Мозок – найскладніша частина тіла, яка досі не вивчена до кінця. Mind зібрав найцікавіші факти про мозок, відкриті за останні 15 років. Як працює та відпочиває головний орган людини, що впливає на його роботу, як поліпшити мозкову діяльність і чому так важливо відстежувати депресивні та стресові стани.
Технології заохочують людей бути багатозадачними. Але людський мозок не може зосереджуватися на двох речах одночасно, а лише швидко перемикається між завданнями.
Коли ви читаєте новини в соцмережах, а паралельно намагаєтеся робити ще щось – це не є багатозадачність. Це перемикання з одного завдання на інше, а не одночасне виконання обох.
Джон Медіна – автор бестселера New York Times «Правила мозку» стверджує, що так звана багатозадачність шкідлива. Згідно з дослідженнями, рівень помилок зростає на 50%, коли ви намагаєтеся робити кілька справ одночасно.
Також потрібно більше часу, щоб завершити кожну почату справу.
Розмір мозку становить близько 2% від маси тіла людини. У 2-річної дитини – 80% від розміру дорослого.
Мозок людини продовжуватиме збільшуватися до 18 років, а в 25 років досягає повної зрілості.
Цікаво, що найбільша кількість контактів між нейронами в мозку формується в дитячому віці, між 2 і 4 роками, коли дитина активно пізнає світ.
Відомо, що рівень інтелекту не залежить від розміру. Мозок неандертальця був на 10% більший, ніж мозок Homo sapiens. У Альберта Ейнштейна мозок важив 1230 грамів – на 10% менше, ніж середньостатистичний. Але щільність нейронів мозку вченого була більшою за середню.
За консистенцією мозок подібний на желе, що на 75% складається з води. Зневоднення в 2%, втрата натрію та електролітів можуть спричинити різкі зміни пам’яті та уваги.
На мозок впливає і потовиділення. За півтори години потовиділення мозок зменшується як за один рік старіння. На щастя, це зменшення тимчасове.
Чому ж тоді болить голова? Головний біль викликають рецептори на шкірі, суглобах, кровоносних судинах або м’язах. Біль може виникати в результаті хімічної реакції.
Коли рівень серотоніну (хімічна речовина, необхідна для зв'язку між нервовими клітинами. – Mind) або естрогену змінюється, з’являється головний біль або мігрень. Рівень серотоніну впливає на людей незалежно від статі, а коливання рівня естрогену – лише на жінок.
Нейрони мають трильйони з’єднань, або синапсів (зон контакту між нейронами та іншими збудливими утвореннями. – Mind).
Мозок збирає інформацію про все, що ми бачимо, думаємо або робимо. Нейрони переміщують інформацію з різною швидкістю. Наприклад, больові сигнали рухаються набагато повільніше, ніж інші.
Найвища швидкість передачі інформації між нейронами становить близько 400 км/год.
Насправді мозок перебуває в робочому стані 24/7. Щоправда не всі його ділянки працюють одночасно, але, як і м’язи тіла, більшість із них активні протягом 24 годин.
Холестерин є ключовим елементом для навчання та пам'яті. У мозку близько 25% холестерину. Оскільки гематоенцефалічний бар’єр (механізм, який захищає мозок людини від потрапляння вірусів, бактерій та інших шкідливих мікроорганізмів і речовин із кровоносної системи. – Mind) перешкоджає клітинам мозку поглинати холестерин із крові, мозок виробляє свій власний.
Лімбічна система в середньому мозку відповідає за емоції під час неспання й уві сні. Сни є доказом безперервної роботи мозку. У середньому людина бачить чотири-сім снів за ніч.
Мозок здатен зберігати невеликі обсяги інформації в доступному стані для легкого доступу. Але обсяг короткочасної пам’яті обмежений. Більшість людей пам'ятають цифри близько 7 секунд, а букви – 9 секунд.
Це єдиний орган в організмі людини, який розвивається та змінюється до 40 років. Приблизно в середині життя мозок починає зменшуватися, але досягає піку для різних когнітивних навичок у різному віці.
Наприклад, словниковий запас людини в 70 років буде більшим ніж у школяра.
За даними Лабораторії нейровізуалізації Університету Південної Каліфорнії, середній мозок генерує 48,6 думок на хвилину.
Це близько 70 000 думок на день. З них 95% – повторювані випадкові думки, а близько 80% – негативні: самокритичні, песимістичні, безрадісні.
Навіть п'ять хвилин без кисню можуть призвести до загибелі деяких клітин мозку та, як наслідок, до серйозних пошкоджень.
Аеробні вправи прискорюють серцевий ритм і приплив крові до мозку. Надлишок кисню запускає нейрогенез – виробництво нейронів у частинах мозку, які контролюють пам’ять та мислення. Нейрогенез збільшує об’єм мозку та допомагає запобігти деменції (синдром стійкого порушення когнітивних функцій внаслідок органічного ураження мозку. – Mind).
Також фізичні вправи сприяють виробленню нейротрофінів – білків нервової тканини, від яких залежить пластичність мозку. Вони впливають на розвиток пам’яті та навчання.
Завдяки фізичному навантаженню збільшується кількість нейромедіаторів серотоніну та норадреналіну, які поліпшують обробку інформації та настрій.
А ще ліва сторона мозку контролює зір правої сторони й навпаки. Мозок також обробляє звуки на протилежних сторонах голови.
Під час сну мозок виробляє близько 12–25 Вт електроенергії – цього достатньо для живлення лампочки.
