати попереджувальним знаком, що російські збройні сили загрузли в проблемах ще до того, як путінські вояки загрузли в передмістях Києва.
«Це не професійна армія. Це схоже на зграю недисциплінованих голодранців», – сказав адмірал США Джеймс Фогго. Вторгнення перетворилося на фіаско, що поставило в ступор практично всіх західних штабістів, які вважали російську армію справді загрозливою.
Американські спецслужби розраховували, що Київ впаде за кілька днів. Вважалося, що росія окупує Україну так само блискавично, як армія США Ірак 1991 року.
Витрати росії на «оборонку» з урахуванням динаміки купівельної спроможності подвоїлися між 2008 і 2021 роками, сягнувши понад $250 млрд. Було поставлено на бойове чергування близько 600 нових літаків, 840 вертольотів та 2300 безпілотників. На парадах у москві виблискували нові танки та ракети. рф випробувала нову тактику й техніку на Донбасі після свого першого вторгнення в Україну в 2014 році та наступного року в Сирії.
«Відомо, що у російської армії були кадрові проблеми, – каже Петр Павел, чеський генерал у відставці, який очолював військовий комітет НАТО у 2015–2018 роках, – але їх масштаби були несподіванкою для багатьох, зокрема для мене, бо росіяни виявилися нездатними засвоювати уроки».
Причина поразки росіян в Україні – «вологі марення путіна». ФСБ переконало його, що Україна нашпигована російськими агентами та одразу коритиметься. Це підштовхнуло його відправити легкоозброєних десантників, щоб захопити аеропорт на околицях Києва та вдертися у передмістя.
Російська армія становила приблизно 120 батальйонних тактичних груп, розпорошених на безліч неефективних напрямів. Танки, які мали б захищатися піхотою, блукали самі собою, систематично опиняючись у засідках. Артилерія, яка була опорою російської армії, не могла подавити українську оборону навколо Києва.
Відмінною рисою хороших армій є те, що вони швидко вчаться на власних помилках. Натомість російські бронетанкові колони все ще атакують без підтримки та в один ряд – як у роки Другої світової. Це самогубний маневр.
«Армії є проєкцією якості суспільства, з яких вони походять. Російська держава базується на корупції, брехні, беззаконні та примусі. Все це і є складовими російської армії в цій війні», – каже Еліот Коен з Університету Джона Гопкінса.
Корупція в армії рф, безсумнівно, допомагає пояснити, чому російські автомобілі були обладнані дешевими китайськими шинами, через що застрягали в українській багнюці. Російські підрозділи повсякчас опинялися без зашифрованих радіоприймачів і були змушені покладатися на незахищені цивільні термінали або навіть на телефони стільникового зв’язку.
Погано навчені та погано мотивовані солдати не здатні вести ефективні дії за умов сучасної загальноармійської війни, яка вимагає синхронної роботи танків, піхоти, артилерії та авіації.
У російській армії забагато полковників та недостатньо сержантів. Навчання є жорстким і застарілим, вони одержимі культом Другої світової війни та приділяють мало уваги аналізу новітніх конфліктів. Навіть неспроможні засвоїти уроки афганської, чеченської та сирійської воєн.
Під час окупації Північної України солдати рф не лише багато пиячили та мародерили, а й вбивали велику кількість мирних жителів. Це збігається з їхньою поведінкою в Сирії.
Ізраїльські офіцери, які уважно спостерігали за російськими ВПС у Сирії, дивувалися їхнім діям з протиповітряної оборони та виявленню цілей, зазначаючи вкрай жалюгідний рівень професіоналізму. Те саме стосується радіоелектронної безпеки.
Група індійських дипломатів і генералів у відставці нещодавно обговорювала логістичну некомпетентність російської армії. Той факт, що Індія є найбільшим покупцем російської зброї, надає їхньому висновку особливої ваги.
Подібний процес переоцінки зараз триває в західних збройних силах. «Репутацію російських військових було зруйновано, і для відновлення знадобиться покоління», – йдеться в нещодавній оцінці з боку НАТО.
The Washington Post: Результат битви за Донбас вирішить артилерійська дуель
Західна артилерія, яка щодня прибуває в Україну, радикально змінить перебіг війни.
Міністр оборони США Ллойд Остін, виступаючи разом зі своїм канадським колегою в Пентагоні, сказав, що далека артилерія стане «вирішальною» на наступному етапі протистояння.
Очікується, що адміністрація Байдена найближчими днями схвалить передання Україні ще більшої кількості надпотужної артилерії, зокрема новітніх зразків.
Самі лише Сполучені Штати вже пообіцяли Володимирові Зеленському майже 190 000 артилерійських снарядів плюс 90 буксированих гаубиць. Станом на четвер, 28 квітня, більша частина прибула в Україну, сказав високопосадовець з оборонних кіл США на умовах анонімності. Декілька надсучасних самохідних гаубиць разом із боєкомплектом надасть Франція.
Оплата цього важкого оборонного пакета передбачена коштом внесеного до Конгресу США кошторису на $33 млрд – зазначив держсекретар Ентоні Блінкен. Інші союзники, як-от Великобританія та Швеція, також надсилатимуть артилерію 155 калібру.
Досі Україна переважно користувалася 300-міліметровою реактивною системою залпового вогню «Смерч», яка може стріляти на відстань до 60 км, та 122-мм гаубицями, поставленими на бойове чергування ще в 1960-х роках.
Пентагон оцінив, що росія не настільки ефективна, як хотілося б, у застосуванні далекобійної артилерії. Крім того, Україна ефективно використовує надані союзниками дрони та контрбатарейні радари.
Зеленський також запросив включити в оборонний пакет реактивну систему залпового вогню високої мобільності M142 Himars, яка використовується в армії та морській піхоті США. У Пентагоні не виключають і надання Україні реактивної системи залпового вогню M270, яка хоч і є повільнішою, проте має більше ракет у зарядній касеті.
Українські чиновники просять більше самохідних гаубиць, які є менш вразливими для російського контрбатарейного вогню, як-от M109 Paladin. Ці артилерійські системи мають високу ефективність із високоточними 155-мм снарядами Excalibur, розрахованими на ураження цілей на відстані до 35 км.
Міністр оборони Канади Аніта Ананд сказала, що вкрай зацікавлена в наданні Україні зброї, яка є «взаємозамінною», що дозволяє нашій країні швидше вивчати системи та підтримувати їх, коли вони пошкоджені.