Збитки та два банкрутства: НБУ оцінив роботу банків за час війни
І попередив про ризики для банківської системи
Національний банк 16 серпня оприлюднив звіт про стан банківського сектору. Документ охоплює ІІ квартал 2022 року. За цими даними можна зробити висновок, наскільки банківська система адаптувалася до «воєнної» економіки і як загалом війна вплинула на стабільність банків. Mind вивчив основні тенденції, виокремлені регулятором.
Коротко про ситуацію у банківському секторі. Головний висновок Нацбанку такий: у II кварталі банківський сектор за підтримки НБУ повністю пристосувався до роботи в умовах воєнного стану. Зокрема, це проявляється у наступному:
- робота відділень банків у вільних від бойових дій регіонах України відновилася майже в повному обсязі (проте за січень – червень 2022 року банки загалом закрили понад 1100 філій);
Зміна кількості відділень банків у 2018 – 2020 роках, тис.
Дані НБУ
- обсяг коштів клієнтів продовжував зростати, насамперед гривневих накопичень населення та вкладів бізнесу в іноземній валюті, завдяки чому рівень ліквідності банків залишався високим, незважаючи на війну (кошти фізосіб у банках за II квартал зросли на 2,4% – до 787 млрд грн);
- із квітня до червня зафіксовано зростання ставок за гривневими депозитами (згідно з індексом UIRD, за цей період середня дохідність гривневих вкладів фізосіб зросла на 0,17 в. п., до рівня близько 8–8,5% річних);
- чисті активи банків наблизилися до довоєнного рівня насамперед завдяки коштам в інших банках та вкладенням у депозитні сертифікати НБУ (станом на 1 липня чисті активи платоспроможних банків були на 0,5% нижчими, ніж на 1 січня 2022 року);
- кредитний портфель зростав завдяки кредитуванню бізнесу насамперед державними банками та переважно завдяки держпрограмам (обсяг позик, виданих юрособам, за II квартал скоротився на 3,3% – до 574 млрд грн);
- банки своєчасно почали визнавати непрацюючі кредити корпоративних клієнтів, у роздрібному сегменті зростає рівень покриття працюючого портфеля резервами (частка проблемних кредитів у банках на 1 липня становила 35,47% – це практично стільки ж, скільки і на початку 2022 року, але на 4 в. .п. більше, ніж на початку війни).
Частка непрацюючих кредитів у банківській системі
Дані НБУ
Негативні тенденції банківському ринку. На думку НБУ, ключовий ризик для фінустанов, як і раніше, – кредитний. Він уже призвів до зниження капіталу банків ы подорожчання кредитів.
«Через суттєве збільшення кредитного ризику вартість гривневих позик суб'єктам господарювання зросла в середньому до 17,9% річних. Більшою мірою подорожчання кредитів торкнулося великих підприємств і компаній з іноземними власниками», – констатує у своєму огляді Нацбанк.
Отже, складнощі з погашенням кредитів, що виникають у позичальників, впливають на фінансовий результат банків. За підсумками шести місяців чистий збиток банків становив 4,7 млрд грн. За перше півріччя 2021 року банки отримали 30,1 млрд грн чистого прибутку.
Банки продовжують активно користуватися рефінансуванням з боку НБУ. І хоча вони намагаються гасити заборгованість перед Нацбанком, для окремих фінустанов накопичення рефінансу створює загрозу. Саме з цієї причини 9 серпня НБУ визнав неплатоспроможним банк «Січ». Він був винен Нацбанку близько 235 млн грн рефінансування. Загалом обсяг рефінансу в банківській системі за II квартал скоротився на 4,8% – до 118 млрд грн. З іншого боку, це на 24% більше, ніж на початок 2022 року.
Структура зобов'язань банків
Дані НБУ
Ще один прикрий факт – падіння комісійних доходів банків. Їхній обсяг за січень – червень 2022 року проти аналогічного періоду 2021-го скоротився на 10,2%. «Попри повернення частини банківських тарифів до рівня початку 2022 року та поступове відновлення обсягу платежів, база для банківських комісій залишалася низькою», – пояснює Нацбанк.
