Сюжет. Літо 2014 року, Донецька область, село на межі нашої та захопленої сепаратистами території. Чоловік (Сергій Шадрін) та дружина (Оксана Черкашина) живуть у приватному будинку, в який прилітає ворожий снаряд та зносить цілу стіну. Згодом зовсім поруч падає літак малазійського рейсу МН17, збитий російським БУКом. Дружина ось-ось має народити, але для цього треба якось вибратися з цього проклятого місця, з чим виникають певні труднощі. Проблем додає брат жінки, який несподівано повертається за сестрою…
В українському прокаті: з 3 листопада 2022 року.
Бекграунд. Стрічка була відібрана Українським Оскарівським комітетом на премію «Оскар-2023» в номінації «Найкращий міжнародний художній фільм». Ще на початку цього року фільм отримав премію за найкращу режисерську роботу (Марина Ер Горбач) на культовому міжнародному фестивалі незалежного кіно Санденс (США), а також приз екуменічного журі на Берлінському міжнародному кінофестивалі. На цьому «Клондайк» не зупинився і продовжив збирати призи інших кінофестивалів.
Як воно часто буває, те, що надміру цікавить міжнародну аудиторію, виявляється важким, занадто елітарним і просто непотрібним для свого глядача, який до того ж зараз має значно більше бар’єрів для походу в кіно. Є надія, що цей фільм Марини Ер Горбач спіткає краща доля в національному прокаті.
На маленькому клаптику напівзруйнованого будинку та власного подвір’я, де і відбувається значна частина всіх подій фільму, за участі фактично усього трьох дійових осіб творці зуміли поставити глибоко драматичну, небанальну, місцями некомфортну історію – але таку, що здатна неймовірно зачепити та досить довго не відпускати. Принаймні такі оцінки часто звучать від глядачів, які вже подивились «Клондайк».
Це наша новітня історія – початок російсько-української війни, яка донесена високохудожньою кіномовою, неординарними операторськими рішеннями та під дуже незвичним кутом.
Вам сподобається, якщо: вам цікаво, що таке сучасне українське кіно європейської якості. Вас приваблюють незалежні кіномитці, які вміють талановито та дуже по-своєму розповідати про війну та порушувати актуальні теми. Ви розумієте міжнародну вагу того, що творці через призму кіно вчергове та безапеляційно розповідають, хто і як збив малайзійський «Боїнг».
Вам не сподобається, якщо: ви сторонитесь фільмів про війну та «важкого» кінематографа. Вас бентежить ймовірна артхаусність стрічки (що є суперечливою оцінкою), повільний розвиток подій (що протилежний «табір» називає атмосферністю) та відносно мала кількість дій (тут точно не посперечатися).
Головна причина подивитися: один із найбільш титулованих українських фільмів за всю історію вітчизняного кінематографа та одна з кращих вітчизняних стрічок 2022 року на думку професійних журналістів і кінокритиків. Кінокартина абсолютно проукраїнська, але вона вщент позбавлена штампів воєнного кіно та не містить ура-патріотичного духу.