Створено українцями: як стартап Mate academy навчає IT-фахівців під час війни
Чому співзасновник проміняв Google на «туманні перспективи» та навіщо фаундерам новий раунд інвестицій
У 2022 році експорт ІТ-послуг попри війну зріс на 5,8%, до $7,34 млрд. За даними IT Ukraine Association, зараз галузь нараховує майже 309 000 ІТ-спеціалістів. Серед них близько 2200 фахівців – випускники школи програмування Mate academy. В амбітних планах стартапу – навчити програмуванню 1 млн людей зі всього світу. Чи вдасться? Який зараз попит на фахівців в Україні? Чому кількість охочих освоїти професію зросла? Як компанія просувається за кордоном? По це та багато іншого Mind розповіли засновники Mate academy – подружжя Анна й Роман Апостоли та Максим Лисак.
Про тестування ідеї
Mate academy – освітня онлайн-платформа для вивчення програмування: QA, Front-end, Java, Fullstack, рекрутинг та UI/UX дизайн. Історія розпочалася 2014 року, коли Анна Апостол пішла на курси тестувальників в IT-компанію, яка готувала кадри під себе. У групі були люди з різних сфер, але врешті-решт майже всі студенти отримали пропозицію щодо роботи. «Тобто людині необов'язково потрібен IT-бекграунд, щоб освоїти професію. Тоді я почала генерувати ідеї щодо навчальних курсів, але хотілося чимось вирізнятися серед інших», – згадує вона.
Так з'явилася головна фішка стартапу – модель монетизації – Income Share Agreement, де студент не платить за навчання, але повинен ділитися відсотком від доходу після працевлаштування. Про це майбутня співзасновниця стартапу почала розповідати друзям, але 90% із них скептично ставилися до ідеї. Вони були впевнені: модель післяплати не працюватиме в Україні.
Тоді Анна вирішила протестувати свій задум. «На той момент ми з Ромою вже переїхали до Америки. Я віддалено знайшла друга, який після навчання не міг знайти роботу. Він став першим студентом, завдяки якому мені вдалося зрозуміти ринок. Разом із навчанням, час на пошук роботи у нього становив 4-5 місяців. Коли він знайшов її, я зрозуміла, що це робочий підхід. Якщо людям приділяти багато часу, інвестувати в них, то вони точно платитимуть», – розповідає співзасновниця.
Згодом почався пошук команди в Києві. Анна Апостол знайшла тренерів на напівволонтерській основі й запустила маленькі групки офлайн – по 10 людей. Заняття проходили ввечері три рази на тиждень.
Про трансформацію стартапу
Коли Анна розбудовувала Mate academy – Роман працював у Нью-Йорку в Google. «Чудова компанія, мені все подобалося, але Аня змінювала життя людей. Це здавалося значно цікавішою справою, ніж робити багатий Google ще багатшим. Тож у 2018 році я приєднався до Ані. Тоді вона вже влаштувала на роботу понад 100 студентів», – розповідає співзасновник. У цей час до подружжя доєднався й третій кофаундер Максим Лисак.
З їхнім приходом стартап почав запускати курси в онлайн-форматі: спочатку додали вечірні групи, а ще за три місяці з’явилося full-time-навчання. «Виявилось, онлайн – значно ефективніший. А із середини 2019 року ми зрозуміли, що full-time онлайн-навчання – це те, на чому ми фокусуємося. Почали масштабувати цей напрям, додаючи нові курси», – зазначає Роман Апостол.
Запропонували два формати навчання. Full-time – проходить кожен день з 9 до 18:00. У цьому випадку студент платить після працевлаштування в IT 17% протягом двох років. А part-time модель передбачає гнучкість: студенти вчаться у своєму темпі. «Через те, що період навчання нефіксований, то в part-time люди платять наперед», – пояснюють засновники. У обох форматах перші два тижні людина може відмовитися від курсу. Якщо студент не влаштовується в IT, тоді він також не платить за навчання.