Проте відсотковий дохід зріс на 19%. Але це пов'язано не з нарощуванням обсягів кредитування, а з тим, що фінустанови стали більше заробляти на вкладеннях у депозитні сертифікати НБУ. Їхня прибутковість із червня підскочила до 23% завдяки зростанню облікової ставки до 25%.
«Негативно на динаміці інших складових відсоткових доходів відбиваються знижений попит на позики, кредитні канікули, зниження ставок за роздрібними кредитами», – констатує Нацбанк.
Позитивні тенденції в банківському секторі. Загалом стабільність банківського сектору наразі не викликає серйозних побоювань. Наприклад, за період воєнного часу банкрутами стали лише дві установи – «Січ» та МегаБанк. Частка кожного з них становила лише 0,5% чистих активів всієї банківської системи. Був ще банк «Місто», але він пішов із ринку в січні.
На 5,3% зріс сукупний портфель гривневих кредитів, які банки видали бізнесу (загальне скорочення корпоративних позик відбулося через падіння на 7,2% виданих валютних кредитів).
«У річному обчисленні чистий корпоративний кредитний портфель зріс на 27,6% у гривні та на 1,8% в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті). Найактивніше залучали позики приватні корпорації на посівну», – уточнює Нацбанк.
Вкладники продовжують нести свої гроші до банків. Протягом II кварталу кошти фізичних осіб, бізнесу й бюджету залишалися основним джерелом фондування банківського сектору. Частка цих ресурсів на початок липня досягла 88,1% у зобов'язаннях банків.
Щоправда, є нюанс. Населення не дуже охоче розміщує гроші на депозитах на тривалий строк. Зростають кошти до запитання (+8% за квітень – червень), тоді як обсяг коштів на строкових рахунках навпаки падає (-3%).
Також більшість банків примудрилися все-таки зберегти операційну прибутковість. За даними НБУ, кількість операційно-збиткових фінустанов скоротилася до 12 у червні порівняно з 22 у березні.
За рахунок чого це вдалося? По-перше, банки протягом квітня – травня різали операційні витрати, зокрема витрати на зарплату. По-друге, у шість разів зріс прибуток сектору від операцій купівлі-продажу валюти, що сприяло зростанню операційного доходу.
Відсоткова маржа банків
Дані НБУ
Ризики та способи їх подолання. Чим тривалішою буде війна, тим більше загроз для стабільності банківської системи, вважає НБУ.
«Найбільший – кредитний – ризик уже реалізується, і втрати від нього зростатимуть надалі. Фінустанови поступово визнають кредитні збитки та враховують вплив негативних подій на якість своїх активів», – коментує Нацбанк.
До речі, ще у своєму червневому звіті про фінансову стабільність НБУ заявив, що до 20% компаній-позичальників можуть 2022 року стати неплатоспроможними. Це вдарить по банках-кредиторах і може навіть призвести до їхнього банкрутства.
Також НБУ нагадує, що він із липня відновив вимоги щодо оцінки кредитного ризику і, зокрема, до розрахунку кількості днів прострочення кредитів. Тому регулятор наполягає на тому, що банки мають оцінювати кредитні збитки вчасно.
Погіршення якості кредитного портфеля та зниження попиту на запозичення (насамперед – з боку корпоративних клієнтів) спричинять зниження прибутковості банківського сектору. «Банкам потрібно пристосувати свої бізнес-моделі до поточних умов і зберегти операційну прибутковість», – вважає НБУ.
Регулятор попереджає, що після стабілізації макроекономічної ситуації в країні (а, судячи з прогнозів того самого НБУ, ця стабілізація буде не раніше кінця 2023 року) він проведе оцінку якості активів банків, визначить необхідний рівень капіталу для установ та оцінить їхню здатність нормалізувати фінансові показники.
При цьому Нацбанк заспокоює банкірів, мовляв, вони матимуть достатньо часу на відновлення капіталу, можливо, навіть не один рік. Банкам, які сумлінно виконуватимуть плани докапіталізації, НБУ обіцяє регуляторні послаблення.