На краю бездонної прірви: чому світ увійшов у глибоку кризу

Очільниця МВФ Крісталіна Георгієва ще на Всесвітньому економічному форумі в Давосі попередила, що світова економіка може зіткнутися з найбільшим випробуванням із часів Другої світової війни. А глобальні фінансові інститути один за одним почали переглядати свої макропрогнози.

Світовий банк у червні повідомив, що глобальний ВВП у 2022 році зросте на 2,9%. Таким чином, він погіршив свій прогноз на 1,2 в. п. з позначки 4,1%. У 2023–2024 роках, за оцінками СБ, світова економіка приростатиме на 3% щорічно.

Подібні оцінки через місяць озвучив Міжнародний валютний фонд, коментуючи свій новий звіт про перспективи розвитку світової економіки. За прогнозами фонду, глобальне економічне зростання у 2022 році сповільниться з 3,2% до 2,9% у 2023 році (у 2021 році воно склало 6,1%). Це на 0,4 в. п. та 0,7 в. п. нижче, ніж МВФ прогнозував у квітні. Наскільки затяжною може бути рецесія, хто її найсильніше відчує, і чи готовий світ до економічної турбулентності, розбирався Mind.

Прогнози та очікування

МВФ заявляє, що найвідчутніше на глобальний економічний клімат вплине сповільнення темпів приросту ВВП у Китаї, США та Єврозоні. І хоча динаміка зростання ВВП у згаданих регіонах не буде негативною, вона виявиться набагато нижчою за той рівень, який очікувався. Зокрема, у 2022 році це буде 3,3%, 2,3% та 2,6% відповідно. МВФ називає такий приріст «майже нульовим».

Водночас у Південній та Південно-Східній Азії макроекономічна ситуація значно краща. ВВП Індії за підсумками поточного року зросте на 7,4%, ВВП держав, що входять до об'єднання під назвою АСЕАН-5 (В'єтнам, Малайзія, Таїланд, Індонезія та Філіппіни), – на 5,3%, економіка Саудівської Аравії додасть за 2022 рік 7,6%. Навіть у країнах Африки, які розташовані на південь від Сахари (Нігерія, ПАР, Ефіопія тощо), МВФ прогнозує зростання ВВП на рівні 3,8%.

Прогноз зростання ВВП на 2022–2023 роки в деяких регіонах та країнах, %

Дані МВФ

Що відбувається із головними економіками світу?

Євросоюз. Основний ризик для Західної Європи – це раптова зупинка постачання газу з росії на тлі війни в Україні. Тобто енергетична криза в Євросоюзі (ціна газу в ЄС стабільно вища за $2100/1000 куб. м) може обернутися енергетичним колапсом. А оскільки «стара» Європа надзвичайно залежна від зовнішніх поставок енергоносіїв, паливні проблеми провокують збільшення витрат виробників у країнах ЄС, зростання цін на продукти та послуги, що, своєю чергою, спричиняє падіння споживчого попиту.

Зростання цін на основні товари та послуги в Єврозоні у липні 2022 року

Дані Eurostat

США. Сполучені Штати також зіткнулися з високою інфляцією: вона зафіксована на рівні 9,1% у червні та 8,5% у липні (рік до року). А ще з падінням обсягів виробництва (у липні американські виробничі компанії повідомили про найскладніші умови ведення бізнесу з 2009 року) та з логістичними проблемами, які призводять до перебоїв у постачанні продукції, сировини, обладнання.

Штати досі «викашлюють» наслідки майже дворічної пандемії коронавірусу, на тлі якої Федеральна резервна система (ФРС) влила величезну кількість грошей в американську економіку. Тобто, насправді, провела масштабну емісію. Впливає на США і ситуація в Україні (особливо щодо логістики та цін на енергоресурси), та охолодження взаємин із Китаєм. Під американськими санкціями перебувають багато компаній з Піднебесної, що завдає удару не лише по китайському, а й по американському бізнесу. Особливо страждають ті підприємства, які закуповують у Китаї точну електроніку та компоненти для неї.

Китай. КНР бореться з черговою хвилею COVID-19, запроваджуючи все нові й нові обмеження. Наприклад, буквально кілька тижнів тому влада міста Ухань закрила на карантин один із районів, де проживає близько мільйона людей, лише через чотири позитивні випадки зараження коронавірусною інфекцією. Крім того, глобалізація торгівлі, яка тривалий час приносила Китаю величезні дивіденди, наразі стала для КНР проблемою. Скорочення світового товарообігу, розростання кризових явищ в інших країнах, а також торгове протистояння з США вочевидь не йдуть китайській економіці на користь.