Роман Апостол згадує, що спочатку стартап працював без навчальної платформи, але згодом фаундери зрозуміли, що вона необхідна. Зараз команда працює на власній LMS-платформі, яка є основним продуктом стартапу. Фактично платформа – основний робочий інструмент студентів, на ній вони можуть подивитися свій графік, відео, список усіх завдань, які потрібно зробити, і почитати текстову теорію.
«Коли починали працювати без платформи – було дуже боляче, тому що в нас було чотири тренери з фронтенду. Кожен із них розказував те, що він вважає за потрібне. Тепер, коли розробили свою платформу, де все структуровано та стандартизовано, точно знаємо, що всі студенти навчаються однаково, незалежно від настрою тренера», – додає Роман.
Про виклики під час війни
З 24 лютого компанія зробила канікули на два тижні. Команда переїхала в безпечне місце та продовжила працювати. Анна Апостол зазначає, що кількість охочих навчатися стала більшою: у перші місяці повномасштабного вторгнення ріст досяг 30%. «Ми були здивовані, тому що вважали, що буде падати кількість заявок. Але люди втрачали роботу, і думали, що робити далі», – додає співзасновниця.
Водночас випускникам стало складніше знайти роботу. Якщо до війни команда працевлаштовувала людину два тижні, то у 2022 році – у середньому півтора-два місяця. Це пов’язано з падінням попиту на фахівців: на ринку вакансій стало на 40% менше. «Хоча вже з нового року відстежується більш позитивна динаміка, яка нас радує», – додає співзасновниця.
Вона пояснює: на аутсорсі частина проєктів заморозилася. А коли почалися блекаути, деякі замовники стали боятися, що українці не зможуть нормально працювати. «Зараз усі починають розуміти, що люди продовжують працювати. Результати показують, що IT-бізнес адаптувався. Усі поставили старлінки, генератори й підключили оптоволокно. Мені здається, що страх у замовників і організаторів спаде», – прогнозує Анна Апостол.
Вона згадує про ще один виклик. Коли почалися проблеми, пов’язані з блекаутами, то 130 фахівцям команди треба було бути на зв'язку зі стабільним інтернетом, щоб допомагати студентам. «Ми робили для них різні інструкції та лайфхаки щодо того, як можна дивитися в записі, девелопити без інтернету. Кооперували студентів, щоб вони орендували собі коворкінги», – додає співрозмовниця.
Про портрет клієнтів
У Mate academy приходять навчатися зовсім різні студенти. Команда сегментує їх на декілька груп. Перша та найбільша – люди від 25-33 років, які мають вищу освіту. Працюють в іншій індустрії, яка повільно розвивається. Максим Лисак розповідає, що такі люди розуміють, що їхній ринок не дуже динамічний, а в них повно часу та сил, тому йдуть навчатися.
Друга група – студенти вищих навчальних закладів. За словами Лисака, якість навчання в більшості вишів під час ковіду та війни впала, а Mate academy, на його думку, надає більш прикладні та практичні навички.
Третя група – люди, які отримали шкільну освіту. Замість того, щоб піти у звичайний виш, вони влаштовуються на навчальні курси. «Через п’ять років, коли їхні однолітки закінчать універ, вони вже матимуть практичний досвід», – резюмує співзасновник.
Про експансію на зовнішні ринки
Mate academy навчає студентів із багатьох країн: Індії, США та більшості країн Європи. Втім основний фокус наразі на Україні та Польщі. Минулого року стартап відкрив своє представництво в Польщі та повністю локалізував платформу на польську мову. «Після цього зрозуміли, що наша модель з масштабування – country by counry. Це коли повністю локалізовуємо платформу під мову країни, наймаємо там місцеву команду і з ними масштабуємося», – пояснює Максим Лисак. Він зазначає, що, як тільки Польща отримає в I кварталі певні показники, яких очікує команда, цього року планують відкриття офісу ще в одній країні. Зараз розглядать Велику Британію або Румунію.
