Маніфест безглуздої війни: про що «кричить» нова екранізація роману Ремарка «На Західному фронті без змін»
Чим вражає нове кіно від Netflix, яке дуже перегукується із сучасними подіями
Netflix узявся за вельми непростий проєкт, і це водночас як інтригувало, так і насторожувало. Чому? Останнім часом на платформі виходить багатенько відверто прохідного повнометражного контенту, але як же хотілося, щоб військова драма «На Західному фронті без змін» вдалася.
На щастя, саме так і трапилося. Перед нами – не тільки один з найкращих фільмів на сервісі, але й одна з найпотужніших антивоєнних стрічок, яка б’є точно в ціль. Особливо близькою вона стає для українського глядача, який подивиться її в реаліях повномасштабної агресії сусіда-терориста.
Сюжет. Історія про молодого німця на Західному фронті Першої світової війни. Пауль Боймер і його товариші на власній шкурі відчувають, як початкова ейфорія війни та оманливе сприйняття подій у тилу поступово перетворюються на відчай і страх. Особливо в ті хвилини, коли їм доводиться боротися за власні життя та життя одне одного в траншеях.
Netflix: з 28 жовтня 2022 року.
Бекґраунд. Фільм Едварда Берґера засновано на однойменному світовому бестселері Еріха Марії Ремарка. Ця книга – одна з візитівок автора, якому вдалося зануритися в саму сутність війни, а разом з ним занурювалися й читачі. Настільки глибокий за відчуттями експіріенс – явище рідкісне, тому й цінне.
Війна – це майже нескінченних жах. І Ремарку вдалося це донести, використовуючи слова та трагічну долю героїв, з якими нам судилося познайомитися. Творці фільму змогли зробити те ж саме завдяки ефектній картинці та моторошним звукам.
Бум-бум-бум… Десь вдалині гупають, розриваючись, бомби. Вони здаються провісниками успіху, оскільки пропаганда та німецьке суспільство акуратно вкладають в уми населення думку, що перемога – за Німеччиною та Париж ось-ось буде взято. Залишилися буквально фінальні кроки і для цього, ясна річ, потрібні мобілізовані.
Творцям вдалося вельми точно передати запах поразки, що витає в повітрі, але при цьому дійові особи (молоді німці, які живуть лише війною), рвуться в бій. Це їхній сенс життя. Вони не сприймають іншої точки зору. Вони – гвинтики військової машини, яка вже зав'язла у болоті та не в змозі вибратися на сухий простір. І ці гвинтики доводиться замінювати надто часто. Тисячами. Мільйонами.
Бум-бум-бум… Твоє серце шалено б'ється. Навколо – пекло, яке стало дійсністю, і тобі потрібно це пройти. Пройти чи померти, адже шалена куля обриває життя так само легко, як осінній вітер зриває листя з дерев. І цих дерев навколо дуже багато.
Тобі обіцяли швидку перемогу, голосно розповідали про парад, нагороди та пошану. Але коли ейфорія розчиняється разом із ранковим туманом, на авансцену виходить гірка правда. Кров, бруд та смерть. Ось що чекає на тебе на лінії фронту, особливо при розкладі сил, що йде врозріз з обіцянками керівників, які сидять у тилу.
Бум-бум-бум… Це здоровий глузд намагається достукатися до всієї німецької нації, яка пішла шляхом набуття уявної величі та завоювання чужих територій. На жаль, нація не чує, вона надто сп'яніла через уявні майбутні перемоги. Яких не буде…
Самообман дуже жорстоко обертається втратами всього, що любиш. Надмірна самовпевненість у своїй перевазі над іншими призводить душу до темного лабіринту, з якого можна так і не знайти вихід. Мине час, і єдиним виходом вважатиметься смерть.
Вам сподобається, якщо: очікуєте від фільму повноцінного розкриття теми злочинності та безглуздості Першої світової війни (як і багатьох менш значущих збройних конфліктів). Так, у книзі Ремарка більше розкривалися персонажі, проте фільм робить ставку саме на атмосферу та глибоке занурення у саму проблематику протистояння двох сторін. Протистояння, через яке гинуть не лише солдати, а й невинні люди, руйнуються не лише окремі будинки, а й цілі міста.
І все це виглядає неймовірно, що стосується всіх кадрів, показаних у стрічці. Одна з найбільш вражаючих операторських робіт цього року, коли навіть і природа, і жахи війни показані так, що хочеться пропускати через себе кожну деталь на екрані.
Вам не сподобається, якщо: розраховуєте побачити більш особисте кіно з докладним розвитком кількох персонажів, що потрапили у військову м'ясорубку (як це було у Ремарка). Творці цілком логічно зробили ухил у масштабніше дійство – і за рахунок цього фільм не лише здається, він є чимось більшим, ніж чергова історія про війну. «На Західному фронті без змін» Едварда Берґера – це маніфест безглуздості конфліктів такого рівня. І маніфест надзвичайно переконливий.
Головна причина подивитися: це не тільки вдала екранізація роману Ремарка, але й наочний посібник зі світової історії, який багато в чому перегукується із тим, з чим зіткнулася Україна. Нам теж протистоїть божевілля, яке легко кидає своїх людей у м'ясорубку, продовжуючи накачувати абсурдною пропагандою решту населення.
Однак справедливість у результаті обов'язково переможе. Єдине, чого не повернути – тих, хто став жертвами чергового диктатора, який уявив себе богом. Як показує історія, такі «лідери» готові жертвувати всім заради шалених цілей, бо нічого іншого вони не мають. Вони вже мертві зсередини, тож їх не турбують життя ні людей інших країн, ні свого населення.
Так влаштоване людство, щоб найсумніші сторінки історії повторювалися знову.