За даними звіту China Beige Book International (CBBI), за липень обсяги виробництва на заводах та кількість нових виробничих замовлень у Китаї досягли найнижчих показників із середини 2020 року, а рівень зайнятості у роздрібній торгівлі виявився найгіршим за останні два роки. Національне статистичне бюро КНР повідомило, що індекс менеджерів із закупівель (PMI) обробної промисловості за липень впав до 49 пунктів. Це нижче за критичний рівень на 50 пунктів.

Як світ намагається долати кризу?

Одними з перших на те, що відбувається, почали реагувати США. Зокрема, ФРС у червні вперше за 28 років підвищила ключову процентну ставку одразу на 75 базисних пунктів, а наприкінці липня підняла її знову на 75 б. п. Таким чином ФРС намагається уповільнити рекордну інфляцію та підштовхнути ділову активність.

Курс EUR/USD у липні–серпні 2022 року

Дані Investing

Водночас ВВП США пікірує: за I квартал падіння склало 1,6%, за II квартал – 0,9%. До того ж американський бізнес починає втрачати доходи. Звітність найбільших корпорацій США за ІІ квартал, що входять до індексу S&P 500, показала, що 73% компаній, які звітували, повідомили про кращий за очікування прибуток. Це на 4 в. п. нижче від середнього за п’ять років значення.

Європейський Центробанк (ЄЦБ) теж йде шляхами ФРС, але із запізненням. ЄЦБ оголосив про підвищення базової ставки лише наприкінці липня – з 0 до 0,5%. До наступного підвищення ставки Центробанк може вдатися у вересні. Проте це навряд чи вирішить ключову для ЄС проблему – нестачу енергоресурсів та їхню дорожнечу. Як повідомив Eurostat, зростання цін на енергоносії у червні рік до року склало 42%, у липні – 40%.

Відповідно до даних Reuters, за газ, який дозволить пережити майбутній опалювальний сезон, Євросоюз заплатить у 10 разів більше, ніж зазвичай. Доходить навіть до того, що влада низки європейських країн, серед яких Німеччина, Польща, Нідерланди, заговорила про можливу розконсервацію вугільних шахт та електростанцій. Отже, схоже, що європейський план Green Deal щодо декарбонізації та переходу до 2050 року на «зелену енергетику» опинився під загрозою.

Народний банк Китаю стриманіший у своїх діях. У своїй серпневій доповіді про заходи грошово-кредитної політики він повідомив, що не займатиметься «…насиченням економіки грошима чи надмірною грошовою емісією», а має намір надавати реальному сектору сильнішу та якіснішу підтримку.

При цьому Центробанк КНР вже озвучив намір виділити $148 млрд на рефінансування проблемних об'єктів нерухомості, щоб не допустити іпотечної кризи в країні. Також прем'єр-міністр Китаю Лі Кецян заявив, що з ініціативи уряду буде створено механізм щодо просування великих інвестиційних ініціатив, серед яких екологічні проєкти, спрямовані на боротьбу із забрудненням води, ґрунтів та на утилізацію відходів.

Що каже з приводу боротьби з рецесією МВФ?

Підсумовуючи свій звіт, МВФ дав кілька рекомендацій владі держав, щоб допомогти їм не настільки болісно пережити кризу. А саме:

• центробанки, які почали посилювати грошово-кредитну політику, повинні дотримуватися цього курсу, доки не вдасться приборкати інфляцію;
• потрібна бюджетна підтримка, яка пом'якшить вплив рецесії на найбільш уразливі групи населення;
• якщо політика гнучкого обмінного курсу не виправдовує себе, центробанки мають бути готовими до проведення валютних інтервенцій (що, до речі, робить НБУ);
• окремі країни мають бути готовими до підвищення податків або зниження державних видатків, щоб забезпечити належне наповнення держбюджету;
• урядам слід утриматися від накопичення запасів продовольства та енергоносіїв, а натомість прибирати перешкоди для торгівлі (мита, квоти тощо);
• країнам не слід забувати про боротьбу з екологічними проблемами та збільшувати інвестиції для переходу до «зеленої» економіки.