Про нюанси пошуку роботи
Команда допомагає працевлаштовувати студентів: відбирає вакансії, аналізує подачу, дає підказки та готує студентів до співбесіди. Анна Апостол розповідає, що в середньому їхні студенти подаються на 500 вакансії, щоб отримати оффер.
Команда розробила автоматизовану програму, яка збирає вакансії з усіх job-порталів. Додатково вакансії верифікує менеджер. «Часто людина подається на 20 вакансій і сидить чекає тиждень, поки дадуть відповідь. До повномасштабної війни ринок був перегрітий, студенти відправляли 30 резюме, їм прилітало три розмови з рекрутерами, і з них міг бути якийсь оффер. Зараз ринок не такий», – розповідає Анна Апостол. Вона додає, що найважливіше – вселити в людей мотивацію, що подаватися треба системно й багато, а отримувати відмови – нормально. «Треба робити багато тестових, щоб кожне наступне було краще за попереднє», – каже співзасновниця.
У команді також є спеціаліст, який спілкується з компаніями щодо працевлаштування студентів, рекомендує випускників, коли є запит. Також стартап має команду кар’єрної підтримки, яка стежить, щоб студенти розвивалися після того, як знайшли першу роботу. «Іноді людям не завжди є з ким порадитися. Ми допомагаємо їм рости або в межах компанії, або допомагаємо змінити роботу», – пояснює співзасновниця.
За її словами, до війни до працевлаштування доходили 90-93% випускників, зараз – близько 85-90%. З’явилося більше викликів: коли почалися ракетні обстріли, частина студентів не змогла продовжити навчання. «Але загалом люди суперадаптивні. Коли почалася війна, ми думали, що буде дуже складно, але вже за два-три тижні всі знайшли безпечні місця, з яких продовжили навчання. Те саме з блекаутами: перший місяць був складний, а зараз звикли. Попри це ми все одно влаштовуємо близько 60-80 людей щомісяця», – додає Анна Апостол.
Про інвестиції
На початку співзасновники вклали в стартап близько $20 000 власних коштів. А перші зовнішні інвестиції ($50 000) залучив Роман Апостол від друзів, які працювали у FAANG-компаніях (Facebook, Apple, Amazon, Netflix, Google). У 2018 році стартап отримав ще $580 000 від TA Ventures та Flyer One Ventures. Останній великий раунд відбувся 2021 року. Команда залучила $1,9 млн від засновників великих компаній: Wise (Transferwise), Teleport, Pipedrive та Bolt.
За словами співрозмовників, зараз компанія є прибутковою, тому коштів для операційної діяльності стартап не потребує. Втім планує залучати їх для запуску нових ринків і подальшого масштабування.
Про конкурентів
Максим Лисак зазначає, що в Україні немає компаній, які навчають за моделлю післяплати. Якщо ж йдеться про якісь альтернативи, де люди отримують знання, то можна виділити інші приватні курси програмування, а також центри при великих ІТ-компаніях: SoftServe, GlobalLogic тощо.
Втім у світі вже є кілька компаній, які працюють за моделлю післяплати: ironhack, Le wagon, general assembly. Проте, за словами Максима, Анна Апостол почала робити це ще 2014 року – до того, як формат післяплати почали активно використовувати інші компанії зі схожою бізнес-моделлю.
Про проміжні результати й плани
Стартап випустив близько 2500 спеціалістів різних напрямків, з них понад 2200 влаштувалися на роботу. «Якщо ми влаштували понад 2000 фахівців, а український ринок IT – це десь 200 000-300 000 айтішників, то ми випустили приблизно кожного 100-150-го фахівця», – каже Роман Апостол.
«У планах компанії цього року додати навчальні курси з DevOps. Також ми розглядаємо можливість додати навчальну програму з Mobile», – резюмують співзасновники.