У швейцарському Давосі відкрився Всесвітній економічний форум – другий після початку повномасштабної війни в Україні та перший, що пройде у традиційному форматі та у традиційний період, з 16 по 20 січня. Очікувана кількість учасників – 2700, з них 52 представники урядів та глав держав.
Давос-2022 відбувся у травні, коли світ перебував на піку шоку через війну в Україні, що відбилося в темі форуму: «Історія в поворотний момент: політика урядів та бізнес-стратегії». Учасники активно обговорювали питання військової агресії росії та гуманітарної кризи, яку це спричинило. Загалом у залах, за трибунами та в кулуарах переважали похмурі настрої, а фінансист Джордж Сорос у своїй широко розтиражованій промові заявив, що «вторгнення може стати початком Третьої світової війни, яку цивілізація може не пережити». Основним глобальним ризиком учасники тоді визначили продовольчу безпеку – нагадаємо, навесні 2022 року експорт зерна з України залишався заблокованим, а світові ціни на пшеницю досягли максимумів і перебували на рівні $500/тонна.
Традиційні для Давоського форуму теми – гендерна, фінансова та освітня нерівність, боротьба зі змінами клімату та охорона здоров'я – не зникли зовсім, але явно втратили пріоритет.
Цього року вони частково беруть реванш.
Навіть тема форуму більш «травоїдна» і натякає на пошук консенсусу: «Співпраця у фрагментованому світі». Учасники розглянуть, як можна вирішити численні та взаємопов'язані проблеми, з якими стикається світ, та знайти рішення завдяки співпраці між державним та приватним секторами. Хоча в анонсі ВЕФ російське вторгнення згадується, але як факт, що відбувся. Тож акцент робиться на спричинених ним змінах та викликах, з якими світ може розбиратися десятиліття. «Сьогодні світ перебуває у критичній точці зламу. Подвійні тригери пандемії COVID-19 та війни в Україні струснули й без того хитку глобальну систему. Економічне зростання у найбільших економіках світу припиняється, долаючи перешкоди, пов'язані зі зростанням цін на продукти харчування та енергоносії», – йдеться у привітальному звертанні організаторів форуму. Тобто учасники обговорюватимуть переважно наслідки, а не їхню причину.
Mind розбирався, про що говоритимуть на статусному економічному заході року та чи є ознаки втоми від «українського питання»?
Чи залишається Давос головним міжнародним дискусійним економічним майданчиком? Так, досі цей статус не похитнувся.
Цьогоріч на заході очікується рекордна кількість учасників – 2700. Минулого року форум відвідало понад 2500 осіб, у тому числі близько 50 світових лідерів.
Чи запрошено російську делегацію? Ні.
Представництво росії на форумі було припинено минулого року, формальна причина – санкції, введені проти країни Євросоюзом та США через вторгнення в Україну.
Простір «російського дому» у Давосі було використано для інсталяції на тему російських військових злочинів.
У 2023 році захід знову пройде без делегації з росії. Не буде в Давосі й офіційних представників Китаю, хоч цій країні присвячена ціла сесія – China's Next Chapter.
Які основні теми підніматимуться на форумі? Як зазначалося, тематичний план передбачає фокусування на глобальних проблемах, що виникли через російське вторгнення, але не на їхніх першопричинах. Моноукраїнським, на відміну від торішнього, ВЕФ-2023 назвати не можна.
В економічному блоці переважають дві основні тематики виступів: енергетична криза та продовольча безпека. Як наслідок поєднання цих двох ще одна топтема – методи боротьби з високою інфляцією, низькими темпами росту економік та усунення соціальних уразливостей, протидія актуальним геополітичним ризикам.
Тобто Україна все ще залишається основною темою світового порядку денного. Але вже не єдиною.
Але тема війни в Україні все ж таки порушується? Так, звісно, причому неодноразово.
Лише першого повного дня форуму виключно Україні присвячено кілька дискусійних панелей.
Так, учасники організованої у партнерстві з Euronews дискусії «Війна в Європі: рік другий» (War in Europe: Year 2) обговорюватимуть політичні шляхи та точки вразливості, які необхідно усунути в Європі цього року, «коли вона бореться з багатогранними наслідками війни в Україні». Учасники, крім модератора, – прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін, прем'єр-міністр Словацької Республіки Едуард Хегер, президент Молдови Мая Санду, голова правління Групи компаній Engie Жан-П'єр Кламадьє.
Також тематично не може не торкнутися України дискусія «На захист Європи» (In Defence of Europe), в центрі якої буде обговорення та оцінка ефективності проєкту створення європейського оборонного союзу. Учасники – президент Польщі Анджей Дуда, президент Литви Гітанас Науседа, президент Північної Македонії Стево Пендаровський, лідер Демократичних сил Білорусі Світлана Тихановська, міністр закордонних справ ЄС та міністр співробітництва Іспанії Хосе Мануель Альбарес Буено.
Окрім цього відбудеться ціла окрема сесія «Україна: що далі?» (Ukraine: What Next?), яку модерує Мірек Душек – керуючий директор ВЕФ, і в якій беруть участь генеральний директор НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов, міністр економіки України Юлія Свириденко, президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо, міністр зі співпраці з метою розвитку та зовнішньої торгівлі Фінляндії Вілле Скіннарі, держсекретар Федеральної канцелярії Німеччини Йорг Кукіс.
Того ж дня Генрі Кіссінджер виголосить промову про ретроспективи воєн – у ній напевно знайдеться місце й Україні.
Що сама Україна привносить на форум? Українська програма включає в себе виступ керівника Офісу Президента. 19 січня Андрій Єрмак протягом 45 хвилин представить Українську формулу миру.
Відбудеться традиційний український сніданок.
Фонд Віктора Пінчука презентує проект UKRAINE IS YOU.
Працюватиме «Український дім», співорганізаторами якого виступили Western NIS Enterprise Fund, Фонд Віктора Пінчука та Horizon Capital.
У середу, 18 січня, передбачено широке обговорення з Юлією Свириденко, Анджеєм Дудою, генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, віцепрем'єром Канади Христею Фріланд і директором Національної розвідки США Евріл Хейнс питань відновлення безпеки та миру – модерує захід Фарід Закарія із CNN.
Наскільки українські проблеми все ще «в моді»? Хоч би як цинічно це звучало, але держави все більше зосереджуються на власних потребах. І хоча рівень підтримки України непохитний і беззаперечний, але питання щодо монополізації цієї допомоги та її вартості звучать дедалі голосніше.
Так, у недавньому інтерв'ю Time директор-виконавець Всесвітньої продовольчої програми Девід Біслі був змушений відповідати на запитання, чи не дратує його, що США відправили Україні $17,5 млрд, і навіть половину цієї суми не направили на допомогу сотням мільйонів людей, що голодують. Функціонер WFP обтічно сказав, що «лідерам не вистачає грошей, щоб фінансувати всі потреби. Вони мають розставити пріоритети в тому, що має вирішальне значення для стабільності на Землі, на користь їхньої національної безпеки».
Програма Давоського форуму стала набагато строкатішою, ніж минулого року. Україна конкурує за увагу світового істеблішменту з черговим етапом Четвертої промислової революції, появою в мейнстримі штучного інтелекту, проблемою забруднення екології пластиком, змінами відносин між працівниками та роботодавцями і навіть «Розпакуванням Полярної кризи», про що говоритиме глава Монако князь Альбер.