Читання вголос сприяє розвитку мозку, саме тому діти спочатку вчаться читати вголос, а коли ці навички відпрацьовані, читають мовчки.
Коли дитина ще не вміє читати, важливо читати їй вголос і говорити з нею.
Мозок складається щонайменше з 60% жиру, і йому життєво необхідні здорові жири Омега-3 та Омега-6. Вони допомагають стабілізувати клітинні стінки, зменшити запалення та поліпшити роботу імунної системи.
Низький рівень Омега-3 призводить до скорочення мозку, еквівалентного двом рокам старіння.
Тіло та мозок потребують відпочинку, щоб нормально функціонувати. Під час сну мозок накопичує всі спогади за день.
Недосипання вбиває клітини мозку. Здоровий сон також важливий для збереження пам'яті.
Температура мозку на 2,5 °C вища, ніж температура тіла. Сексуальне збудження також починається в мозку.
Хвороби мозку, як-от хвороба Альцгеймера, Паркінсона й розсіяний склероз, розташовуються серед гілок нейронів. Ці хвороби можуть позбавити здатності мислити, міркувати та пам’ятати.
Якщо вишикувати розгалуження нейронів в один ланцюжок, утвориться шлях довжиною 860 км.
2,5 млн гігабайт інформації – це 2,5 петабайта.
Один петабайт вміщає 1024 терабайта – у такий об'єм оцінюється весь Інтернет планети.
Короткочасні спогади зберігаються в гіпокампі й одночасно в іншій частині мозку для формування довгострокових спогадів.
Вітамін B1 потрібен для виробництва хімічної речовини ацетилхоліну, необхідної для концентрації та збереження спогадів. Згідно з дослідженням австралійських вчених, ті, хто вживав добавки B1 і фолієву кислоту протягом двох років, поліпшили довготривалу та короткочасну пам’ять.
Можливість швидкого доступу до інформації, наприклад через «Ok, Google» ускладнює запам’ятовування. Чим більше ми працюємо, щоб отримати доступ до даних, тим більша ймовірність, що вони запам’ятаються.
Коли ембріону виповнюється 16 днів, через нервову трубку вже формуються спогади.
Коли ми дізнаємося щось нове, наш мозок формує нові зв’язки між нейронами, що збільшує кількість сірої речовини в мозку.
Хімічні реакції, викликані переживанням емоцій, можна фізично побачити на скануванні мозку та дослідженнях сірої речовини.
У мозку приблизно 86 млрд клітин, щосекунди в ньому відбувається понад 100 000 хімічних реакцій.
Якщо ви «забули», що відбувалося вчора на вечірці, то лише тому, що цих спогадів не існує.
Втрачений об’єм відповідає розміру тенісного м’яча.
Це відбувається, коли мозок не отримує енергії із зовнішніх джерел, наприклад, під час дієти з низьким вмістом жиру.
GPS для навігації руйнує вроджене відчуття напрямку. Коли ділянки мозку, задіяні в навігації, більше не використовуються, ці нейронні зв’язки зникають. Цей процес називається «синаптичне скорочення».
Це можна порівняти з ванною зі спинномозкової рідини, яка діє як амортизатор, щоб утримати мозок від деформації під його власною вагою.
МРТ показує, що мережа винагороди дофаміну більш активна в мозку екстравертів, тоді як у мозку інтровертів більше сірої речовини.
Це робить його набагато потужнішим за будь-який комп'ютер, що існує.
Емоції, мотивація, підказки, контекст і частота використання можуть впливати на те, наскільки точно ми щось запам’ятаємо.
Він захищає мозок людини, перешкоджаючи багатьом чужорідним речовинам у судинній системі досягти мозку. Але є такі, що проникають крізь бар’єр. Нікотину потрібно для цього 7 секунд. Алкоголь проникає в мозок за 6 хвилин.
Науці відомий «синдром вченого», при якому звичайні люди раптово розвивають здібності геніального рівня, яких не мали раніше.
Накопичує резервну енергію печінка. Вона розщеплює жир для виробництва кетонових тіл, які можна використовувати як замінне паливо, коли глюкоза крові недоступна.
Ще один мозок людини міститься в кишківнику. Він має 100 млн нейронів та утворює 30 нейромедіаторів, зокрема 95% серотоніну в організмі, так званої молекули щастя.
Деякі частини мозку зменшуються в людей із депресією та втрачають об’єм сірої речовини. Згідно з дослідженнями, сіра речовина зменшується в гіпокампі, префронтальній корі та мигдалеподібному тілі.
Через це погіршується пам'ять, сон та апетит, зростають тривожність, почуття провини та безнадії, зникає мотивація.
Під час депресії також можлива зміна біохімії мозку, як наслідок – неможливість відчувати задоволення. Вчені довели, що найбільш руйнівними є наслідки депресії, яку не лікують протягом кількох років.
Виявити депресію допоможуть спеціалісти, але є певний шортліст симптомів, на які варто звернути увагу.
Симптомами депресії є: пригнічений стан, втрата інтересу до будь-яких занять, неможливість відчувати радість, пасивність, тривожність, постійна сонливість або ж безсоння, низька концентрація уваги, поганий апетит, низька самооцінка, думки про самогубство, стійке відчуття провини.
Лімбічна система, яку ще називають «мозком ящірки», блискавично реагує на небезпеку та робить усе задля виживання. Як тільки небезпека минає, мозок повертається до звичного режиму: аналізує інформацію, пояснює, що відбувається, формує досвід.