Стамбульські угоди: що означає розблокування експорту українського зерна

Стамбульські угоди: що означає розблокування експорту українського зерна

Україна разом із портами отримала шанс на відновлення економіки, Реджеп Ердоган здобув безпрецедентну дипломатичну перемогу, ООН уникла голодних бунтів. Що отримав путін – стане зрозуміло з часом

Этот материал также доступен на русском языке
Стамбульські угоди: що означає розблокування експорту українського зерна
Фото: DR

Україна наново віднайшла вихід до моря. У п'ятницю, 22 липня, у Стамбулі було укладено угоду, що дає змогу розблокувати експорт зерна з чорноморських портів.

Було підписано дві дзеркальні угоди у тристоронньому форматі. Підпис від України поставив міністр інфраструктури Олександр Кубраков, від ООН – Антоніу Гутерріш та від Туреччини – міністр оборони цієї країни Хулусі Акар. У такому ж форматі від росії документ підписав міністр оборони Сергій Шойгу.

Колишній посол України в США, дипломат Валерій Чалий зазначив, що такий нестандартний хід, що дозволяє розділити два документи, заслуговує на «вподобайку» за винахідливість. «Принаймні не довелося соромитися загальних відео та фото зі злочинцем», – написав він.

Які можливості тепер отримують усі учасники процесу, що виграє Україна і які камені можуть бути приховані під товщею морської води та політики?

Документ був підписаний у присутності президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Цей факт і місце підписання – палац османських султанів Долмабахче на березі Босфору – наочно демонстрували (або мали продемонструвати), хто відіграє головну роль у тому, що відбувається, і кому світ має дякувати за порятунок від голоду.

Ердоган зазначив, що зернова угода «стане новим поворотним пунктом, який відродить надію на мир». Тим часом військові питання – принаймні в публічній частині переговорів, принципово не обговорювалися.

Антоніу Гутерріш сказав, що стамбульська угода ширша за інтереси України та росії і зачіпає весь світ.

Що прописано у договорі

Досягнуті угоди – Ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів – передбачають наступне:

  • утворюється гуманітарний коридор для аграрних вантажів та добрив, включаючи аміак, що експортуються з портів Одеси, Чорноморська та «Південного», гаранти безпеки для України через розмінування фарватерів – ООН та Туреччина;
  • військові конвої не передбачені, але НАТО розпочало навчання в Чорному морі;
  • адмініструватиме процеси Загальний координаційний центр.

Інспекційні групи, створені в Туреччині, оглядатимуть та супроводжуватимуть судна в українські порти. У територіальних водах України вся діяльність здійснюється лише українською стороною.

  • сторони не здійснюватимуть жодних нападів на торгові судна, а жодні судна, літаки та БПЛА не можуть наближатися до гуманітарного коридора;
  • можуть залучатися мінні тральщики третіх країн;
  • договір укладено на 120 днів і може бути пролонговано;
  • текст документа має бути ратифікований Кабміном. Особливо наголошено, що українське суспільство буде ознайомлене з усіма деталями домовленостей.

Турецька сторона, згідно з повідомленнями місцевих ЗМІ, прогнозує, що найближчими днями у Чорному морі відновляться морські вантажоперевезення. Реальніший термін, за прогнозами ООН, – від двох тижнів.

Результат на табло

Без жодних застережень, розблокування портів та можливість відновлення торгівлі основною експортною категорією – це величезний прорив і підтримка для української економіки та аграрної галузі зокрема.

Ціни на агропродукцію в Україні, які зараз перебувають нижче за рівень собівартості, неминуче зростуть. Оціночно, за рахунок економії на логістиці закупівельна вартість у середньому може зрости на $100 за тонну.

Також активізація експорту та приплив валютної виручки допоможе стабілізувати гривню, якій вочевидь затісний навіть скоригований Нацбанком курс у 36,6 грн/$. Щоденні втрати України від блокування портів лише в зерновому сегменті оцінювалися у $170 млн – тепер ці кошти частково зможуть повернутися в економіку.

Світовий ринок уже відчув зниження тиску «чинника України» – у день підписання договору Чиказька біржа зафіксувала 3%-ве зниження ціни на пшеницю. Функціонери ООН зітхнули з полегшенням, пафосно назвавши договір «маяком надії».

Також до досягнутих результатів, які хоч безпосередньо й не стосуються України, можна віднести підвищення міжнародного статусу президента Реджепа Ердогана, який був основним двигуном цих переговорів.

Фактори ризику

Незважаючи на розблокування портів, фактор невизначеності залишається, оскільки через 120 днів потрібно буде укладати нову угоду. Умови, які може висунути росія, ризикують виявитися неприйнятними. З 4-місячним горизонтом складно планувати роботу у такому бізнесі, як аграрний, де озимий урожай потрібно посіяти у вересні 2022 року, а продати (якщо вийде) – влітку 2023-го.

Також у цьому контексті постає питання, навіщо росії ставити підпис під документом і відмовлятися від можливості тиску на світову спільноту голодом, а на Україну – вимиванням ресурсів та руйнуванням економіки? Відповіді дві.

Перша – імідж країни, з чиєї вини голодуватимуть мільйони людей, – це навряд чи те, чого прагне кремль, хоча в плані репутації втрачати йому вже нема чого. Також для рф, як йшлося вище, залишається «гачок» у вигляді необхідності переглянути угоду через 120 днів.

Друга версія – прозаїчніша. Хоча українська сторона декларувала, що зернова угода не передбачала послаблення санкцій проти агресора, це не зовсім так.

Тоді ж у Стамбулі Антоніу Гутерріш та Сергій Шойгу підписали Меморандум про взаємодію між росією та ООН у сприянні постачанням російської с/г продукції та добрив на світові ринки. Формально ці категорії не підпадали під санкції, проте міжнародні компанії вимагали додаткових гарантій від регулятора щодо можливості безкарно працювати з ними. І тепер вони їх одержали.

Також напередодні німецьке видання Bild із посиланням на Reuters повідомило, що російські концерни «роснєфть» і «газпром» можуть знову почати постачати нафту до третіх країн. Це рішення було ухвалене представниками держав Євросоюзу, щоб «уникнути негативних наслідків для продовольчої та енергетичної безпеки у світі».

Постріл в перспективу

Наступного дня після укладання Стамбульської угоди про експорт зерна та розблокування українських портів, росія атакувала ракетами Одесу. Однією з цілей атаки є Одеський порт, через який відвантажується максимум зернових вантажів. У порту виникла пожежа, ступінь пошкоджень поки що остаточно не озвучено.

Швидше за все, домовленості про зернові коридори це не обнулить, проте їхня реалізація залишиться половинчастою: міжнародні компанії зважуватимуть військові ризики та намагатимуться по можливості шукати альтернативу українському продукту. Переконати їх вдасться, лише демпінгуючи. Також атака на порт Одеси автоматично підняла вартість страхових та брокерських премій для суден, що заходять у Причорномор'я.

Водночас міністр інфраструктури Олександр Кубраков запевнив, що обстріл Одеського порту не зупинить плани щодо експорту зерна Чорним морем – Україна продовжить підготовку до нього. «Залізничники, автодорожники та портовики щодня, як і вся країна, працюють в умовах військової агресії. І ніхто з нас не планує зупинятися – адже саме цього хоче окупант, зруйнувати інфраструктуру, знищити економіку, тим самим послабивши Армію», – написав міністр в фейсбуці.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло