Інфляція понад 30% та ВВП на 35% у «мінусі»: що обіцяє новий макропрогноз від НБУ

Інфляція понад 30% та ВВП на 35% у «мінусі»: що обіцяє новий макропрогноз від НБУ

Як українська економіка переживе війну та впорається з її наслідками

Этот материал также доступен на русском языке
Інфляція понад 30% та ВВП на 35% у «мінусі»: що обіцяє новий макропрогноз від НБУ
Фото: пресслужба НБУ

Національний банк наприкінці липня опублікував великий інфляційний звіт. У ньому НБУ не лише докладно аналізує дані щодо інфляції та описує причини цінових катаклізмів в Україні, а й дає довгостроковий макропрогноз, моделюючи ситуацію у вітчизняній економіці аж до 2024 року. Тож що, за підрахунками регулятора, чекає на вітчизняну економіку, а відтак – на бізнес і громадян? 

Що відбувається із цінами?

Нацбанк нагадав, що у червні споживча інфляція в Україні у річному вираженні досягла 21,5%. Головною причиною такого різкого зростання цін стали бойові дії та наслідки, до яких вони призвели. Зокрема, за даними НБУ, основний внесок в інфляцію зробили:

  • порушення ланцюжків постачання (логістики);
  • скорочення пропозиції окремих товарів;
  • збільшення витрат бізнесу;
  • фізична руйнація виробничих потужностей та інфраструктури;
  • тимчасова окупація окремих територій України.

Крім цього, на прискорення темпів інфляції впливає збереження високих цін на енергоносії у світі (ціна газу в Західній Європі наприкінці липня знову перевищила $2000 за 1000 куб. м) та рекордні темпи зростання споживчих цін у країнах, що є торговими партнерами України (у червні інфляція рік до року в США становила 9,1%, у ЄС – 8,6%).

Серед чинників, що стримують інфляцію, Нацбанк називає:

  • утримання тарифів на газ та тепло для населення;
  • фіксація курсу гривні (хоча нагадаємо, що 21 липня НБУ послабив офіційний курс на 25%);
  • надмірна пропозиція сільгосппродукції на внутрішньому ринку через блокування морських портів.

Що буде з цінами у 2022–2024 роках?

Розраховувати на уповільнення темпів інфляції поки що не доводиться. За оцінками НБУ, окрім згаданих факторів, у найближчі місяці зберігаються високі ризики атак на об'єкти інфраструктури та виробничі потужності в містах України, що підриватиме логістику та підвищуватиме загрози для бізнесу. Крім того, у найближчі півроку-рік збережуться високі світові ціни на енергоносії, насамперед на газ.

У зв'язку з цим НБУ констатує, що попри жорсткі монетарні умови, регулярні валютні інтервенції та валютні обмеження, інфляція за підсумками 2022 року неминуче перевищить 30%. Хоча, за оцінками Нацбанку, могло бути ще гірше. Але стриманий споживчий та інвестиційний попит певною мірою сприятиме уповільненню інфляції.

Підсумовуючи: з огляду на наслідки війни та значний внесок у підвищення адміністративних цін (передусім мова про тарифи ЖКГ), інфляція у 2023 році знизиться до 20,7%, а у 2024 році – до 9,4%. Повернення до цільового рівня близько 5% відбудеться не раніше 2025 року.

Зміна індексу споживчих цін рік до року, %

Інфляція понад 30% та ВВП на 35% у «мінусі»: що обіцяє новий макропрогноз від НБУ

Дані: Держстат та НБУ

Як усе це позначиться на економіці?

Загальний макропрогноз Нацбанку не надто втішний: економіка України скоротиться щонайменше на третину в 2022 році й частково нівелює ці втрати у 2023–2024 роках.

Різке зниження економічної активності НБУ пояснює тим, що з початку війни третина підприємств призупинила діяльність через фізичні руйнування виробничих потужностей, окупацію територій, розвал логістики та масову міграцію населення, що призвела до відтоку трудових ресурсів. У підсумку за результатами І кварталу 2022 року ВВП України впав на 15,1% рік до року.

