Кабмін посилив правила реєстрації ПДВ-накладних. З якими проблемами бізнес уже зіткнувся і які ще може відчути?

За словами Данила Гетьманцева, голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, на початок жовтня заборгованість із повернення ПДВ бізнесу становила близько 6,7 млрд грн. При цьому чиновник запевняє, що система відшкодування, починаючи з літа, працює нормально. Щоправда, повернення ПДВ здійснюється із затримкою у два-три тижні. Мовляв, треба запастися терпінням.

Проте бізнес заявляє про інше. Наприкінці вересня Український клуб агарного бізнесу (УКАБ) повідомив, що на практиці система відшкодування ПДВ не працює. Ба більше, 95% від сум заявленого до повернення ПДВ піддаються перевіркам. Про проблеми з відшкодуванням, а також про те, що цей процес дуже гальмують перевірки, говорить і Європейська бізнес-асоціація (EBA), яка закликала владу терміново відновити процес повернення ПДВ.

Але до прохань бізнесу поки що ніхто особливо не прислухається. Ба більше, 12 жовтня Кабінет Міністрів оновив порядок блокування ПДВ-накладних і розрахунків коригування (РК), ухваливши постанову №1154. Воно набуло чинності 14 жовтня. Нові правила лише ускладнюють процес реєстрації накладних і створять ще більше проблем при поверненні ПДВ.

Що змінилося в реєстрації ПДВ-накладних. Можна виділити чотири основні нововведення, які стосуються блокування ПДВ-накладних та РК. А саме:

• посилені вимоги до критеріїв ризиковості, через що більшість РК на зменшення (у яких передбачено зниження суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику) потраплятиме під моніторинг;
• зупинення реєстрації відбуватиметься не лише щодо вже складених ПДВ-накладних та РК, а й поданих на реєстрацію;
• розширено перелік випадків, коли спеціальна комісія при Державній податковій службі (ДПС) зможе «в ручному режимі» відхиляти таблицю даних платника податків (вона містить інформацію про специфіку діяльності платника ПДВ), навіть якщо вона врахована в автоматичному режимі;
• уточнено критерії ризиковості, внаслідок чого ДПС перевірятиме не лише товарні залишки, що потрапляють до категорії ризикових, а й усі товари платника ПДВ у принципі.

Нюанси «мінусових» накладних. Якщо розібратися в змінах, які внесло в процес реєстрації ПДВ-накладних постанова №1154, то існує ціла низка загроз, які можуть спричинити блокування накладних платника ПДВ.

Насамперед унеможливлена безумовна (автоматична) реєстрація розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до ПДВ-накладної на одержувача – платника податків, якщо в цих РК передбачено зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику.

«Блокувальна міна» тут полягає в тому, що операція на зменшення суми компенсації передбачає невідповідність ознакам безумовної реєстрації будь-якого РК, оскільки містить рядок з мінусовим значенням. Саме тому більшість розрахунків коригування підлягатимуть моніторингу», – пояснює Андрій Тамошюнас, податковий консультант і партнер консалтингової компанії ADA Group.

Ще одна погана новина полягає в тому, що у ДПС з'явилося більше повноважень щодо перевірки залишків ризикових товарів на віртуальному складі (товари на «віртуальному складі» податкова розраховує у розрізі кодів УКТ ЗЕД при оцінці ступеня ризиковості платника податків).

«Якщо податкова бачить перевищення товарів, що реалізуються, над залишками, то блокує податкові накладні. А з урахуванням змін ДПС перевірятиме залишки не лише ризикових, а й усіх товарів. Тому ще більше накладних/РК може потрапити під блокування», – каже Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії Winner.

Відмова у прийнятті таблиць даних. На цьому погані новини для бізнесу не закінчуються. Починаючи з 14 жовтня, ДПС має повне право не враховувати вже прийняті раніше таблиці даних, які подає платник податків. Причому автоматизована система реєстрації ПДВ-накладних може пропустити цю таблицю. Але цілком можлива така ситуація, що згодом податковий інспектор вирішить відхилити таблицю даних. Для цього він має такі підстави:

• щодо платника податків ухвалено рішення про те, що він підпадає під критерії ризикованості;
• до ДПС надійшла інформація про невідповідність інформації, зазначеної платником податків у таблиці, видам економічної діяльності в рамках КВЕД, кодам товарів згідно з УКТЗЕД або кодам з Державного класифікатора продукції та послуг (ДКПУ).

Простіше кажучи, якщо платник податків потрапляє до категорії ризикових, ДПС може давати своїм рішенням «задній хід» та відмовляти в прийнятті таблиць даних. Як кажуть юристи, раніше подібної норми в порядку реєстрації ПДВ-накладних не було.

Нові критерії визначення ризикових операцій. Постанова №1154 створила для бізнесу ще одну проблему. Йдеться про те, що платники податків все частіше потраплятимуть під критерії ризиковості.

Це пов'язано з тим, що до 14 жовтня податківці могли визнати угоду ризиковою та віднести її до так званого пересорту або «скруток», якщо одночасно виконувалися три критерії:

• «правило ≥ 1,5» – обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, поданій на реєстрацію, більший або дорівнює різниці між обсягами придбання, помноженими на 1,5, та продажем цього товару/послуги. Інакше кажучи, якщо компанія продала більше продукції, ніж закупила;
• «правило таблиці» – відповідні коди товарів/послуг, зазначені у ПДВ-накладній, відсутні в поданій таблиці даних;
• «правило > 50%» – переважання (більше 50%) «ризикових» товарів у загальному залишку продукції (різниці між придбаними та проданими обсягами).

«Оскільки для цих сфер бізнесу характерним є таке явище, як заломлення кодів», коли «вхідні» коди (придбання) не відповідають кодам товарів/послуг «на виході» (реалізація). При цьому переважно це платники з історією понад 10 років, з наявною матеріально-технічною базою, контрагентами та плюс-мінус аналогічними оборотами. Але якщо раніше їхні накладні проходили реєстрацію без проблем, то сьогодні все змінилося», – коментує Андрій Тамошюнас.

До чого готуватися бізнесу. Експерти впевнені, що всі ці зміни загрожують масовим блокуванням ПДВ-накладних. Це чимось нагадує ситуацію навесні 2019 року, коли Кабмін зробив обов'язковим моніторинг накладних, які подавав на реєстрацію не лише середній, а й малий бізнес. Усе це спричинило масові скарги з боку підприємців, які потрапляли до податківців під гарячу руку.

«Почасти буває так, що підприємство, яке здійснює сільськогосподарською діяльністю, теж купує товари/послуги за кодами УКТ ЗЕД/ДКПУ, які можуть бути ідентичними кодам, завдяки яким формується схемний податковий кредит. У результаті весь ПДВ такого підприємства блокуватиметься», – наводить приклад Ігор Ясько.

На жаль, спроби Кабміну «допиляти» СМКОР поки що не призвели до успіху. Тому платникам ПДВ слід готуватися до блокувань накладних і до того, що доведеться відстоювати свої права перед податковою.