Свіжа кінопрем'єра: «Все завжди і водночас»

Фільми студії А24 – завжди цікавий досвід для глядачів, і це вже можна вважати за аксіому. Нова стрічка не стала винятком, пропонуючи глибоку історію та нетривіальне подання, що вчергове забезпечило приємний післясмак, який не зникає після фінальних титрів.

Сюжет. Евелін отримала можливість бути будь-ким і будь-коли, адже в мультивсесвіті існують тисячі її варіантів. Може, відомою акторкою? Чи талановитим шеф-кухарем? А як щодо оперної діви? Головна героїня може отримати доступ до спогадів, емоцій та неймовірних здібностей різних версій себе. Кажуть, що завдяки цьому вона навіть може врятувати світ, але для цього потрібно розібратися не тільки з ворогами, але і з власними податками.

В українському прокаті: з 1 грудня 2022 року.

Бекґраунд. Після перегляду цього фільму ви безперечно запам'ятаєте режисерів Дена Квана та Деніела Шайнерта. Чому? Тому що вони зняли один з фільмів, що запам'ятовуються, – без перебільшень. Але про все по черзі.

Картина протягом першої години нагадує скоріше розібраний пазл, враження від якого були дуже суперечливими. Тільки уявіть: на поверхні розкидано безліч шматочків, які повинні (за логікою) утворити щось цілісне, але що саме – незрозуміло. Кожен окремий шматочок – несхожий на інші, і це ще більше збиває з пантелику. Але потім... Так, після певного часу в голові починає прояснятися суть того, що відбувається, і збирається та сама картина, яку і задумували творці.

Іноді стрічка нагадує хаотичний набір сцен та діалогів, які відрізняються не лише за посиланням, а й за стилістикою. Можна сказати, що перед нами – експеримент, коли різні складові замішуються в ефектний та яскравий коктейль. Головне – вгадати з пропорціями, а зрозуміла кінцева мета – найкраща рецептура. Безперечно, у авторів ці пропорції були точно розписані.

Головна героїня – образ більшою мірою збірний, оскільки її ситуація легко трансформується та адаптується під будь-яку родину, в якій є протиріччя. Помилки, необ'єктивність, виклики, що підкидає доля, – можна довго продовжувати список того, що невеликими краплями пробиває собі шлях.  Що вже говорити про людські взаємини?

Кап-кап-кап... Ти не помічаєш, як починаються невеликі проблеми, які поступово переростають у катастрофу. Кожне ухвалене рішення – ніби вибір на перехресті, і ти поступово віддаляєшся від минулого, що залишилося позаду. Це минуле – мовчазне нагадування, яким ти можеш як пишатися, так і бути розчарованим. Що найдивовижніше: і в одному, і в іншому випадку це можуть бути оманливі «радості» та «жалі», але навіть у своїй голові людина плутається у трактуваннях під тиском будь-кого або через власні принципи.

«Все завжди і водночас» – саме про те, як можна вчинити, якщо бачити картину повністю (навіть отримуючи інформацію уривками). Кожен із нас, а не лише головна героїня, може досягти бажаного, але стикається з уже згаданими наслідками рішень чи впливу інших факторів – від близьких людей та релігій до економічних криз і збройних конфліктів. Будь-яким нашим вибором ми створюємо себе, рухаємо кар'єру вперед, вирішуємо проблеми і будуємо мрії.

Вам сподобається, якщо: ви хочете побачити нетривіальну історію, в якій творці вправляються у використанні різних образів і смислів, часом захованих у божевільних і кумедних речах. 

Вам не сподобається, якщо: ви хочете побачити більш спокійне подання історії, в якій не буде навіть натяків на якісь мультивсесвіти та гумор «на межі».

Головна причина подивитися: вже згаданий вище приємний післясмак – це і є те, заради чого варто подивитися фільм. Прекрасна акторська гра Мішель Єо, Джеймі Лі Кертіс, Ке Хюї Куан та Стефані Сюй дозволила повною мірою реалізувати задумане авторами. Особливо зворушливими видалися останні хвилини, коли драматичне напруження досягло свого піку, розкривши тим самим усіх дійових осіб.

Ось тоді пазл і склався – з безліччю деталей, а також простим і зрозумілим посилом про силу сім'ї та важливість кожного рішення для життєвого шляху.