У квітні намітилося пожвавлення економічної активності й до початку літа не функціонувало лише 14% підприємств по всій країні. Водночас НБУ наголошує на падінні завантаженості виробничих потужностей у зв'язку зі скороченням попиту, загальним погіршенням бізнес-клімату та обмеженим доступом до фінансування. Тому економіка продовжувала падати, і в ІІ кварталі зниження ВВП досягло 40% рік до року.

За оцінками Нацбанку, з 2023 року намітиться поступове відновлення споживчого попиту, відновлення технологічних та логістичних процесів, пожвавлення інвестиційної діяльності, у тому числі завдяки євроінтеграційним перспективам України. Проте темпи зростання економіки України у 2023–2024 роках становитимуть близько 5–6% на рік.

Зміна реального ВВП України у 2020–2024 роках, %

Інфляція понад 30% та ВВП на 35% у «мінусі»: що обіцяє новий макропрогноз від НБУ

Дані: Держстат та НБУ

Два можливі сценарії

Прогнози Нацбанку збудовані на двох сценаріях.

Перший, базовий, можна назвати стримано оптимістичним. Згідно з цим сценарієм, падіння ВВП України у 2022 році становитиме 33,4%, у 2023 році буде зростання на 5,5%, у 2024 році – на 4,9%.

У своїх оцінках НБУ ґрунтується на тому, що:

  • уже з 2023 року суттєво знизяться військові ризики;
  • відновиться робота морських портів;
  • почнеться зростання споживчої активності;
  • активізуються іноземні та внутрішні інвестори;
  • відновлюватиметься ринок праці та намітиться зростання зарплат;
  • збільшиться обсяг міжнародної фінансової допомоги, що дозволить Нацбанку нарощувати валютні резерви (з $21 млрд на початок 2023 року до $29 млрд до кінця 2024 року);
  • НБУ зможе вимкнути друкарський верстат і повернутися до плаваючого курсу гривні.

Другий сценарій песимістичніший. Він безпосередньо пов'язаний із можливим затягуванням військового конфлікту. На думку НБУ, є ймовірність, що ризики безпеки України збережуться на високому рівні аж до IV кварталу 2023 року.

Це спричинить проблеми як з експортом, так й імпортом; загострення міграційних настроїв населення; стримування процесів, пов'язаних із повоєнним відновленням зруйнованої інфраструктури та житла; тиск на обмінний курс гривні і, як наслідок, на золотовалютні резерви.

У результаті, згідно з альтернативним сценарієм, ВВП України у 2022 році впаде на 34,5%, у 2023 році зросте лише на 2%, а у 2024 році – на 5,6%. Крім того, збережуться суттєві темпи інфляції. Якщо в базовому сценарії за підсумками 2024 року зростання споживчих цін не вийде за межі 10%, то в альтернативному сценарії інфляція досягне 21%.

Резюмуючи, Нацбанк зазначає, що за основними макроекономічними параметрами альтернативний сценарій не дуже відрізняється від базового. Насамперед це пов'язано з тим, що він передбачає такі ж суттєві обсяги зовнішньої допомоги та поновлення співпраці з МВФ.

Обсяг міжнародної фінансової допомоги Україні з 24 лютого 2022 року, $ млрд

Інфляція понад 30% та ВВП на 35% у «мінусі»: що обіцяє новий макропрогноз від НБУ

Дані: НБУ

Водночас при затягуванні військового конфлікту загрози дестабілізації в цьому сценарії суттєво зростають, що змусить владу застосовувати жорсткі адміністративні інструменти: регулювання цін, стримування тарифів, фіксація обмінного курсу, емісійне фінансування бюджетного дефіциту. Подібні заходи неминуче сповільнять відновлення України, що разом із недостатнім обсягом міжнародної допомоги лише погіршить економічну ситуацію в країні.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло