Уперше після 24 лютого з чорноморських портів України відправлено судно із зерновим вантажем на експорт. Судно RAZONI (під прапором Сьєрра-Леоне, SL) з 26 000 тонн кукурудзи на борту залишив порт Одеси та попрямував до Триполі, Ліван. Він рухатиметься гуманітарним коридором, який був узгоджений на чотиристоронніх переговорах у Стамбулі та безпека якого гарантується ООН. 2 серпня RAZONI зайде до порту Туреччини, де його буде оглянуто на предмет військової контрабанди.
Далі порти Великої Одеси залишатимуть судна, що застрягли там на початку війни та простояли на рейді п’ять місяців під загрозою обстрілу – загалом їх 16. Оціночно може йтися сумарно про 1 млн тонн зернових вантажів.
За словами міністра інфраструктури Олександра Кубракова, розблокування портів генерує щонайменше $1 млрд валютної виручки (без уточнення періоду. – Mind) і «дасть можливість для аграрного сектора спланувати посівну наступного року».
Озвучена цифра в $1 млрд – дуже скромна (для порівняння: 2021 року аграрний експорт приніс Україні $21 млрд валютних надходжень). Проте, чи буде вона досягнута, залежить від того, чи скористаються можливостями чорноморських портів нові гравці і чи є готовність у принципі контрактувати зерно з українського Причорномор'я.
На перші переходи в цьому сенсі орієнтуватися не можна, оскільки судна вже перебувають в Одесі і в будь-якому разі мали повернути власникам; крім того, їм не залишала вибору якість закупленого зерна, що стрімко погіршується.
Показовою буде активність у другій половині серпня – після того як усі судна, що застрягли на п'ять місяців, вийдуть з Одеси.
Відповідь «ризик обстрілів із боку росії» здається очевидною. Ймовірність бойових дій дійсно є першопричиною гальмування зовнішньої торгівлі, але проявляється вона у фінансовій формі.
На сьогодні щодо суден, що входять до портів Одеси, застосовуються підвищені коефіцієнти ризиків. Вкотре вони зросли після обстрілу портової інфраструктури 23 липня.
Офіційна страхова премія, що до цього коливалася на рівні 3–3,5%, зросла до 5%. Якщо не відбудеться ескалації та судноплавство здійснюватиметься відносно стабільно, показник може опуститися до 2% вже за місяць.
Конкретна сума залежить від багатьох параметрів – застрахованої вартості судна, обсягу партії вантажу та тривалості фактичного перебування у військовій зоні. В абсолютних цифрах це відповідає премії в 5,5–17 $/тонна. Отже, кожен день простою в українському порту чи акваторії генерує до десятків тисяч доларів додаткових витрат.
Також для України діють підвищені ставки на оренду кораблів (фрахт). Наразі вартість фрахту судна найбільш ходовою вантажопідйомністю 30 000–55 000 тонн, для перших рейсів до Одеси оцінюється в 4–5 разів вище, ніж аналогічний рейс до мирного порту Констанца.
За умови відносного спокою в приукраїнських водах оренда до Одеси знизиться, але все одно залишиться дорожчою щонайменше вдвічі. У сумі різниця у вартості забезпечення експорту в порівнянні з мирною Констанцою може сягати 50 $/тонна.
Попри те що питання воєнізованих конвоїв під час перемовин було знято, страховики, за неофіційними даними, висловлюють побажання щодо наявності на судні двох watch personnel – спеціально для виявлення/контролю мін або використання для цього дрону. Також поки що відкритим залишається питання страхування всієї команди судна.
Тобто на першому етапі активність зернового експорту з України морем залежатиме від наявності доволі сміливих судновласників, які зуміли укомплектувати команду для такого рейсу.
На 5 серпня в Сочі заплановано зустріч президента Туреччини Реджепа Ердогана з президентом росії владіміром путіним. Передбачається, що вони обговорюватимуть, зокрема, реалізацію стамбульської зернової угоди. У разі отримання надійних гарантій безпеки та запоруки їх дотримання від голови Турецької Республіки, експорт зерна з України отримає суттєвий стимул.
Нагадаємо, що надлишок зерна врожаю минулого року, який застряг на ринку через морську блокаду, оцінюється в 20 млн тонн. Його своєчасна евакуація необхідна для нормалізації роботи галузі в сезоні, що розпочався.