За словами Данила Гетьманцева, голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, на початок жовтня заборгованість із повернення ПДВ бізнесу становила близько 6,7 млрд грн. При цьому чиновник запевняє, що система відшкодування, починаючи з літа, працює нормально. Щоправда, повернення ПДВ здійснюється із затримкою у два-три тижні. Мовляв, треба запастися терпінням.
Проте бізнес заявляє про інше. Наприкінці вересня Український клуб агарного бізнесу (УКАБ) повідомив, що на практиці система відшкодування ПДВ не працює. Ба більше, 95% від сум заявленого до повернення ПДВ піддаються перевіркам. Про проблеми з відшкодуванням, а також про те, що цей процес дуже гальмують перевірки, говорить і Європейська бізнес-асоціація (EBA), яка закликала владу терміново відновити процес повернення ПДВ.
Але до прохань бізнесу поки що ніхто особливо не прислухається. Ба більше, 12 жовтня Кабінет Міністрів оновив порядок блокування ПДВ-накладних і розрахунків коригування (РК), ухваливши постанову №1154. Воно набуло чинності 14 жовтня. Нові правила лише ускладнюють процес реєстрації накладних і створять ще більше проблем при поверненні ПДВ.
Що змінилося в реєстрації ПДВ-накладних. Можна виділити чотири основні нововведення, які стосуються блокування ПДВ-накладних та РК. А саме:
Нюанси «мінусових» накладних. Якщо розібратися в змінах, які внесло в процес реєстрації ПДВ-накладних постанова №1154, то існує ціла низка загроз, які можуть спричинити блокування накладних платника ПДВ.
Насамперед унеможливлена безумовна (автоматична) реєстрація розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до ПДВ-накладної на одержувача – платника податків, якщо в цих РК передбачено зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику.
«Блокувальна міна» тут полягає в тому, що операція на зменшення суми компенсації передбачає невідповідність ознакам безумовної реєстрації будь-якого РК, оскільки містить рядок з мінусовим значенням. Саме тому більшість розрахунків коригування підлягатимуть моніторингу», – пояснює Андрій Тамошюнас, податковий консультант і партнер консалтингової компанії ADA Group.
Друга неприємність – у тому, що фактично узаконено блокування «мінусових» РК через наявність ризикового статусу платника-покупця, яким такий РК відправлений на реєстрацію. Раніше під блокування потрапляли ПДВ-накладні та РК лише через ризиковість постачальника, тобто платника ПДВ, який складав такі документи.
Ще одна погана новина полягає в тому, що у ДПС з'явилося більше повноважень щодо перевірки залишків ризикових товарів на віртуальному складі (товари на «віртуальному складі» податкова розраховує у розрізі кодів УКТ ЗЕД при оцінці ступеня ризиковості платника податків).
«Якщо податкова бачить перевищення товарів, що реалізуються, над залишками, то блокує податкові накладні. А з урахуванням змін ДПС перевірятиме залишки не лише ризикових, а й усіх товарів. Тому ще більше накладних/РК може потрапити під блокування», – каже Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії Winner.
Відмова у прийнятті таблиць даних. На цьому погані новини для бізнесу не закінчуються. Починаючи з 14 жовтня, ДПС має повне право не враховувати вже прийняті раніше таблиці даних, які подає платник податків. Причому автоматизована система реєстрації ПДВ-накладних може пропустити цю таблицю. Але цілком можлива така ситуація, що згодом податковий інспектор вирішить відхилити таблицю даних. Для цього він має такі підстави:
Простіше кажучи, якщо платник податків потрапляє до категорії ризикових, ДПС може давати своїм рішенням «задній хід» та відмовляти в прийнятті таблиць даних. Як кажуть юристи, раніше подібної норми в порядку реєстрації ПДВ-накладних не було.
Нові критерії визначення ризикових операцій. Постанова №1154 створила для бізнесу ще одну проблему. Йдеться про те, що платники податків все частіше потраплятимуть під критерії ризиковості.
Це пов'язано з тим, що до 14 жовтня податківці могли визнати угоду ризиковою та віднести її до так званого пересорту або «скруток», якщо одночасно виконувалися три критерії:
Постанова №1154 повністю прибирає третє правило, що загрожує призвести до масового та, найголовніше, необґрунтованого блокування ПДВ-накладних. Особливо це стосується виробничих і сервісних компаній.
«Оскільки для цих сфер бізнесу характерним є таке явище, як заломлення кодів», коли «вхідні» коди (придбання) не відповідають кодам товарів/послуг «на виході» (реалізація). При цьому переважно це платники з історією понад 10 років, з наявною матеріально-технічною базою, контрагентами та плюс-мінус аналогічними оборотами. Але якщо раніше їхні накладні проходили реєстрацію без проблем, то сьогодні все змінилося», – коментує Андрій Тамошюнас.
До чого готуватися бізнесу. Експерти впевнені, що всі ці зміни загрожують масовим блокуванням ПДВ-накладних. Це чимось нагадує ситуацію навесні 2019 року, коли Кабмін зробив обов'язковим моніторинг накладних, які подавав на реєстрацію не лише середній, а й малий бізнес. Усе це спричинило масові скарги з боку підприємців, які потрапляли до податківців під гарячу руку.
Нині може статися щось подібне. Причому в цьому вина не лише нормотворчості, а й недосконалості СМКОР (системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків), що фактично зупиняє реєстрацію ПН/РК. За ідеєю вона має в автоматичному режимі відсікати схемний ПДВ. Але на практиці блокування торкається і компаній, які працюють абсолютно прозоро.
«Почасти буває так, що підприємство, яке здійснює сільськогосподарською діяльністю, теж купує товари/послуги за кодами УКТ ЗЕД/ДКПУ, які можуть бути ідентичними кодам, завдяки яким формується схемний податковий кредит. У результаті весь ПДВ такого підприємства блокуватиметься», – наводить приклад Ігор Ясько.
На жаль, спроби Кабміну «допиляти» СМКОР поки що не призвели до успіху. Тому платникам ПДВ слід готуватися до блокувань накладних і до того, що доведеться відстоювати свої права перед податковою.